WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави - Реферат

Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави - Реферат

(прем'єр-міністра) країни [9, 24]. В Україні часові межі дії різних стратегій не уніфіковано, відсутній єдиний підхід до механізмів стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки. Так, наприклад, Стратегія залучення міжнародної технічної допомоги на 2005-2007 роки чинна 3 роки, а Енергетична стратегія України на період до 2030 року - 25 років. У той же час згідно із Законом України "Про організацію оборонного планування" та Постановою Кабінету Міністрів України "Порядок організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони та військового будівництва" такі документи, як Стратегічний оборонний бюлетень, Стратегія воєнної безпеки, Воєнна доктрина України, Концепція розвитку Воєнної організації держави та Державна програма розвитку Воєнної організації держави, законодавчі та інші нормативно-правові акти у сфері оборони і військового будівництва мають розроблятися (уточнюватися) під час довгострокового оборонного планування - невід'ємної складової стратегічного планування у цій сфері. Законом України "Про організацію оборонного планування" визначено що довгострокові плани (державні програми) у сфері оборони складаються терміном на 12 років, що не узгоджується з терміном, на який обирається Президент України, і суперечить рекомендаціям вчених [9, 13, 24], згідно з якими пропонується раз на чотири або п'ять років переглядати та модифікувати стратегії з урахуванням нового досвіду та умов.
У згаданій роботі Дж. М. Брайсона вказуються чотири основні причини призупинення дії стратегій та інших стратегічних документів:
" відсутність достатніх для їх реалізації ресурсів, що заважає вирішенню проблем, для розв'язання яких вони призначені;
" кардинальні зміни самих проблем, що обумовлює пошук і впровадження для їх розв'язання нових стратегій;
" конфлікт стратегій, що виникає за практичного розв'язання проблеми і може призвести до небажаних результатів;
" втрата актуальності розв'язання проблеми [13].
Але призупинення дії стратегії та інших стратегічних документів, якщо це попередньо не передбачено, є надзвичайним заходом і ознакою недосконалого стратегічного планування.
Рішення про необхідність уточнення, припинення, розробки нових стратегій та інших стратегічних документів, виділення додаткових ресурсів тощо формується під час здійснення державного управління у сфері забезпечення національної безпеки на підставі результатів стратегічного моніторингу та аналізу і надається для його реалізації до системистратегічного планування у сфері забезпечення національної безпеки України. При цьому в цій системі мають бути передбачені та впроваджені як традиційний режим і механізм її функціонування (режим розв'язання стратегічних проблем, що не потребують негайних дій, проте мають постійно перебувати під контролем, або стратегічних проблем, які можна врегулювати у межах нормального циклу стратегічного планування), так і робота її в умовах виникнення форс-мажорних обставин, що можуть суттєво впливати на забезпечення національної безпеки держави не тільки в короткостроковій, а й у середньостроковій і довгостроковій перспективі, а тому вимагають негайних дій. Рішення про застосування того або іншого режиму функціонування системи стратегічного планування має формуватися під час здійснення державного управління.
Зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі, можуть відкрити перед системою значні можливості, але якщо вона до них не готова, то на момент виникнення кризи більшість способів реагування на ці зміни будуть недоступні. Основна причина цього полягає у тім, що всі системи побудовані на категоріях, і ці категорії можуть у якийсь момент виявитися невідповідними.
Одним з можливих варіантів підготовки системи стратегічного планування до її оперативного реагування на форс-мажорні обставини є паралельна розробка гами стратегій та інших стратегічних документів для різних сценаріїв з наступним відбором найкращих з них за визначеними критеріями.
Проте необхідно зважити, що не завжди можна передбачити усі "катастрофічні" для системи забезпечення національної безпеки держави ситуації, а також на значну трудомісткість задач стратегічного планування. Тому за таких умов для здійснення стратегічного планування доцільно застосовувати інші концепції, методи, підходи, механізми, засоби та процедури формування та впровадження стратегій та інших відповідних документів, необхідно мати систему індикаторів, що свідчать про успіх або провал стратегій, щоб вирішити - зберігати ці стратегії й надалі, змінити їх чи припинити.
Джерела
1. Конституція України.
2. Про основи національної безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 39. - Ст. 351.
3. Про організацію оборонного планування: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2005. - № 4. - Ст. 97.
4. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 46. - Ст. 366.
5. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 листопада 2005 року "Про законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік по статтях, пов'язаних із забезпеченням фінансування державної безпеки і оборони: Указ Президента України від 25.12.05 №1843/2005. - http://portal.rada.ua
6. Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії національної безпеки України: Розпорядження Президента України від 20.02.06, № 32/2006-рп. - http://portal.rada.ua
7. Акофф Р. Планирование в больших экономических системах. - М.: Сов. радио, 1972. - 224 с.
8. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 520 с.
9. Стратегічне управління військово-технічним співробітництвом в інтересах застосування воєнної безпеки України: Монографія / В. М. Бегма, О. М. Загорко, В. О. Косевцов, В. М. Шемаев; За заг. ред. І. С. Руснака. - К.: ПІНБ, НАОУ, 2005. - 228 с.
10. Белов П. Г. Показатели и критерии оценки национальной безопасности // Национальная безопасность и геополитика России. - 2002. - № 5-6. - С. 74-78.
11. Богданович В. Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення. - К.: Тираж, 2003. - 322 с.
12. Богданович В. Ю., Маначинский А. Я. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности государства. - К.: Церта-Арт, 2001. - 172 с.
13. Брайсон Дж. М. Стратегічне планування для державних та неприбуткових організацій / Пер. з англ. А. Кам'янець. - Л.: Літопис, 2004. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве