WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки - Дипломна робота

партнерства і ПЗМ. Процес планування і оцінки сил ПЗМ слугуватиме основним інструментом виконання завдань Плану дій і буде відповідно адаптований. Для його ефективного впровадження необхідно досягти спільного розуміння стандартів і концепцій, що належать до питань оборони, управління оборонними структурами і проведення оборонної реформи. Досягнення такої "концептуальної" оперативної сумісності потребує значного інвестування ресурсів в освіту та посилення зусиль з обміну відповідними знаннями і досвідом між союзниками і партнерами.
" Перепідготовка військових. Після закінчення холодної війни у країнах-партнерах було звільнено понад п'ять мільйонів військовослужбовців. Існує нагальна потреба надати їм можливість пройти перепідготовку та працевлаштуватися на новому місці. На початку 2000 року НАТО запропонувала країнам-партнерам свою допомогу у проведенні перепідготовки військовослужбовців і полегшенні процесу їх інтеграції до цивільного життя.
Було утворено групу експертів НАТО для надання дорадчої допомоги національним урядам, а також для проведення аналізу та розробки рекомендацій щодо політики і програм перепідготовки особового складу. Зокрема, військовослужбовцям, які очікували звільнення, надавалися практичні поради як скоріше знайти роботу або започаткувати власний бізнес, як пройти навчання на мовних курсах, а також створювались центри перепідготовки кадрів.
У Південно-Східній Європі, де до 2010 року планується закриття близько 3000 військових об'єктів і баз та відбудеться звільнення понад 175 000 військовослужбовців, є велика заінтересованість національних урядів у проведенні таких програм. Румунія та Болгарія -- на той час країни-партнери ~ стали першими, хто отримав таку допомогу: станом на початок 2004 року близько 20 000 військовослужбовців з кожної країни взяли участь у програмах перепідготовки кадрів. Можливості співпраці з НАТО в цій сфері зараз вивчають Албанія, колишня Югославська Республіка Македонія*, Сербія та Чорногорія. Крім того, НАТО підтримує ініціативи з перепідготовки військових кадрів у Росії та в Україні.
" Підтримка звільнених військових. Центр Росія -- НАТО із працевлаштування демобілізованих військовослужбовців, який працює з березня 2002 року, допомагає вирішувати соціальні питання, що супроводжують кількісне зменшення російських збройних сил шляхом надання допомоги звільненим військовослужбовцям по всій території Росії в питаннях перепідготовки та повернення до цивільного життя. У 2003 році розташований у Москві Центр розширив сферу своєї діяльності по регіонах, відкривши свої представництва в Ярославлі, Санкт-Петербурзі, Читі, Пермі, Калінінграді та Ростові-на-Дону.
З веб-сторінок Центру можна отримати практичну інформацію з питань проведення перепідготовки та наявних вакансій, а також поради щодо відкриття малого бізнесу. Центр також пропонує організацію прямих навчальних курсів, здійснює підготовку фахівців з питань соціальної адаптації та організує конференції для обміну інформацією з цих питань. Вже протягом перших 18 місяців свого існування Центр провів навчання 210 спеціалістів, які зараз допомагають демобілізованим військовослужбовцям адаптуватися до цивільного життя, та розпочав навчання близько 200 слухачів на комп'ютерних курсах, а також на курсах менеджменту та бухгалтерського обліку.
" Конверсія військових баз. За ініціативи НАТО щодо проведення конверсії військових об'єктів у Південно-Східній Європі, експертна група НАТО надає дорадчу і консультативну допомогу національним урядам з визначення нових продуктивних можливостей використання військових баз, що мають бути передані для цивільного використання. Ця ініціатива також спрямована на розвиток регіональної співпраці та обмін інформацією між країнами, що беруть участь у цій ініціативі, серед яких є декілька країн-партнерів та два нових члени НАТО: Албанія, Болгарія, Хорватія, Молдова, Румунія, Сербія та Чорногорія, колишня Югославська Республіка Македонія*.
Декілька пілотних проектів допомагають розробити стратегічні підходи до закриття військових баз і перепланування об'єктів. Ключовими пріоритетами є забезпечення відновлення навколишнього середовища, допомога у створенні нових робочих місць, диверсифікація місцевої економіки в регіонах, де основним місцем працевлаштування слугували військові бази. Деякі бази переобладнають для їх подальшого цивільного використання, наприклад, як селищ міського типу, освітніх закладів, центрів охорони здоров'я, пенітенціарних закладів, або парків і зон охорони й збереження дикої природи тощо.
" Знищення мін, боєприпасів та озброєнь. Цільовий фонд ПЗМ допомагає країнам-партнерам проводити безпечне знищення запасів надлишкових протипіхотних мін, боєприпасів, стрілецької зброї та легкого озброєння. З кожною конкретною країною розробляється індивідуальний проект щодо проведення безпечного процесу утилізації зброї відповідно до стандартів охорони навколишнього середовища та інших міжнародних вимог. Всюди, де це можливо, проекти передбачають використання саме місцевих ресурсів і об'єктів для зменшення витрат, а також для навчання місцевого населення засобам безпечної утилізації зброї, для створеннянових робочих місць та набуття нових професійних навичок.
Завдяки таким проектам на початку 2005 року було успішно знищено близько 1,6 мільйона протипіхотних мін в Албанії, 12 000 фугасних мін і 7000 тонн надлишкової зброї та ракетного палива в Молдові, 400 000 протипіхотних мін було знищено в Україні, 1200 фугасних мін знищено в Таджикистані, понад 300 ракет було ліквідовано в Грузії. У майбутньому планується провести проекти з демілітаризації в Албанії, Азербайджані, Білорусі, Сербії та Чорногорії і Україні.
Політику Цільових фондів ПЗМ було започатковано у вересні 2000 року як механізм допомоги країнам-партнерам у проведенні безпечного знищення арсеналів протипіхотних мін. У такий спосіб Цільові фонди мали підтримувати зусилля країн, які підписали Оттавську конвенцію про заборону використання, накопичення, виробництва і передачі протипіхотних мін та їх знищення. Цікаво, що США цю конвенцію не підписали.
Після успішного проведення декількох проектів зі знищення мін, функції Фонду було розширено з метою включення інших демілітаризаційних проектів, спрямованих на знищення боєприпасів і стрілецької та легкої зброї. Нещодавно до додаткових функцій Фонду було включено підтримку країн-партнерів щодо управління наслідками оборонної реформи через проведення таких ініціатив, як перепідготовка кадрів і конверсія військових баз. Були також створені Цільові фонди для допомоги країнам Середземноморського діалогу.
Згідно з правилами Фонду, країни - члени НАТО разом з країнами-партнерами визначають та виконують конкретні проекти. У кожному окремому випадку НАТО або країна-партнер виступає з ініціативою фінансування та розвитку проектної пропозиції, а також визначає потенційних учасників проекту. Країна-партнер, яка безпосередньо отримує результати від проведення проекту, також має брати активну участь у підготовці проекту та надає йому максимальну підтримку відповідно до наявних ресурсів. Експерти НАТО надають дорадчу допомогу і спрямовують проведення
Loading...

 
 

Цікаве