WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Грошові реформи, їх суть, спрямування - Реферат

Грошові реформи, їх суть, спрямування - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з курсу "Політекономія"
1. Грошові реформи, їх суть, спрямування.
Відповідь:
Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.
Є два основних методи проведення грошових реформ:
метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений час. Це дає змогу уряду мати свободу дій і відповідні кошти, які повертаються власникам лише тоді, коли виробництво пройде стадію нормалізації і розпочне зростати;
метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках та одночасної заміни їх на нову грошову одиницю за єдиним або ж диференційованим співвідношенням.
Напівреформа 1960 р., якою було проведено конфіскаційний обмін грошей. Це проявилося у конфіскації доходів народу (до 50 %), девальвації карбованця, що приховувалося зміною масштабу цін і зменшенням золотого вмісту карбованця.
Водночас половинчатість реформи 1965 р. дала змогу деяким господарникам формувати фіктивну рентабельність, через яку вдавалося отримувати кошти на утворення часто незароблених фондів матеріального заохочення, що в кінцевому рахунку не тільки не дало можливості досягти бажаної мети реформи, а й поклало початок руйнуванню економіки та зародженню загальної кризи тогочасної системи. Отже, тогочасний обмін 10 старих карбованців на 1 новий не підвищив його купівельну силу, а просто перетворив у звичайний карбованець з його обмеженою купівельною здатністю.
Сталінська реформа 1947р. включала чотири компоненти: деноміналізацію старих грошей, їх обмін у пропорції 10:1 на нові; відповідне коригування граничного рівня роздрібних цін; пільговий обмін вкладів в ощадкасах; скасування карткової системи та ліквідацію подвійної системи торгівлі, суть якої полягала в діяльності звичайних магазинів та "комісійних", де товари продавалися без обмежень, але за підвищеними цінами.
Головне завдання реформи - вилучити значну масу грошей з обігу. При таких збереженнях держава вигравала двояко з одного боку, можна було просто нехтувати офіційними особистими збереженнями і надати їм пільговий режим, а з іншого - населення мало зрозуміти, що ощадкаса - надійне сховище збереження готівкових грошей. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Успішною "сталінська" реформа стала ще й тому що в той час роздрібний товарооборот суворо контролювався Центром.
Грошова реформа 1922-1924 рр. викликана двома причинами: по-перше, величезними втратами у першій світовій і громадянській війнах; по-друге, потребою подолати руйнівні наслідки безгрошового обігу часів "воєнного комунізму" та експериментів впровадження прямого продуктообміну.
Одним з перших позитивних моментів запровадження в обіг червонця став випуск облігацій хлібної позики. Перебуваючи у вільному обігу, вони виконували функцію досить стійкої й авторитетної грошової одиниці, яка була забезпечена державними фондами хліба. На такій же основі оберталися золоті й срібні сертифікати, які були різновидом паперових грошей, забезпечених відповідним запасом благородних металів, їх ще називали товарними грошима.
Серед найважливіших передумов цієї реформи були: швидкий розвиток вільної торгівлі (приватної, державної, кооперативної); досягнення активного зовнішньоекономічного балансу (позитивне сальдо досягло 300 млн золотих карбованців); здійснення реформи цін, що допомогло нагромадити певні запаси товарів, а на ринку встановити рівновагу попиту й пропонування.
При цьому червінець вводився в обіг не декретом, а в процесі витіснення знецінених "радзнаків". На відміну від них червінець на 25 % забезпечувався золотом, короткостроковими зобов'язаннями й одержав міжнародну підтримку. Тому емісія червінців не могла проводитися довільно; йому доводилося боротися із золотими монетами царської чеканки.
Отже, реформа ставила за мету зробити гроші точним вимірювачем затрат і результатів суспільного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постійне стимулювання економічних інтересів товаровиробників, користувалися довірою, виконували всі свої функції і були захищені від знецінення.
Щоб зупинити знецінення грошової одиниці, уряд наприкінці 1922р. розпочав паралельне впровадження в грошовий обіг банкнот, які за золотим паритетом відповідали курсу: 1 крб. = 1 фунту стерлінгів. Червонець був конвертованою валютою, безпосередньо обмінювався на золото та інші валюти. Однак як стабільна грошова одиниця він проіснував лише до 1925р. Волюнтаристські дії керівництва країною щодо проведення індустріалізації, орієнтованої на важку та оборонну промисловість, підірвали ринкову рівновагу і вже на кінець 1927 р. фінансово-кредитну систему довели до розвалу.
Зараз також розширюється самостійність та самофінансування державних підприємств, стрімко розвивається приватний сектор та кооперація, законодавче допущена вільна діяльність іноземного капіталу. Водночас наявні й принципові відмінності:
а) реформи 20-х років мали справу з знеціненням рубля, нині ж подібна ситуація лише започатковується;
б) індекс інфляційного процесу в 20 -50% абсолютно не зрівняний з неконтрольованим піднесенням цін у 1921- 1923 рр.;
в) у той час не існувало ні значних трудових збережень, які потрібно було захистити, ні нагромаджень тіньової економіки, які слід було вилучити.
Отже, за певної подібності становища спосіб та методи проведення "ленінської" реформи не можуть бути прийнятними сьогодні.
Прихильники грошової реформи в Україні посилаються на високу ефективність реформи 1947 р. в ФРН. Вона полягала втому, що тогочасна незабезпечена маса грошей, що сягала 400% від необхідної кількості, була вилучена з обігу й обміняна за курсом 100 рейхсмарок = 6,5 нових марок. Отже, це була грошова реформа конфіскаційного типу.
Що стосується України, то інфляція вже в першій половині 1991 р. понад 30 млн чоловік поставила за межу бідності, а в 1993 р. в такому становищі опинилося понад 90% населення. Тому грошову реформу було проведено з позицій захисту інтересів та нагромаджень населення, вона супроводжувалася диверсифікацією народного господарства, введенням в обіг української грошової одиниці, митниці та розширенням взаємовигідних стосунків з усіма країнами світу.
2. Хто може обмежувати потенційні права власника?
а) держава;
б) власник;
в) держава і власник;
г) ні держава, ні власник.
Відповідь: а
3. Фактурна ціна - це…
а) ціна купівлі-продажу при визначених умовах постачання;
б) ціна, встановлена для визначення гатунку чи якості основного товару.
Відповідь: б
4. Попит - це…
Відповідь:
Попит - це потреба в певному товарі, що зебезпечена грошима.
5. Підприємство виготовило 50 тис. магнітофонів за рік. Собівартість одного магнітофона 90 грн., а магнітофони реалізуються за ціною 150 грн. Визначити як зміниться прибуток підприємства приумові збільшення собівартості на 15% ?
Відповідь:
При собівартості магнітофона 90 грн., прибуток підприємства за 1 магнітофон становить 60 грн. А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 3 млн. грн.
Якщо собівартість збільшиться на 15%, то в грошовому вигляді собівартість дорівнює 103,50 грн. за один магнітофон.
Отже, прибуток за один магнітофон дорівнює 46,50 грн.
А загальний прибуток за 50 тис. магнітофонів дорівнює 2 млн. 325 тис. грн. Він зменшиться на 675 тис. грн.
Loading...

 
 

Цікаве