WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

співпраці між партнером та Альянсом у різноманітних сферах співробітництва та конкретні заходи, що планується здійснити у кожній галузі співпраці.
Кожен партнер, виходячи з власних індивідуальних вимог та пріоритетів, окремо вибирає для себе заходи зі списку, який визначено у Робочій програмі партнерства (РПП). Цей принцип самовизначення є важливим аспектом ПЗМ. Визнається, що потреби та можливості країн-партнерів є різними і кожна з них сама має визначати форми діяльності та співпраці, які їй найкраще підходять. Робоча програма містить широкий опис різних можливих галузей співпраці та список заходів у кожній галузі. РПП, як і кожна ІПП, охоплює дворічний період і переглядається щороку. Партнери залучаються до її підготовки повною мірою. Індивідуальний план дій партнерства (ІПДП) пропонує складнішу програму порівняно з ІПП і призначений для країн, які мають політичну волю і бажання поглиблювати свої відносини з НАТО. ІПДП чітко визначає цілі і пріоритети співпраці для окремої країни-партнера і забезпечує відповідність робочих механізмів цим пріоритетам. НАТО надаватиме конкретну дорадчу допомогу щодо цілей реформ у кожній країні. Активізація політичного діалогу з відповідних питань може бути складовою ІПДП. ІПДП також полегшує координацію двосторонньої допомоги, що надається окремими членами Альянсу або партнерами, а також координацію заходів з іншими відповідними міжнародними інституціями.
Визначені цілі відповідають загальним категоріям: питання політики і безпеки, питання оборони, безпеки і військових справ, інформування громадськості, наука та екологія, планування на випадок надзвичайних ситуацій, питання управління, захисту та ресурсів.
У листопаді 2004 року Грузія стала першою країною, що підписала ІПДП з НАТО. Зараз розробляються ІПДП для Азербайджану та Узбекистану. Вірменія також висловила заінтересованість у розробці такого плану.
На Вашингтонському саміті у квітні 1999 року були запропоновані нові ініціативи з метою посилення оперативної складової ПЗМ і активного задіяння партнерів у процес прийняття рішень і планування ПЗМ:
" Концепція оперативної спроможності має на меті вдосконалення спроможності збройних сил країн Альянсу і партнерів ефективно взаємодіяти під час проведення операцій ПЗМ під проводом НАТО, тобто, забезпечити більшу гнучкість у формуванні спільних контингентів та ресурсів, необхідних для виконання та забезпечення таких операцій. У рамках механізму насамперед враховуються сили та ресурси, які теоретично можуть бути виділені для проведення таких операцій. Вдосконалення робочих відносин, які розвиваються в мирний час між штабами і військовими формуваннями членів Альянсу і країн-партнерів, сприяють інтеграції підрозділів країн-партнерів до складу сил НАТО. На Стамбульському саміті було визначено, що впровадження Концепції оперативної спроможності, зокрема, передбачає гармонізацію стандартів оперативної сумісності і пов'язаних з ними систем оцінки з відповідними механізмами НАТО.
" Політично-військова рамкова ініціатива визначає принципи, засади та інші керівні напрямки залучення країн-партнерів у процесі прийняття рішень і політичних консультацій, в оперативному плануванні та механізмах командування. На Стамбульському саміті підкреслювалась важливість залучення партнерів до процесу формування рішень на початкових етапах. Принципи, викладені в цьому рамковому документі, застосовуються під час проведення всіх операцій НАТО за участю країн-партнерів, а також визначають форми участі партнерів в інших видах діяльності Альянсу, наприклад, військових навчаннях або Цільових фондах НАТО.
Для забезпечення активної участі партнерів у щоденній роботі Альянсу в декількох штабах НАТО були створені Штабні елементи ПЗМ - робочі групи офіцерів збройних сил країн-партнерів. Центр координації партнерства забезпечує координацію військової підготовки і навчань ПЗМ. Окрім цього, Міжнародний координаційний центр забезпечує проведення брифінгів і планування для всіх держав - не членів НАТО, що надають свої контингенти для проведення миротворчих операцій під керівництвом НАТО .
" Для забезпечення ефективності співпраці держав-партнерів з НАТО в межах миротворчих операцій використовується Процес планування та оцінки сил (ППОС), в межах якого визначаються вимоги щодо оперативної сумісності і необхідних ресурсів. Цей механізм виявився дуже ефективним під час проведення операцій НАТО з підтримання миру на Балканах і в Афганістані. ППОС віддзеркалює процес планування сил НАТО, і країни-партнери беруть в ньому участь за власним бажанням. Цілі планування, або Цілі партнерства, обговорюються з кожною країною, а для оцінки досягнутого прогресу проводиться детальний аналіз. З роками вимоги ППОС ускладнюються, що відповідає вдосконаленням, які члени Альянсу визначають для власних збройних сил. ППОС також використовується країнами-партнерами для розвитку ефективних, економічно доцільних збройних сил і для розвитку оборонної реформи. Цей механізм, зокрема, відіграє ключову роль у впровадженні комплексної оборонної реформи в Україні.
Певні ініціативи були дуже корисними для країн-партнерів у вирішенні проблем в галузі управління наслідками оборонної реформи, насамперед Цільові фонди ПЗМ, які застосовуються для безпечної утилізації протипіхотних мін і надлишкових озброєнь, а також для програм перепідготовки військових і конверсії військових баз.
Вдосконалена співпраця в межах ПЗМ включає широкий спектр можливостей як у військовій, так і в інших галузях, пов'язаних з обороною, але тих, що не стосуються суто військових аспектів. Галузі співпраці, які включені в Робочу програму партнерства:
" питання протиповітряної оборони;
" управління повітряним простором;
" консультації, управління, контроль (зокрема, системи зв'язку та інформації; системи навігації та ідентифікації, аспекти сумісності, процедури і термінологія);
" планування на випадок надзвичайних ситуацій, зокрема готовність до катастроф;
" врегулювання кризових ситуацій;
" демократичний контроль над збройними силами та оборонними структурами;
" оборонне планування, бюджети і управління ресурсами;
" планування, організація та управління національними програмами оборонних закупівель, міжнародна співпраця в галузі озброєнь;
" оборонна політика та стратегія;
" планування, організація та управління національною науково-технічною діяльністю;
" військова географія;
" глобальна гуманітарна протимінна акція;
" тилове забезпечення;
" медична служба;
" метеорологічне забезпечення сил НАТО/партнерів;
" військова інфраструктура;
" оборона і захист проти ЗМЗ;
" концептуальні, планові та оперативні аспекти діяльності з підтримки миру;
" ручна і легка вогнепальна зброя;
" оперативні, матеріально-технічні та адміністративні аспекти стандартизації;
" військові навчання та пов'язані з ними навчальні заходи;
" військова освіта: підготовка та доктрина.
Більш дієве Партнерство передбачає заходи з поліпшення навчальної та освітньої діяльності через Програму ПЗМ з вдосконалення навчальної та освітньої підготовки, яка має задовольнити поточні та майбутні вимоги
Loading...

 
 

Цікаве