WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Аналіз політичної системи Фінляндії - Курсова робота

Аналіз політичної системи Фінляндії - Курсова робота

роботи міністерств.
Парламент Фінляндської Республіки - едускунта не займає, на відміну від деяких інших країн, що веде місця в державному механізмі. Але в останні роки він почав грати більше активну роль у державному житті країни, у визначенні її внутрішньої й зовнішньої політики. Голова парламенту вважається другим після президента особою в державі.
Едускунта складається з 200 депутатів, що обирають строком на чотири роки. У випадку дострокового розпуску парламенту за рішенням президента, погодженому з Державною радою, знову обраний парламент може діяти протягом усього чотирирічного періоду повноважень, якщо тількине буде також достроково розпущений.
У Фінляндії скомбіноване голосування за партію або виборчий блок і за конкретного кандидата. Кожному кандидатові в депутати в списку для голосування привласнюється номер і виборець відзначає в бюлетені не тільки партію, за якої він голосує, але й номер кандидата від цієї партії, якому він віддає перевагу (преференція). Таким чином, голос виборця не тільки дозволяє визначати число отриманих партією місць у парламенті, але й дозволяє вирішувати, хто в партійному списку стає депутатом, щоб не створювати переваг для тих кандидатів, які зазначені в списках партій першими. Такий порядок має важливе значення й для партій, що виступають на виборах єдиним блоком, щоб відповідно до волі виборців розподілити мандати між такими партіями.
Застосовувана у Фінляндії різновид пропорційної виборчої системи, по якій розподіляються мандати між партіями у виборчому окрузі, створює переваги великим партіям і ущемляє права дрібних партій.
У виборах в едускунту Фінляндії звичайно беруть участь багато політичних партій. Але постійну парламентську основу становлять Демократичний союз народу Фінляндії, у який входить Компартія, Соціал-демократична партія Фінляндії, Партія центра (дрібнобуржуазна), Шведська народна партія, Партія дрібних - сільських хазяїв. Ліберальна народна партія й Національна коаліційна партія. Внаслідок того, що жодна політична партія не має більшості в парламенті, уряди утворяться на коаліційній основі. Тому для Фінляндії нерідкими є урядові кризи й, як слідство цього, дострокові розпуски парламенту.
Керівництво парламентом здійснює голова палати й два віце-голови, які разом утворять президію едускунти. Зазначені особи обираються на кожній сесії парламенту, але практично вони переобираються в даному складі парламенту. При цьому, якщо головою парламенту є представник однієї партії, то його віце-голови вибираються з інших фракцій політичних партій. Найбільше часто зазначені особи обираються зі СДПФ, Національній коаліційній партії й Партії центра.
Голові належать важливі права по керівництву роботою парламенту, визначенню регламенту її пленарних засідань, порядку денного, забезпеченню дисципліни на засіданнях. У випадку порушення депутатом дисципліни й депутатської етики голова призиває депутата до порядку й може в певних випадках видалити його із засідання за згодою більшості.
Голова є, точніше вважається, особою нейтральним і тому не може брати участь у дебатах і голосуванні, вносити які-небудь пропозиції в парламент, крім резолюцій парламенту й пропозицій по реалізації конституційних законів. Якщо між головою й більшістю палат виникають розбіжності по порядку денному пленарного засідання або регламенту, то така суперечка передається в конституційну комісію, рішення якої є остаточним.
При голові утвориться Рада, у який поряд з ним і віце-головами парламенту входять голови постійних комісій. Цей орган є консультативним. Він дає свої рекомендації голові парламенту з питань організації роботи пленарних засідань, внесення змін до кошторису витрат секретаріату (канцелярія), порядку проведення виборів у внутрішні органи парламенту і його посадових осіб і їхнього правового положення.
Протягом п'яти днів після початку роботи парламенту нового скликання він обирає Колегію вибірників у складі 45 депутатів і не менш трьох їхніх заступників, що діє весь строк повноважень відповідного скликання. Склад цієї Колегії повинен відповідати співвідношенню чинностей у парламенті. Головним завданням Колегії вибірників є підготовка виборів постійних комісій парламенту і його посадових осіб.
Відповідно до Акту про едускунте, крім Великої комісії повинні бути обрані не менш п'яти постійних комісій протягом семи днів після початку роботи парламенту на весь строк повноважень даного скликання. Колегія вибірників при підборі кандидатур у постійні комісії також повинна керуватися співвідношенням партійних чинностей у парламенті. Відповідно до Акту про едускунте в обов'язковому порядку повинні утворюватися конституційна комісія, комісія з іноземних справ, законодавча, фінансова й банківська комісії. Крім того, парламент вправі утворювати й інші постійні комісії, передавши їм частина функцій зазначених вище комісій.
У цей час поряд з вищезгаданими утворяться наступні комісії: з питань економіки, економічного законодавства, утворення, сільського й лісового господарства, соціального забезпечення, транспорту, оборони й друга законодавча комісія. У складі фінансової комісії працює 21 депутат, банківської - 13, а у всіх інших - по 17 депутатів. Однак, якщо комісія визнає за необхідне збільшити число своїх членів у зв'язку з розширенням обсягу діяльності, вона може просити едускунту позитивно вирішити дане питання.
Поряд зі членами комісій обирається відповідне число їхніх заступників, які можуть брати участь у їхній роботі із правом дорадчого голосу - не менш 1/4 частини дійсних членів.
В інтересах справи кожна з комісій вправі вирішити питання про свій поділ на підкомісії, у які повинне входити не менш II членів. У такому випадку підкомісія представляє парламенту свої висновки від імені всієї комісії. Вона користується всіма правами комісії й діє відповідно до регламенту її роботи.
Якщо президентом приймається рішення про скликання надзвичайної сесії, то в такому випадку утворяться спеціальні комісії для підготовки питань, внесених на її розгляд.
Справи між комісіями розподіляються в такий спосіб.
Конституційна комісія підготовляє й розглядає проекти конституційних законів, контролює діяльність парламентського омбудсмана й Державної ради, підготовляє пропозиції по процедурі роботи, має право усувати розбіжності між головою парламенту й більшістю депутатів парламенту з питань регламенту його роботи. Вона дає тлумачення із всіх питань, пов'язаним з виконанням конституційних законів, їхньою зміною й скасуванням. Конституційна комісія дає також свої висновки на законопроекти, що зачіпають питання порядку виборів внутрішніх органів парламенту
Loading...

 
 

Цікаве