WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Деякі тенденції процесу політичної соціалізації молоді - Реферат

Деякі тенденції процесу політичної соціалізації молоді - Реферат

%, у Німеччині, Великобританії та Бельгії 60 % членів молодіжних організацій працюють саме в таких структурах [15].
Аналізуючи дані соціологічних опитувань, можна дійти висновку, що впродовж 1990-х років відбувалися цікаві процеси інституалізації та політизації молодіжного руху України. Жодна з молодіжних організацій у програмних документах не заявляла, що в її роботі головним є вирішення політичних проблем. І саме цим молодіжні організації України відрізняються від тих, що діють в країнах-сусідах. Проте низка організацій усе ж надавала значної уваги політизації молоді. Прикладом можуть бути хоча б акції протесту, ініційовані студентськими організаціями: масове голодування у 1990 та 1992 роках, акції протесту на майдані Незалежності 2004 року.
Все виразнішою стає тенденція до створення припартійних молодіжних організацій. Це підтвердила й виборча кампанія 2004 року.
Висновки
У політичній соціалізації молоді спостерігаємо такі тенденції розвитку:
· поширення політичного нігілізму, аполітизму;
· фрагментарність, еклектичний характер входження в політику;
· поліцентризм політичних орієнтацій молодих людей;
· підвищення впливу ЗМІ на політичні уподобання молоді;
· інституціалізація й політизація молодіжного руху;
· перехід від колективістських, суспільних форм соціального життя до індивідуальних, від авторитарності до демократизації, від конфронтаційності до компромісу, від міфологем до раціоналізму;
· з підвищенням освітнього рівня молодого покоління зростає його політична інформованість, компетентність, а відтак і цінність для нього політики.
Боротьба протилежних тенденцій в суспільстві потребує пошуку шляхів подолання політичного нігілізму та абсентеїзму молодого покоління.
У зв'язку з цим необхідно, перш за все, підвищити увагу до наукових досліджень із зазначеної проблематики й критичного використання досвіду інших країн.
По-друге, слід вжити заходів для підвищення рівня політичної активності молоді. Для цього необхідно, на нашу думку, створити дієві демократичні інфраструктури, систему демократичної політичної освіти, пропаганди національної та соціальної толерантності, утвердження свободи як абсолютної цінності.
По-третє, одним з важливих напрямів роботи з молоддю має стати політичне виховання населення. В науковій літературі цей процес визначається як систематичний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і поведінку людей з метою підготовки громадянина до суспільного життя, формування норм поведінки, які відповідають панівним у суспільстві ідеям, загальнонаціональним інтересам.
Для реалізації зазначеного, на нашу думку, необхідно:
· докорінно оновити зміст, форми і методи вивчення соціально-гуманітарних дисциплін на основі фундаментальної перепідготовки викладачів, створення необхідних структур для безперервної підготовки відповідних фахівців;
· запровадити широку політичну освіту населення (вивчення норм поведінки, культури відносин, правового статусу особи тощо);
· створити державну систему політичної освіти з ефективним використанням потенціалу політичної науки.
Необхідність забезпечення в Україні стійкого переходу до нового суспільного порядку та нового характеру взаємовідносин держави і громадянина диктує потребу засвоєння з раннього віку знань про політичну символіку української держави, історію країни з найдавніших часів, принципи ефективного державного устрою. Все це має сприяти формуванню у молодого покоління патріотизму, політичної толерантності та критичного ставлення до будь-яких форм політичної пропаганди.
Література:
1. Барабаш В. Інституціалізація молодіжного руху України // Політичний менеджмент. - 2004. - №3. - С. 98 - 112.
2. Бебик В. М. Політична культура сучасної молоді / В. М. Бебик, М. Ф. Головатий, В. А. Ребкало- К.: А.Л.Д., 1996. - С. 41 - 65.
3. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: аналітично-інформаційні матеріали. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. - С. 83 - 135.
4. Волинський А. Стадії політичного процесу // Політичний менеджмент. - 2004. - №1(4). - С. 41 - 52.
5. Говоруха С. Теоретико-методологічні засади вивчення феномена політичної культури: у пошуках холістичного підходу // Людина і політика. - 2003. - № 4 (28). - С. 135.
6. Головатий Н. Ф. Социология молодежи: Курс лекций.- К.: МАУП, 1999. - 224 с.
7. Головаха Є., Пухляк В. Политическая социализация в посткоммунистической Украине // Политическая мысль. - 2002. - №2. - С. 29 - 32.
8. Гриценко О. Політична комунікація. Скільки конструктивного, а скільки деструктивного? // Віче. - №9(138). - 2003. - С. 76 - 79.
9. За даними Інтернет-ресурсу www. isps. вy/am/htm.
10. Загородній Ю. І., Куріло В. С., Савченко С. В. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми. - К.: Генеза, 2004. - С. 21 - 27.
11. Затонский В. А. Сильное государство и активная личность: актуальные проблемы взаимодействия // Вестник Московского университета. Сер. 12. Политические науки. - 2004. - №1. - С. 70 - 88.
12. Клочко М., Ордешук П. Временные предпочтения: отбор или социализация (исследование украинских студентов) // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2005. - № 1. - С. 136 - 154.
13. Козлова О. Н. Социализация в поле безнадежности и за ее пределами // Социально-гуманитарные знания. - 2002. - № 2. - С. 126 - 139.
14. Конституція України - К.: Харків. - 1998 - Ст. 15. - С. 6.
15. Лапкин В. В., Пантин В. И. Освоение институтов и ценностей демократии украинским и российским массовым сознанием // Полис - 2005 - №1. - С. 50 - 62.
16. Лясота А. І. Політичні традиції: еволюція інтерпретації у контексті функціонування політичної системи // Людина і світ. - 2003. - №5(29). - С. 107 - 115.
17. Нове покоління незалежної України (1991 - 2002 роки). Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні. - К. - 2002. - С. 109 - 125.
18. Пащенко В. Моделі нормативного обґрунтування "громадянськості" // Політичний менеджмент. - 2004. - №3. - С. 58 - 70.
19. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко. - 2-е вид., доп. і перероб.-К.: Генеза. - 2004. - С. 618 - 632.
20. Похресник А. Европа и Украина: трансформации общества и жизненные ориентации молодежи // Персонал. - 2002. - №12. - С. 62 - 64.
21. Преснякова Л. А. Теория политической социализации // Политическая наука. - 2002. - №2. - С. 24 - 35.
22. Результаты экспресс-опроса студентов ВНУ им. В. Даля (9 - 10 декабря 2003 года).
23. Сергейчик С. И. Факторы гражданской социализации учащейся молодежи // Социс - 2002. - №5. - С. 107 - 111.
24. Шестопал Е. Б. Политическая психология: Учебник для вузов / Е. Б. Шестопал. - М.: ИНФРА.- 2002. - 448 с.
25. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве