WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Основні теорії політичних систем - Курсова робота

Основні теорії політичних систем - Курсова робота

політичної організації населення, яка відбиває і реалізує загальнонаціональну волю, що інтегрується на основі інтересів громадян, соціальних груп та верств населення за посередництвом інститутів громадянського суспільства, зв'язує в одне ціле як політичну систему суспільства, так і все суспільство в цілому. В цьому розумінні держававиступає ознакою, атрибутом сучасного суспільства, яке здатне усвідомлювати свою ідентичність, відокремлювати власні актуальні проблеми і вирішувати їх солідарними зусиллями всіх своїх громадян;
" державна влада як найбільш суттєва ознака державної організації має таку політико-правову властивість, як суверенність, що дає можливість визнавати державну владу верховною над проявами інших форм публічної влади всередині країни, що тягне за собою право визнавати недійсними будь-які протизаконні рішення інших суб'єктів політичної системи, та незалежною у міждержавних стосунках;
" видає загальнообов'язкові правила поведінки, насамперед у формі законів, а також інших нормативно-правових актів, доводить їх до реалізації. Звичайно, політичні партії також можуть приймати свої акти-статути, програми, поточні рішення, але ці документи мають лише внутрішнє значення, поширюються тільки серед їх членів, доводяться до реалізації організаційними засобами партії та виховною роботою;
" має постійний професійний апарат для здійснення управління суспільством, у якому працюють спеціально підготовлені для такої діяльності кадри - державні службовці. Для їх професійного навчання та підготовки функціонує розгалужена система підготовки та підвищення кваліфікації працівників державного апарату. Статус державних службовців і питання проходження ними служби в державних органах регулюються спеціальним законодавством;
" володіє монополією на легальне застосування насилля, яке здійснюється за допомогою збройних сил та інших "матеріальних придатків влади" - установ для утримання засуджених тощо. На цю обставину яскраво вказував відомий німецький соціолог XX століття М. Вебер, який зазначав, що не може існувати соціологічного визначення держави через її функції чи напрями діяльності, оскільки вона може займатися різноманітною діяльністю відповідно до обставин, що склалися в конкретно-історичній ситуації, але завжди за будь-яких обставин і в будь-які часи держава володіє монополією на насилля, застосування примусових заходів.
2. Сутність, структура та функції політичної системи
Політична система, як і економічна, правова, духовна, а також соціально-класова системи, є підсистемою суспільства. Якщо істотною ознакою еко-номічної системи є власність, правової - правові норми як регулятори суспільного життя, духовної - формування цінностей, відтворення особистості, адекватної цим цінностям, то істотна ознака політичної системи полягає у формуванні та здійсненні політичної, державної влади. Саме владні відносини характеризують політичну систему.
На відміну від інших систем, особливості політичної системи полягають у тому, що:
" вона володіє монополією на владу в масштабах усього суспільства;
" визначає стратегію суспільного розвитку загалом і економічну, соціальну, культурну та зовнішню політику зокрема;
" визначає і репрезентує інтереси панівних соціальних груп або всього суспільства на державному рівні;
" забезпечує політичне та адміністративно-державне управління суспільними процесами;
" сприяє стабілізації або дестабілізації суспільного життя;
" формує правову систему і функціонує в її рамках або виходить за межі правового поля.
Одні політологи поняття "політична система" ототожнюють з політичним режимом цієї системи, інші - з політичною організацією, треті значно розширюють обсяг і зміст поняття "політична система", включаючи до її структури елементи, які не можна вважати власне політичними.
Загалом політична система - це сукупність інститутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу політичної культури.
Політична система має свою структуру, це:
" політичні відносини,
" політичні інститути (організації),
" політичні і правові норми,
" політична свідомість,
" політична культура.
У структурі політичної системи можна виділити ряд структурних рівнів:
інституціональний (організаційно-нормативний), який розкриває характер функціонування основних інститутів політичної системи;
процесуальний - характер групових і масових суб'єктів політики;
інтеракціоністський - характер взаємодій на міжособистісному, груповому та інституціональному рівнях.
Для того, щоб виділити структурні елементи політичної системи на інституціональному рівні, необхідно насамперед дати відповідь на такі питання: як здійснюється державна, регіональна і місцева влада, які механізми формування цієї влади, якість ментальних і діяльно-практичних компонентів політичної системи.
Відповідаючи на них, виділимо такі структурні елементи: держава, регіональні та місцеві органи самоврядування, партійна система, виборча система, політична культура.
Інтеракціоністський рівень структури політичної системи включає сукупність різних форм взаємодії (співпраці, консенсусу, конкуренції, конфлікту).
З позиції цього підходу можна виділити змістові компоненти політичної діяльності. Запропонована нами структура політичної системи дає змогу згрупувати різноманітні політичні явища і процеси в єдину цілісну систему, розкрити її структурний і функціональний характер як на макро-, так і на мікро рівнях, тобто на інституціональному, міжособистісному і груповому рівнях.
Політична система в суспільстві виконує ряд функцій: владно-політичну, національної інтеграції, стабілізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, правову.
Владно-політична функція. Суть її зводиться до механізму формування, використання і підтримки влади відповідно до рівня політичної культури та інтересів суб'єктів політичного процесу.
Механізм розподілу влади в політичній системі залежить від типу політичного режиму, змісту форм взаємодії суб'єктів політичного процесу, а також від ступеня цивілізованості інших систем суспільства, геополітичного становища, тенденцій світового розвитку.
Політична система з точки зору механізму формування влади може характеризуватися:
1) рівновагою жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у здобутті та використанні влади;
2) дисбалансом розподілу влади між офіційними державними чинниками й прихованими інтересами;
3) недорозвинутими формами конкуренції та
Loading...

 
 

Цікаве