WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

місці, включаючи Україну, за взаємною згодою. Зустрічі, як правило, відбуватимуться на основі погодженого графіку.
Ця Хартія складена у двох оригіналах, кожний українською, англійською та французькою мовами, причому всі три тексти мають однакову силу.
Підписання Хартії про особливе партнерство підняло співпрацю між НАТО і Україною на новий рівень, завдяки цьому можна відзначити такі основні досягнення:
" відбулася низка взаємних візитів високого рівня;
" інтенсивні консультації з питань безпеки, що викликають взаємний інтерес;
" програми співробітництва в галузі економіки, в т.ч. кілька семінарів та програму навчання офіцерів запасу іноземним мовам, яка вже принесла певні результати і сприяла працевлаштуванню слухачів у цивільному секторі;
" співпрацю в галузі обміну інформацією, де провідну роль відіграє Центр інформації НАТО в Україні. Ця співпраця має на меті поширення в Україні правдивої інформації про НАТО, долаючи тим самим стереотипи часів Холодної війни про цей союз;
" співпрацю в галузі воєнної реформи та участь України у Програмі "Партнерство заради миру", де важливу роль відіграють Спільна робоча група, заснована у 1998р., та Місія зв'язку НАТО у Києві;
" співпрацю в галузі планування дій у надзвичайних ситуаціях, в рамках якого було проведено низку навчань, а також здійснювалась практична співпраця під час повеней у Харківській та Закарпатській областях;
" співпрацю в галузі озброєнь.
Північноатлантична рада періодично проводить свої засідання за участю представників України, як правило, принаймні двічі на рік, на форумі, створеному згідно з Хартією, який називається "Комісія НАТО - Україна". Комісія оцінює хід виконання Хартії та обговорює шляхи поліпшення і подальшого розвитку співпраці.
У квітні 1999 року у Вашингтоні була проведена зустріч у верхах між НАТО і Україною, а в березні 2000 року Комісія НАТО - Україна вперше провела засідання в Києві. Політичний комітет НАТО відвідав Україну тричі між 1997-м та 2000 роками і провів різноманітні консультації та обміни інформацією в Києві та інших містах України.
У травні 2002 року саме напередодні п'ятиріччя Особливого партнерства президент України Леонід Кучма чітко заявив, що Україна має намір претендувати на членство в Альянсі. У відповідь на цю заяву під час засідання Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке проходило того ж місяця у Рек'явіку, було узгоджено, що сторони шукатимуть можливостей піднести їхні відносини на якісно новий рівень. Так було закладено основу для подальшого ухвалення Плану дій Україна-НАТО, яке відбулося згодом, під час засідання міністрів у Празі 22 листопада 2002 р. Він не підлягають ратифікації, а зобов'язання України згідно з цим документом мають політичний характер.
Він визначає стратегічні й середньострокові цілі і пріоритети України на шляху євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є членство в НАТО. Цей документ грунтується на Хартії від 1997 року і складається зі вступу та п'яти розділів: Політичні і економічні питання, Питання безпеки і оборони та військові питання, Захист і безпека інформації, Правові питання, Механізми імплементації. В кожному з розділів (окрім розділу Механізми імплементації) визначаються основні принципи, на яких базуватиметься політика України у конкретній галузі, та цілі, що мають бути досягнуті з метою наближення держави до стандартів країн-членів Альянсу.
Річний Цільовий план містить перелік конкретних заходів як внутрішнього характеру, так і спільних Україна-НАТО, запланованих на поточний рік для досягнення визначених в ПД цілей. Виконання цих заходів повинно продемонструвати готовність України вийти на якісно новий рівень відносин з НАТО. Більшість внутрішніх заходів, внесених до ЦП, вже входять до існуючих державних програм і нормативно-правових актів України. Двічі на рік проходять підсумкові засідання, а щорічно - укладається звіт із аналізом успіху виконання документа.
Після ознайомлення Цільовим планом Україна-НАТО на 2006 рік з аналітики відзначили широкий діапазон запланованої співпраці Києва з Брюсселем - Ірак, Афганістан, Середземне море, Судан.
На тлі серйозних зобов'язань, які бере на себе Київ, експерти стверджують, що поки в Україні не розгорнута широка кампанія інформованості населення про діяльність НАТО.
Зокрема, Київ має намір взяти участь у тренувальній місії Альянсу в Іраку, передати Іраку озброєнняі військову техніку українського контингенту, який був там до кінця минулого року. Передбачено також участь у міжнародній операції НАТО "Активні зусилля" щодо прибережної охорони у Середземному морі, у забезпеченні підтримки операцій міжнародних сил сприяння безпеки в Афганістані.
Мова йде також про можливість надання Україною практичної підтримки НАТО у миротворчій операції Африканського союзу у Судані шляхом надання військово-транспортних послуг для перевезення одного з підрозділів держав-членів альянсу.
Відповідне рішення було ухвалене українським урядом. Україна також вивчає можливість використання аеродрому в Ніжині на Чернігівщині в інтересах НАТО на час проведення миротворчих операцій і участі у ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій.
Міністр оборони Анатолій Гриценко заявив, що найближчим часом передбачається розгорнути інформаційну кампанію, яка допоможе протягом 2-3 років змінити ставлення українського суспільства до НАТО і зруйнувати міфи про начебто агресивну сутність альянсу.
НАТО та окремі країни-члени Альянсу допомагають Україні у її зусиллях виконати програму реформ, накреслену у Плані дій та щорічних Цільових планах на його основі, надаючи консультації та практичну допомогу. Втім, основну відповідальність за реалізацію Плану несе насамперед саме Україна. Зі свого боку, країни-члени НАТО закликають її докласти усіх зусиль, аби забезпечити подальший прогрес у галузі реформ для укріплення демократії, верховенства права, захисту прав людини та розвитку ринкової економіки. Особлива увага також приділяється необхідності комплексної трансформації структур безпеки і оборони.
Програма співпраці НАТО з Україною у галузі оборонної реформи є найбільш широкомасштабною, ніж з будь-якою іншою країною-партнером. На прикладі України можна пересвідчитись, яке широке коло заходів співпраці НАТО пропонує країнам-партнерам.
Коли у 1991 році Україна оголосила незалежність, їй у спадок лишилася значна частка військової структури і збройних сил колишнього Радянського Союзу. Україна звернулася до НАТО з проханням допомогти перетворити успадковані нею з часів холодної війни збройні сили на невеликі за чисельністю, сучасні та дієві сили, здатні відповідати новим вимогам у галузі безпеки, а також забезпечити обрану Україною роль активного учасника гарантування безпеки і стабільності на європейському континенті. Пріоритетами НАТО в наданні такої допомоги є посилення демократичного і цивільного контролю за збройними силами України та покращання рівня їх оперативної сумісності з силами НАТО.
Участь у програмі "Партнерство заради миру" допомагає Україні у проведенні оборонної реформи та сприяє підвищенню рівня оперативної сумісності. Особливо
Loading...

 
 

Цікаве