WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Зовнішні чинники президентської виборчої кампанії 2004 року - Реферат

Зовнішні чинники президентської виборчої кампанії 2004 року - Реферат

повідомив, що "боротьба була гострою, але відкритою і чесною, а перемога переконливою". Акції протесту в Києві міністерство закордонних справ Росії оцінило як виступ групи радикалів, зацікавлених в дестабілізації ситуації в країні. "Доводиться тільки жаліти, що вимоги, спрямовані на дестабілізацію ситуації, не лише підтримуються, але й підігріваються представниками окремих закордонних держав, включаючи заморські і міжнародні структури. Лунає заклик до антидемократичних, протиправних дій, до акцій непокори" [19], - йдеться в заяві МЗС Росії.
А. Рар, експерт Німецького товариства з проблем зовнішньої політики, впевнений, що для російського президента В. Янукович був би чи не єдиним історичним шансом для здійснення економічної реінтеграції трьох східнослов'янських держав - спадкоємниць Радянського Союзу (Росія, Україна, Білорусь), до чого прагне Москва, і попередження подальшої експансії НАТО на південь СНД.
Російські ЗМІ не раз подавали коментарі російських політиків та політологів щодо стратегії майбутніх стосунків Росії та України. Одразу зазначимо, що деякі з них були діаметрально протилежні - від очевидних переваг для Росії на зразок: "З приходом до влади Ющенка визначеності буде більше" [20] до майже трагічних - зближення України із Заходом призведе до відчуження в політичному та економічному плані двох країн. Загалом же перевага віддавалася драматичним прогнозам.
Участь Російської Федерації в українських президентських виборах умовно можна поділити на такі складові:
політична: відкрита підтримка одного з кандидатів президентом Росії В. Путіним та високими посадовими особами через відповідні заяви, візити в Україну напередодні безпосередньо першого туру виборів та протягом усієї виборчої кампанії; нарешті - передчасне привітання глави Російської держави одного з учасників перегонів до оголошення офіційних результатів виборів Центральною виборчою комісією;
технологічна: участь великої кількості російських політичних консультантів і технологів (Г. Павловський, М. Гельман, С. Бєлковський, І. Мінтусов, C. Доренко);
фінансова: згідно з даними, що наводилися ЗМІ, російська сторона вклала в українські вибори сотні тисяч доларів США, що склало половину усієї витраченої суми одним з кандидатів у ході виборчої кампанії;
медійна: значна кількість російських ЗМІ, виконуючи функції пропагандистської машини, активно агітували за одного кандидата, подаючи часто викривлену інформацію, розпалюючи сепаратистські настрої. Значний обсяг телевізійних програм, репортажів в інформаційних випусках російських телеканалів (були задіяні практично всі метрові канали російського ТВ) широко подавали відкриту або приховану політичну рекламу. Можна простежити досить чітку систему міфів, яку створювали російські політтехнологи в передвиборчий та виборчий період. Вони поділили Україну на Захід і Схід - відтак кожен з кандидатів у президенти презентував ту чи іншу частину України, кандидати протиставлялися як такі, що "за Росію" чи "за Захід".
Розмови про втрати Росії в результаті політичних процесів в Україні мають дещо перебільшений характер. Адже в підсумку Україна наблизиться до асоційованого членства в ЄС, що означає підвищений довготривалий інтерес інвесторів як європейських, так і російських, яким потрібні однакові правила гри, відкритість і прозорість, захист прав власності.
Можна передбачити, що перемога В. Ющенка відкриває для Росії нові можливості та перспективи. Раніш Росії доводилося йти на економічні поступки Україні (наприклад, дешевий природний газ) - такими були домовленості з колишнім керівництвом держави. Тепер з'являється можливість вибудовувати двосторонні економічні відносини на основі взаємної вигоди. Отже, Росія отримала в особі України надійного економічного партнера, який їй дуже потрібен. Стосунки будуватимуться на якісно новій основі - економічної доцільності.
Незабаром в Україні відбудеться чергова виборча кампанія - парламентські вибори - 2006. Враховуючи досвід попередніх кампаній, темперамент вітчизняної політичної еліти, сталий інтерес нашого північного сусіда - російський чинник залишатиметься одним з провідних. Не виключено, що ця кампанія може стати спробою Москви відіграти втрачені позиції на українському полі.
Висновки
Демократична "помаранчева революція" стала передумовою активізації України в світовій спільноті, відкрила можливість для вступу України до СОТ, до членства в ЄС і НАТО. Скоріш за все, пріоритетом зовнішньополітичної стратегії Президента В. Ющенка стане курс на повне членство в Європейському співтоваристві. Можливо, буде вироблено новий варіант Плану дій - стратегія приєднання України до ЄС.
Відносини з Росією залишатимуться у форматі стратегічного партнерства, однак будуть переглянуті домовленості щодо ЄЕП в частині відмови України від повного членства в митному, валютному та економічному союзах, газотранспортного консорціуму, повернення до аверсного використання нафтопроводу "Одеса - Броди".
Велике значення для європерспектив України має позиція самої Європи: наскільки ефективною виявиться співпраця з метою інтеграції України. Не виключено, що дії європейських країн та їх лідерів під час президентської виборчої кампанії в Україні були лише ситуаційним, а не реальним зацікавленням. Проте зближення між Києвом та Брюсселем має політичні, економічні та безпекові переваги для самої Європи: зміцнення периметра континентальної безпеки - на Схід від нових східних кордонів ЄС (Литва, Польща, Словаччина, Угорщина), контроль вирішення таких питань, як боротьба з транскордонною злочинністю, регулювання міграції. Велике значення для європейських країн Україна має як енергетичний коридор (газопровід "Дружба", Придніпровські магістральні нафтогони, магістральний нафтогін "Дружба", газотранспортна система України, нафтогін "Одеса - Броди").
Є надія, що все ж наша зовнішня політика перейде від "політики коливань" між Сходом і Заходом до чіткого прагматичного розуміння національних інтересів та їх захисту на міжнародній арені.
Література:
1. У Москвы оранжевая пеленаперед глазами // Frankfurter Allgemeine Zeitung // 7 декабря 2004 г.
2. Там само.
3. Украина все еще "болит" России // Financial Times // 25 ноября 2004 г.
4. Cтавка в игре между Москвой и Киевом // Corriere della Sera // 7 декабря 2004 г.
5. Там само.
6. Путин рискует провалиться под лед // De Telegraaf // 30 ноября 2004 г.
7. Бжезинский об Украине: ставки огромны // The Wall Street Journal // 1 декабря 2004 г.
8. Там само.
9. Там само.
10. Оранжевый кошмар Путина // Die Zeit // 3 декабря 2004 г.
11. План примирения // КомерсантЪ // 2 декабря 2004 г.
12. США и ЕС призовут к ответу украинские власти и их московских спонсоров // Washington Post // 26 ноября 2004 г.
13. Украина. Стать западной и остаться восточной // Der Tagesspiegel // 19 января 2005 г.
14. Стена упала второй раз // Независимая газета // 25 ноября 2004 г.
15. Дальнейшие действия в отношении Украины // Washington Post // 11 января 2005 г.
16. Оранжевый закат // Известия // 28 декабря 2004 г.
17. Восточный тупик // Газета.ru // 27 декабря 2004 г.
18. У Москвы оранжевая пелена перед глазами // Frankfurter Allgemeine Zeitung // 7 декабря 2004 г.
19. Стена упала второй раз // Независимая газета // 25 ноября 2004 г.
20. Украина уходит в транзит // Газета.ru // 27 декабря 2004 г.
21. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве