WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави - Реферат

Підхід до розробки теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави - Реферат

взаємозв'язку зазначених процесів, принципова неможливість врахування всіх чинників, які можуть виникнути або динамічно змінити свої характеристики і суттєво вплинути на розвиток системи, особливо у середньо- та довгостроковій перспективі, тощо.
У деяких роботах одного з авторів статті проаналізовано різні підходи до аналізу великомасштабних військових конфліктів та зроблено відповідні висновки [11, 12]. По-перше, наявні методи досліджень таких систем і конфліктів не дозволяють отримати необхідну сукупність знань з теорії забезпечення воєнної безпеки держави; а по-друге, завжди залишається проблема переходу від висновків,отриманих на моделі, до висновків на дійсності.
У цих роботах було також запропоновано новий метод розробки теорії забезпечення воєнної безпеки держави, який базується на об'єднанні сильних сторін відомих підходів з введенням процедур управління в обчислювальних експериментах, прогнозі за методами експертного оцінювання, адаптованого управління процесами реагування на зміни рівня воєнної загрози.
Зазначений метод було взято як аналог за розробки методу формування теоретичних засад стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави з врахуванням особливостей дослідження цього процесу.
Згідно з ним дослідження проблем стратегічного планування має починатися з ретельного планування експерименту, який дає змогу накопичувати факти і дані.
Додатковою інформацією про процес, що досліджується, можуть бути поточні та ретроспективні факти та дані, які є результатом здійснення стратегічного моніторингу та аналізу цієї сфери впродовж певного часу, насамперед ті, що відображають реакцію зовнішнього середовища на державну політику забезпечення національної безпеки, а також факти та дані з інших сфер життєдіяльності суспільства, держави, бізнесу, країн, які потребують свого попереднього масштабування. Але при цьому необхідно чітко уявляти обмеження щодо можливості та доцільності застосування такої інформації при стратегічному плануванні: її актуальність обмежена часом і є, як правило, малоефективною для прийняття майбутніх рішень [9].
До апріорної інформації належить також сукупність наявних методів та методик, що використовувалися, використовуються або потенційно можуть бути використані для цілей стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки.
Таким чином, розробка нової або удосконалення існуючої теорії стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки та її перевірка на відповідність реальним процесам у цій сфері передбачають наявність потужної інформаційно-аналітичної системи, яка б забезпечувала необхідною інформацією здійснення відповідних експериментів.
На підставі комплексного аналізу національних інтересів та цінностей, геополітичної, геоекономічної, воєнно-політичної, енергетичної, екологічної, науково-технологічної тощо ситуацій у світі та конкретному регіоні, соціально-політичних процесів у країні та її найближчих сусідів, у внутрішньополітичній, гуманітарній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній сферах висуваються гіпотези, уточнюються обмеження, формуються умови та сукупність найвпливовіших чинників, що мають бути враховані під час синтезу експериментальної ситуації.
Сценарно-ситуативний підхід
Сценарно-ситуативний підхід передбачає розробку математичної моделі стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки з наступним проведенням на її основі відповідних системних досліджень.
За ситуативно-сценарного підходу дослідження поведінки системи як формалізованої конструкції використовуються сценарії, які характеризують майбутні можливості. Саме такий підхід, частково, наприклад, застосовано за формування Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки та Стратегічного оборонного бюлетеня (Білої книги) на період до 2015 року.
Сценарно-ситуативний підхід як метод системного аналізу, як зазначалося, дає можливість оцінювати та прогнозувати об'єкт дослідження в динаміці. Сценарії являють собою послідовність взаємозв'язаних між собою і розгорнутих у часі можливих сукупностей ситуацій.
Ситуації мають відповідати таким основним вимогам:
" бути достатньо складними, щоб забезпечити необхідну кількість різноманітних гіпотез, що стосуються об'єкта досліджень, і одночасно простими та зручними для здійснення аналізу в процесі підготовки та прийняття рішень, допускати можливість обробки на ЕОМ в діалоговому (інтерактивному) режимі;
" чинники, тенденції, обмеження, умови, змінні, критерії та показники, що визначають ситуацію, повинні мати фізичну інтерпретацію, кількісний вимір у відповідному масштабі та одиницях виміру;
" допускати як їх декомпозицію на більш прості ситуації, бажано такі, що вже досліджувалися або схожі на них, так і синтез на їхній основі складніших експериментальних ситуацій, у тому числі таких, що враховують, наприклад, стохастичну невизначеність, наявність "слабких сигналів" тощо;
" відображати взаємозв'язок між основними процесами;
" враховувати обмеження нормативно-правового плану, які є характерними для стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки держави.
За допомогою моделювання ситуацій генеруються ймовірнісні, з точки зору дослідження, сценарії розвитку подій. Для формування сценаріїв також використовуються результати здійснення стратегічного моніторингу та аналізу стану зовнішнього та внутрішнього середовища. Останнє вкрай важливо для забезпечення реалізації принципу постійної адаптації, оскільки на основі вихідних даних стратегічного моніторингу та аналізу має прийматися рішення щодо відповідності застосування конкретної теорії для пояснення процесу, що досліджується. У разі виявлення суттєвих суперечностей ці дані є базою для формування нових гіпотез, ситуацій, моделей, прогнозування сценаріїв, виявлення тенденцій тощо, що і складає сутність адаптивного управління розробкою теоретичних засад стратегічного планування.
За моделювання ситуацій та генерування сценаріїв, а також за здійснення адаптивного управління необхідно, як зазначалося, враховувати реальні обмеження на діяльність системи забезпечення національної безпеки, насамперед нормативно-правового характеру. Тому ситуації та сценарії мають фільтруватися з метою формування їх допустимих множин для здійснення досліджень.
Генерація сценаріїв, насамперед передбачає прогнозування динаміки змін у сфері забезпечення національної безпеки з метою завчасної підготовки сектору безпеки до реальних та потенційних загроз
Loading...

 
 

Цікаве