WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера - Реферат

Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера - Реферат

порівняння поведінки конкурента з "нормальними" або "ненормальними" зразками поведінки, докази залежності його від певних осіб чи організацій, його підпорядкованість, залежність від зовнішніх впливів. Нарешті, антигероя порівнюють з негативними для виборців образами.
Для формування відповідної громадської думки використовуються найрізноманітніші ЗМІ та паблик рілейшнз, але в першу чергу преса і телебачення. При цьому в країнах розвиненої демократії вже проявилася цікава закономірність: кількість критичних матеріалів, спрямованих на зниження іміджу конкурента, в сумарному обсязі рекламних проектів постійно зростає. Про співвідношення позитивних і негативних телевізійних рекламних роликів у президентських кампаніях США свідчить, зокрема, така статистика. Всі американські виборчі кампанії з 1960 по 1988 рік мали в сумі 71 % позитивних і 29 % негативних роликів. Але 1992 року в кампанії Клінтон /Буш їх вже було: у Буша 56 % негативу і 44 % позитиву, у Клінтона 63 % негативу і 37 % позитиву. Тобто виборчі кампанії робили ставку на дискредитацію конкурента. Аналогічні тенденції характерні і для сучасного українського політичного ринку.
Політичні технології, що створюють негативний образ конкурента, спрямовані на те, щоб продемонструвати виборцям слабкі сторони опонентів. Нагодою для антиреклами можуть стати певні реальні вчинки та якості конкурента, що, звичайно, відповідним чином обігруваються і доводяться до рівня переконливого викривального документа, принаймні для пересічного електорату. Серед них, наприклад, може бути недостатній досвід претендента; його певні негативні особисті якості, невдалі висловлювання; невиконання колишніх обіцянок чи негативні результати роботи на попередньому місці; прорахунки й помилки, що демонструють некомпетентність тощо.
Для зниження іміджу конкурента і створення негативної реклами використовуються різні методи, що у зарубіжних країнах одержали вже широке поширення і певне теоретичне осмислення. Найефективніше і, відповідно, найчастіше використовуються такі методи:
· метод "клапана", тобто переведення громадської думки з позитиву на негатив. Навіть найсильніші кандидати при вмілій атаці на них можуть виявитися в програші;
· метод "живої мішені", тобто перенесення (трансферту) негативу з одного об'єкта на іншій;
· метод "краплі", при якому постійна, систематична подача критичного матеріалу поступово створює у споживача інформації відповідний негативний образ. Хрестоматійним прикладом використання такого методу "краплі" в часи "холодної" війни в США стала негативна реклама проти Б. Голдуотера, що зображувала його прихильником ядерної війни. На екрані з'являлася дівчинка, яка обриває пелюстки ромашки і рахує в зворотному порядку від дев'яти до одного. Потім лунав ядерний вибух, на тлі якого звучав голос Л. Джонсона: "Такі ставки... Ми повинні або полюбити один одного або вмерти". Ці кадри сотні разів показувалися по телебаченню і виявилися настільки нищівними для Б. Голдуотера, що всі мітинги передвиборчої кампанії були прикрашені плакатами: "Голосуйте за Голдуотера і відправляйтеся на ядерну війну";
· метод "підказки" як спосіб роботи з масовою аудиторією: демонстрація в явній формі знаків, що підтверджують вірність обраної інтерпретації для конкретної ситуації. Підказка ніби виводить розуміння ситуації на заздалегідь заданий рівень;
· "резонансна технологія": використання раптового інтересу масової свідомості до чогось. У цьому випадку мають на увазі два можливі варіанти розвитку ситуації: коли приходить підтвердження чуткам, що довго бродили, або коли реальна політична кон'юнктура вступає в протиріччя з образом лідера.
Для зниження іміджу конкурента широко використовуються й інші методи й технології, у тому числі й методи побічного інформаційного впливу, і нав'язування критеріїв оцінки, і впливу на громадську думку при проведенні соціологічних досліджень тощо, багато з яких мають суто маніпулятивний характер.
Висновки
Сучасна практика формування політичного іміджу лідера або партії володіє широким арсеналом дійових засобів від професійно поставленої політичної реклами до системи паблик рілейшнз. Використовуються вже апробовані методи "розкрутки кандидата", його "упакування" і "продажу", "зниження іміджу конкурента", "війни компроматів" тощо. В сучасній політичній боротьбі нерідко застосовуються і "брудні" технології, вивчення яких допоможе протистояти їх впливові на громадську думку.
Відповідно до потреб українського політичного ринку у всій цій роботі відбувся поворот від іміджу "вербального" лідера перших років незалежності до іміджу "лідера-прагматика". Однак останнім часом у громадській думці зростає інтерес до політичних лідерів, що могли б викликати щирі симпатії у більшості населення і значною мірою відповідати іміджеві "улюбленець народу" (очевидно, позначилися прецеденти з В. Гавелом, В. Путіним). Сучасний "ідеальний лідер" повинен синтетично поєднувати в собі якості попередніх типажів з високим професіоналізмом, моральністю і патріотичною відповідальністю перед своїм народом, здатністю об'єднати зусилля мільйонів для кардинального поліпшення як внутрішнього, так зовнішньлго становища країни.
Література:
1. Почепцов Г. Имидж-мейкер:Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов - К.: Рекламное агенство Губерникова, 1995. - 235 с.
2. Почепцов Г. Имидж: от фараона до президента.- К.: Адеф-Украина, 1997. -328 с.
3. Почепцов Г. Имидж и выборы. - К., 1997. - 91 с.
4. Королько В. Г. Основи паблик рилейшнз: Учебник для студ. ВУЗов /Отв. ред. Удовик С. Л. - М.: Рефл-бук; - К.: Ваклер, 2000. - 528 с.
5. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
6. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент. - К.: МАУП, 1996. - 144 с.
7. Старовойтенко Р. Імідж політичної партії як чинник електорального вибору // Нова політика. - 2001. - № 2. - С. 57.
8. Егорова-Гантман Е., Плешаков К. Политическая реклама. - М.: Николло, 1999. - 240 с.
9. Прикладная политология: Учеб. пособ. для ВУЗов /Под ред. Ю. С. Коноплина, А. А. Чемшита, А. С. Каневского. - М., 1998. - 171 с.
10. Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. - К.: Логос, 1998.- 264 с.
11. Томенко М. Політична еліта України - 2000. - К., 2000.
12. Литвин В. Украина: политика, политики, власть на фоне политического портрета Кравчука. - К.: Альтернативы, 1997. - 332 с.
13. Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры. - К.: Знание Украины, 2001. - 270 с.
14. Медведчук В. Новий вимір демократії. - К.: Основні цінності, 2001. - 144 с.
15. Максимов А. А. "Чистые" и "грязные" технологии виборов: российский опыт. - М., 1999. - С. 50.
16. Почепцов Г. Г. Як стають президентами. Виборчі технології ХХ століття. - К., 1999. - 380 с.
17. Чемерис В. Л. Президент: Роман-есе.- К.: Вид-во СП "СВЕААС", 1994.- 464 с.
18. Дилигенский Г. Г. Социально-политическая психология: Учебное пособие. Изд. 2-е, исправ. и доп. - М.: Новая школа, 1996. - 352 с.
19. Власти не хватает доверия и авторитета (ред.) // Вечерние вести. - 2003. - 30 мая - 5 июня.
20. Полохало В. Рейтинг как оружие кандидата // Вечерние вести. - 2003. - 24-30 октября.
21. Бовкун Е. Начальники улыбаются редко, а зря... // Известия. - 1994. - 4 мая.
22. Костиков В. Роман с президентом. - М., 1997. - С. 5, 340.
23. Lawson M. Polіtіcal Journal World Cup // The Guardіan. - 2001. - June.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве