WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Аналіз політичної системи Фінляндії - Курсова робота

Аналіз політичної системи Фінляндії - Курсова робота

й нормативних актів, що стосується діяльності й організації роботи омбудсмана парламенту. Комісія дає свої висновки на звіти Державної ради й вправі порушити питання про юридичну відповідальність цієї ради, так само як про його політичну відповідальність перед парламентом. Ця комісія вправі також перевіряти законність діяльності канцлера юстиції - члена уряду, що здійснює функції нагляду за законністю в сфері ведення кримінальних справ і в місцях позбавлення волі, а також виступаючого як державний обвинувач по справах, розглянутим у Верховному суді й у Верховному адміністративному суді (канцлер юстиції є також юридичним радником уряду).
У функції двох законодавчих комісій входить підготовка переданих їм справ, що стосується прийняття, зміни або скасування простих законів, що не носять конституційного характеру й не переданих іншим постійним комісіям.
Відповідно до § 48 Акту про едускунте комісія з іноземних справ дає свої висновки з питань, щостосується міжнародних договорів і постанов, що втримуються в них, які відповідно до конституції вимагають ратифікації їх едускунтой. Вона розглядає також і інші справи, дозвіл яких стосується компетенції парламенту з питань іноземних справ, і інші передані їй справи.
Протягом досить тривалого часу на практиці не дотримувалося положення Акту про едускунте у відношенні права цієї комісії заслуховувати звіти уряду про відносини з іноземними державами. Всі ці питання фактично ставилися до ведення президента республіки. Однак після обрання президентом фінляндської Республіки Мауно Койвисто парламентська комісія стала поступово відвойовувати свої позиції із цих питань.
Відносно членів комісії з іноземних справ діє вимога про дотримання державної таємниці, якщо про це просить уряд.
Фінансова комісія контролює відповідну діяльність центральних адміністративних відомств, для чого їй надане право доступу до всіх звітів і документів казначейства. Вона дає висновки по звітах уряду, державних контролерів і може висловити свої міркування й пропозиції з питань, що стосується цих звітів, а також у цілому господарства країни, ведення державного господарства. До компетенції фінансової комісії ставиться дача висновків по проектах державного бюджету й інших пропозицій уряду, що зачіпає фінансові питання. Одночасно ця комісія повинна висловлювати свої міркування по всіх проектах такого характеру, що виходить від парламенту. Акт про едускунте вимагає, однак, щоб пропозиції комісії, у яких рекомендується збільшення асигнувань, супроводжувалися одночасними вказівками на джерела фінансування таких пропозицій. У противному випадку президент Республіки під час підписання бюджету країни може відмовитися підписати цю частину бюджету, прийняту парламентом, і рекомендувати Державній раді виконувати державний бюджет без зазначених виправлень парламенту.
Фінансова комісія дає також свої висновки відносно прийняття, зміни або скасування Інструкцій для державних контролерів.
Оскільки Державний банк Фінляндії перебуває під контролем і управлінням парламенту, для здійснення поточного парламентського контролю за його діяльністю утворена спеціальна постійна банківська комісія. До її ведення ставляться всі справи, що стосуються керування й положення справ у Державному банку, діяльності обираних едускунтой уповноважених держбанку, його правління, керування фондами, гарантованими парламентом.
Крім цього, зазначена комісія вносить пропозиції з питань, що зачіпають правила діяльності держбанку, інструкцій для уповноважених держбанку, а також повинна давати свої висновки на внесені в парламент пропозиції уряду із цих питань. Без висновку банківської комісії парламент не може прийняти рішення відносно розпорядження фондами держбанку.
До компетенції банківської комісії ставляться також справи, що стосуються регламентації діяльності всіх інших банків країни й грошової системи Фінляндії, а дорівнює й валютні питання.
Функції інших постійних комісій визначаються їхніми назвами. Треба при цьому відзначити, що жодна з комісій, крім банківської, не має права законодавчої ініціативи, тобто не може пропонувати парламенту підготовлені нею законопроекти.
Постійні комісії працюють за закритими дверима. Голова й віце-голови комісій формально обираються ними самими. Але фактично про їхні кандидатури домовляються лідери парламентських фракцій політичних партій з тим розрахунком, щоб у їхньому числі були представники фракцій пропорційно їхній питомій вазі в парламенті.
Апарат, що обслуговує діяльність едускунти, складається з осіб, що не є депутатами. Важливу роль в організації й діяльності парламенту грає канцелярія (секретаріат). У її склад входять: генеральний секретар, його заступник, старші секретарі й секретарі, їхні помічники, керуючий справами, секретарі постійних комісій парламенту й омбудсмана, їхні заступники й помічники, начальник і секретар інформаційного відділу, начальник служби безпеки, перекладачі, а також ряд інших осіб.
Для контролю за її діяльністю обираються шість депутатів на чолі з головою парламенту, що становлять Керування канцелярією. Одночасно обираються також їхні заступники.
Значна частина контрольних повноважень, що належать парламенту, здійснюється спеціальними особами, що обирають. До їхнього числа ставляться уповноважені Державного банку, ревізори парламенту, довірені, омбудсман парламенту.
На одній із чергових сесій парламенту відповідно до тієї ж процедури, що передбачена для виборів голови едускунти, вибирається в якості омбудсмана парламенту особа, "найбільш знаюче в праві". Через два роки на той же чотирирічний період обирається заступник омбудсмана, що поряд з ним виконує зазначені функції й у випадку, якщо омбудсман не може здійснювати свої обов'язки, заміщає його в роботі. Але право контролю за діяльністю Державної ради й канцлера юстиції може здійснювати тільки сам омбудсман. У випадку догляду омбудсмана зі свого поста його спадкоємець залишається на цьому пості тільки до закінчення строку його законних повноважень.
Відповідно до прийнятого парламентом в 1919 р. Інструкції для омбудсмана, він повинен виконувати функції контролю за законністю Державної ради, канцлера юстиції, посадових осіб, судових органів і органів комунального самоврядування. Він може досліджувати як дотримання матеріального закону, так і правил процедури, за допомогою яких досліджене та або інша справа й ухвалена рішення. При цьому широко трактується як поняття законності, так і поняття посадової особи.
При розгляді питання про законності дій тієї або іншої посадової особи або органа враховується, чи не перевищені межі волі повноважень цієї особи, установлені
Loading...

 
 

Цікаве