WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Законодавчі аспекти управління українською національною безпекою - Реферат

Законодавчі аспекти управління українською національною безпекою - Реферат

України", в яких чітко регламентуються склад, функції, принципи роботи цього органу та послідовність його дій.
Для кращого розуміння безмежних і, водночас, невизначених можливостей РНБОУ згадаємо Указ Президента "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 червня 1998 року "Про хід виконання Указу Президента України від 1 січня 1998 року №41 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №1012/98 від 11.09.98)". Звичайно, цей Указ є рішенням Президента України і відповідає його конституційним повноваженням, але він спрямований на виконання рішень РНБОУ. Тобто, саме РНБОУ порадила Президентові, крім усього іншого, примусити Кабмін затвердити у двомісячний термін та реалізувати програму заходів щодо поступового (протягом трьох років) зменшення видатків Державного бюджету України; попросити Кабмін опрацювати в місячний термін пропозиції щодо скорочення загальних ставок податку на фонд заробітної платні шляхом зменшення зборів до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення та до Фонду соціального страхування України; примусити Кабмін внести у двотижневий термін пропозиції щодо вдосконалення управління майном, що перебуває у державній власності, та використання державних корпоративних прав тощо; звернутися до Верховної Ради України з пропозицією утриматися від прийняття законодавчих актів, реалізація яких вимагає додаткових асигнувань з Державного бюджету; звернутися до Верховної Ради з пропозиціями розглянути як невідкладні деякі проекти законів України тощо; доручити Державній податковій адміністрації вжити додаткових заходів, спрямованих на обмеження відпливу доходів з легальної сфери виробництва (зокрема, через систему фіктивних фірм) та уникнення на цій основі сплати податків, а також провести у тримісячний термін суцільну перевірку додержання суб'єктами господарської діяльності податкового законодавства під час здійснення бартерних операцій.
Отже, сфера втручання Ради національної безпеки є, по суті, надто широкою як за кількістю питань (відповідні укази існують фактично щодо всіх сфер народного господарства), так і за впливом на інші суб'єкти національної безпеки - за винятком Президента України.
Неефективність підходу, коли РНБОУ переймається всім і нічим, можна продемонструвати на прикладі звіту В. Радченка "Про основні результати роботи Ради національної безпеки і оборони України та апарату Ради у 2003 році" ("Стратегічна панорама", №1, 2004 рік). Зокрема, кілька абзаців цього звіту конституційного органу присвячено заходам, спрямованим на зменшення випадкових отруєнь алкоголем. Результатом роботи РНБОУ називається те, що "кількість померлих від випадкових отруєнь алкоголем за січень - жовтень 2003 року, порівняно з відповідним періодом минулого року, скоротилася на 652 особи". Подібне у звіті, наприклад, американської РНБ просто неможливе - у зв'язку з чітким окресленням її повноважень.
Нині юридичні формулювання щодо системи управління національною безпекою залишаються в описаному нами стані. Однак, внаслідок політичних змін в країні, старі терміни наповнюються новим змістом. Нас ще чекають новації у законах "Про Кабінет Міністрів України" та "Про Президента України", та вже тепер можна бачити, в якому напрямі може розвиватися роль РНБОУ. У засобах масової інформації не раз піддавався критиці Указ Президента "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" від 8 лютого 2005 року [6], тому обмежимося лише констатацією фактів.
Так, на сьогодні Секретар РНБОУ може на виконання рішень РНБОУ (тобто, це не його власне право, а рішення 2/3 РНБОУ) додатково до законних повноважень:
· вносити до міністерств, інших органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду пропозиції та рекомендації з проблем національної безпеки і оборони, поліпшення координації діяльності цих органів у зазначеній сфері;
· ініціювати невідкладний розгляд Кабінетом Міністрів України питань щодо виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України;
· брати участь у засіданні Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;
· порушувати за результатами здійснення контролю за виконанням рішень Ради національної безпеки і оборони України питання щодо відповідальності посадових осіб;
· погоджувати пропозиції щодо кандидатур на посади в органах державної влади, діяльність яких пов'язана з питаннями національної безпеки і оборони України, призначення яких на посади здійснюється Президентом України.
Фактично цей Указ визначив чітке розуміння ролі і місця РНБОУ в системі управління національною безпекою. Правда, трохи змінилися відповіді на запитання "як координує і як контролює" - відтепер РНБОУ в особі свого Секретаря стала окремим центром ухвалення рішень, який може судити про звільнення, призначення посадових осіб, опосередковано втручатися в роботу виконавчої гілки влади тощо. Відповідно, є кілька зауважень, що стосуються:
· надання РНБОУ виключних і занадто великих повноважень;
· розширення сфери національної безпеки до, по суті, всіх можливих аспектів життя;
· створення перехресних повноважень між Секретаріатом Президента, Кабміном, правоохоронними органами (Генпрокуратурою);
· порушення системи трьох гілок влади.
Отже, є всі підстави вважати, що конкретизація ролі РНБОУ лише видимість - на сьогодні неправильна організація апарату і неможливість виконувати в повній мірі Указ Президента викликали нові запитання і претензії до всієї системи ухвалення рішень у сфері національної безпеки. Окрім того, невирішенимилишилися такі важливі питання, як відповідальність РНБОУ за свої рішення, порядок дій у випадку кризової ситуації, чітке визначення питань і пріоритетів національної безпеки. Доти, доки ці питання лишаються чисто політичними, а не юридичними, РНБОУ буде консультативним органом, що сприяє наданню главі держави максимально повної інформації з важливих питань, а також аналізує потенційні загрози і опікується кризовим менеджментом. Втім, дуже рідко це сприяє досягненню конкретних завдань у сфері національної безпеки.
Література:
1. National Intelligence Machinery. - Available from http://www.tso.co.uk/bookshop.
2. Гончаренко О. М., Лисицин Е. М. Методологічні засади розробки нової редакції Концепції національної безпеки України. - К.: НІСД, Серія "Національна безпека". - 2001. - Випуск 4.
3. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України // Стратегічна панорама. - 1999. - №3. - С. 12 - 19.
4. Лисицин Э., Джангужин Р., Гончаренко А. Гражданский контроль и система национальной безопасности Украины // Зеркало недели. - № 35 (410). - 2002. - 14 - 20 сентября.
5. Мирошниченко В. М. Организация управления и обеспечение национальной безопасности Российской Федерации. - М.: Издательство "Экзамен", 2002. - 256 с.
6. Рахманин С. Административный тупик // Зеркало недели. - № 10 (538). - 2005. - 19 - 25 марта.
7. Шер Дж. Військова та безпекова реформа в Україні: західний погляд // Стратегічна панорама - 2003. - № 2.
8. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве