WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → До визначення феномена демократії - Реферат

До визначення феномена демократії - Реферат

в цілому, а в умовах організованого громадянського суспільства - й інститутом демократії. Досить навести хрестоматійну промову Перікла при похованні воїнів або клятву афінян для того, щоб показати, яку цінність для вільних громадян мала демократія. Демократичні ідеї - невід'ємна частина спадщини італійських гуманістів і французьких демократів ХVIII століття.
Загальновідомо, яку роль відіграли в ідейній підготовці буржуазних революцій концепції демократів. Для Ш. Монтеск'є свобода і громадянська рівність - основні цінності демократії. Засновник першої в світі кафедри конституційного права в університеті Феррари Дж. Компаньоні вважав головною цінністю демократії те, що при ній "народ створює закони, він же їх і виконує" [19]. Складну еволюцію пройшла система демократичних цінностей Ж.-Ж. Руссо - від ідей народного суверенітету та народного представництва до "демократичної теократії", натхненої християнською вірою [20]. Для А. де Токвіля найвище благо демократії - рівність можливостей. Західнонімецький політолог Р. Альбрехт переконаний, що в ході історичного розвитку англосаксонської демократії викристалізувалися дві її основні цінності: ідея конституційної держави та концепція природних прав [21].
В сучасній західній політичній науці ціннісні аспекти демократії не втратили свого значення й досі. Наприклад, для Дж. Шумпетера демократія - це метод інституційного узгодження інтересів при прийнятті рішень задля загального блага [22]. На думку Ж. Бюрдо, демократія сьогодні - це філософія, спосіб життя, релігія, і лише як похідне від цього - форма правління [23]. Для італійського конституціоналіста Дж. Мараніні демократія - кінцева мета, вища цінність будь-якої влади [24].
Отже, не викликає сумніву, що демократія як політична та правова цінність і світоглядний ідеал стала невід'ємним елементом політичної свідомості мільйонів громадян.
Останнім часом все більше дослідників звертається до проблеми демократії як політичного процесу, елементу політичної динаміки. При цьому найчастіше цей аспект пов'язується з демократичною процедурою [25]. Значний внесок в розробку цього поняття зробив Р. Даль. На його думку, будь-який процес вироблення обов'язкових колективних рішень повинен відповідати кожному з таких критеріїв:
· Рівне право голосу.
· Дійова участь.
· Чітке розуміння.
· Кінцевий контроль з боку народу за порядком денним.
· Розширювальний принцип [26].
Р. Даль вважав, що демократичний процес (процедура) повинен виходити з самої природи демократичного розвитку суспільства і використовуватися як народом, так і керівниками на всіх стадіях управління. Особливості та закономірності сучасного демократичного розвитку різних країн світу підтверджують цю точку зору.
Таким чином, проаналізовані в даній статті визначення демократії як:
· народовладдя;
· форма держави;
· форма і принципи організації політичних партій і громадських об'єднань;
· політичний режим;
· політичний світогляд і політична цінність;
· політичний процес (процедура управління)
дають можливість скласти досить повне уявлення про весь спектр дефініцій демократії, що випливають з її природи і відображають той чи інший її сутнісний аспект, той чи інший прояв на практиці.
К. Оффе і У. Пройсс цілком слушно зауважують, що нині поняття "демократія" використовується як універсальна формула опису широкого спектра найрізноманітніших суспільств з відповідними режимами управління і політичної участі [27].
Можна цілком погодитися з афоризмом В. Черчілля: демократія - не найкращий політичний устрій, але кращого людство ще не винайшло. Справді, демократія, з нашої точки зору, не є ні універсальним засобом організації суспільства в цілому, ні вищою формою суспільного розвитку. Це лише та інституційна матриця, в межах якої організується управління суспільством. І, безумовно, феномен демократії потребує подальшого вивчення як науковцями, так і політиками-практиками.
Література:
1. Kelsen H. La democratie. Sa nature, sa valeur. - P., 1988. - P. 15.
2. Ковлер А. И. Кризис демократии? Демократия на рубеже XXI века . - М., 1997. - С. 15.
3. Цит по: Бегунов Ю. К., Лукашев А. В., Пониделко А. В. 13 теорий демократии - СПб., 2002. - С. 8.
4. Гамильтон А. Федералист: Политэссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Д. Джея. - М., 2000. - 590 с.
5. Сіленко А. Політичні чинники формування держави загального добробуту // Людина і політика. -2001.- № 5.-С. 142.
6. Эптер Д. Э. Пересмотренный институционализм // Международный журнал социальных наук. - 1991. - № 2. - С. 38.
7. Цит за: Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). - К., 2002. - С. 399.
8. Джефферсон Т. Томас Джефферсон о демократии. - СПб, 1992. -394 с.
9. Даль Р. А. Введение в теорию демократии. - М., 1992. -158 с.
10. Майроф Б. Лики демократии. - М., 2000. - 475 с.
11. Там же.
12. Монтескье Ш. О духе законов // Избр. произв. - М., 1955. - С. 169
13. Цит за: Ковлер А. И. Кризис демократии? Демократия на рубеже XXI века. - С. 23.
14. Турен А. Что означает демократия сегодня? // Международный журнал социальных наук. - 1991. - №1. - С. 19.
15. Витченко А. М. Теоретические проблемы исследования государственной власти. - Саратов, 1982. - С. 131.
16. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993. - С. 273.
17. Emeri C. Droit constitutionnel et institutions politiques. P., 1994. - P. 13 - 14.
18. Lijphart A. Democracies. - New Haven; L., 1984. - Ch. 7 - 8.
19. Compagnoni G. Elementi di diritto costituzionale democratico. - Venezia, 1797. - P. 203.
20. Fralin R. Rousseau and representation. A Study of Development of his Concept of Political Institutions. - N.Y., 1978. - P. 44.
21. Albrecht R. Hegel und die Demokratie. - Bonn, 1978. - S. 21.
22. Shumpeter I. Capitalism, Socialism, Democracy. - N. Y., 1962. - P. 250.
23. Burdeau G. La democratie. - Neuchatel, 1966. - P. 7.
24. Maranini G. Storia del potere in Italia. - Firenze, 1983. - P.10.
25. Dahl R. A. Democracy, Liberty and Equality. - Oslo, 1986.- P. 194.
26. Даль Р. Введение в экономическую демократию. - М.,1993. - С. 49.
27. Сіленко А. Політичні чинники формування держави загального добробуту // Людина і політика. - 2001.- № 5.-С. 142.
28. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве