WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Контент-аналіз у політичних дослідженнях преси - Реферат

Контент-аналіз у політичних дослідженнях преси - Реферат

цілому. Ця проблема задовільно вирішується за допомогою вельми ефективного методу вибірки. Для того, щоб часткове обстеження можна було вважати репрезентативним, слід дотримуватися однієї умови, а саме: об'єкти для часткового обстеження мають бути обрані випадково, тобто за жеребом чи в силу природних умов, що склалися. При поширенні результатів вибіркового дослідження на явище, що вивчається, дослідник визначає гіпотетичну помилку, так звану похибку репрезентативності. Але передбачити величину цієї похибки можна, якщо вона випадкова. А такою вона може бути тоді, коли об'єкти до вибірки потрапляють випадково. Вибірка лише тоді вважається репрезентативною, коли формується з генеральної сукупності таким чином, щоб кожний член такої сукупності мав однаковий шанс бути відібраним. Забезпечити випадковість вибірки, якщо політолог здійснює відбір даних з великої сукупності публікацій, можна за допомогою жеребкування чи таблиці великих чисел. Можуть бути використані також й інші методи: механічний, типовий (районований) і серійний.
Проте основним питанням, розв'язання якого гарантує максимальний результат контент-аналізу, є забезпечення бездоганного з позицій формальної логіки системного словника. Саме його побудова закладає інформаційно-пошукові підвалини формалізованої оцінки інформаційної насиченості публікацій. Однак часто-густо в гонитві за модними нині кількісними вимірювачами преси сучасні дослідники нехтують цим правилом. Особливо хибують на невизначеність категоріальної схеми понять, що покладається в основу дослідження, сучасні аматори-політологи, сумнівні соціологи, різні іміджмейкери, новоявлені знавці виборчих технологій тощо.
Звичайно, якщо йдеться про прагнення видавати бажане за дійсне, підганяючи результати під задану кон'юнктурну схему, можна не дбати про професійну модель базових розрахунків. Проте для наукового дослідження це треба робити обов'язково. Інакше буде важко пояснити, чим, приміром, відрізняються такі структури, як "соціальний об'єкт", "ліберальна політична ситуація", "політична позиція". Адже саме ці поняття, які ще не набули визначень, що унеможливлюють дублювання, покладені в основу категоріальної схеми досліджень матеріалів преси в одній із досить показових аналітичних схем [8].
Таким чином, проблемою номер один на стадії визначення основних напрямів контент-аналізу залишається методика чіткого визначення символів-інформантів як основних пошукових одиниць за допомогою відповідних норм поділу та класифікації. Якщо не вдаватися до спеціалізованих деталізацій цих вимог, можна окреслити такі основні принципи:
· поділ (класифікацію) слід здійснювати на підставі лише однієї основи поділу;
· під час класифікації об'єктів не можна обминати вид і відразу переходити до підвиду;
· після класифікації кожен об'єкт може входити тільки в один клас.
Отже, в кліометричних дослідженнях матеріалів преси мають бути дотримані правила взаємовиключення, підпорядкованості та пропорційності понять [9]. Поряд із продуманою схемою основних інформаційних ознак матеріалів преси, що є основою для здійснення відповідних обчислювальних операцій, також має бути дотриманий принцип комплектності даних про джерело (газету, журнал). Під комплектністю даних Е. Летенков розуміє "усі можливі характеристики періодичного органу: назву, обсяг, тип, періодичність, роки виходу, місце виходу, кількість номерів, що вийшли, чи було видання ілюстрованим, чи мало воно додатки, спрямованість видання" [10]. Щоправда, з останньою тезою беззастережно погодитися важко - адже "спрямованість видання" не є формалізованою ознакою. Спрямованість - інформаційна рубрика, що потребує тематичної конкретизації залежно від поставленої мети. Іншими словами, ця категорія має бути відповідним чином змістовно забезпечена.
Для політолога, що досліджує пресу методом контент-аналізу, конче важливо не лише визначити чітке коло понять, які характеризують інформаційну місткість публікації, а також періодизацію преси. Адже вона виступає класифікатором хронологічних меж дослідження.
Сучасні підходи до розв'язання проблеми періодизації преси віддзеркалюють еволюцію пошуку оптимальної моделі. Автор не має на меті висвітлювати це питання в межах даної статті, проте обійти проблеми, пов'язані з класифікаторами періодики, важко, оскільки ця процедура також є неодмінною складовою кількісних досліджень матеріалів преси.
Сутність проблеми полягає у визначенні критеріїв класифікації та (особливо) періодизації преси в частині конкретизації понять "період", "періодизація", "журналістський процес", "українська преса" та як вони кореспондуються з категоріями політичної комунікації [11].
В цьому плані дослідження політичних процесів в Україні має бути вдосконалено й за рахунок однозначного трактування ключових понять політичного дискурсу, які відрізняють його зміст від іншого типу комунікації [12]. Розвиток понятійного апарату політичної науки корелюється з результативністю контент-аналізу, який за методикою застосування стимулює такі процеси.
Отже, застосування механізму кліометрики до матеріалів преси в галузі дослідження політичних процесів в Україні має перспективи за умов дотримання формалізованих процедур опрацювання об'єктів аналізу та унеможливлення нашарувань у процесі оцінювання матеріалів преси.
Література:
1. Медиа в выборах: между политикой и культурой (контент-анализ политической прессы) / под ред. Наталии Костенко. - К., 1999 - С. 67.
2. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії К., 1998. - С. 17.
3. Леслі А. Пал. Аналіз державної політики / Пер. з англ. У. Озюб. -К., 1999. - С. 71.
4. Землянова Л. М. Современная американская коммуникавистика: теоретические концепции, проблемы, прогнозы. - М., 1995. - С. 69.
5. Дергачова Л. Д. Периодическая печать как массовый источник. - М., 1982. - С. 154.
6. Варшавчик М. А. О структуре источниковедческой практики // Источниковедение отечественной истории. - М., 1980. - С. 25.
7. Романюк М. М. Українське пресовознавство: наукові принципи і методи досліджень. - Львів, 2000. - С. 30 - 31.
8. Опыт контент-анализа альтернативной прессы Белоруссии // Социологические исследования, 1991, № 8. - С. 22.
9. Партико З. В. Логічні норми редагування // Загальне редагування. -Львів. 2001. - С. 175 - 206.
10. Летенков Е. В. О некоторых итогах компьютерной обработки данных по периодической печати // Актуальні проблеми сучасного джерелознавства: Матеріали українсько-російського наукового семінару. - Київ - Санкт-Петербург, 1999. - С. 57.
11. Кость С. Періодизація як історична проблема: журналістський аспект // Збірник кафедри української преси. На пошану професора Володимира Здоровеги з нагоди 70-річчя від дня народження: Вип. 3, Львів, 2000 - С. 113.
12. Бляхер Л. Е. Конвенциональные понятия в структуре политического дискурса // Принципы и практика политических исследований. -М., 2002. - С. 75.
13. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве