WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент - Реферат

Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент - Реферат


Реферат на тему:
Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент
Процеси глобалізації, що набрали ходи на межі ХХ - ХХІ століть, переважно на грунті економічної інтеграції та визрівання загальнолюдського, планетарного розуміння екологічних, технологічних і техногенних проблем, потребують політологічного осмислення і політичного оформлення нової суспільної архітектури світової спільноти, яка все більше набуває ознак глобального за формою побудови і внутрішнім змістом суспільства. І в цьому зв'язку надзвичайно важливими є дослідження та аналіз не тільки процесів формування і становлення структур глобальної держави (глобальні парламент, уряд, суд), але й особливостей становлення і розвитку елементів і структур глобального громадянського суспільства.
Донедавна суспільні науки робили доволі обмежені спроби вийти на міжнародний рівень досліджень зазначеної проблематики, насамперед в межах теорії міжнародних відносин та геополітики [6; 7]. Останнім же часом в процеси осмислення проблем глобалізації втрутилась нова наука - глобалістика, яка прагне більш-менш системно дослідити особливості становлення глобального суспільства. Але й тут можемо констатувати певну фрагментарність і недостатню оформленість об'єкта і предмета досліджень, а також методологічної і методичної бази цієї нової галузі знань. Про це свідчить, зокрема, переважання кількості праць, присвячених вивченню специфіки глобалізації в економічній сфері і, значно меншою мірою, у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, мас-медіа та загально-філософських і соціально-політичних проблем управління глобальною суспільною сферою [4].
Відтак стає очевидним, що сучасне розуміння процесів міжнародних, міждержавних відносин, загальнолюдської (планетарної), цивілізаційно-регіональної та внутрішньо-національної інтеграції, формування глобального громадянського суспільства та відповідних цивілізаційно-регіональних і національних його моделей висувають перед наукою і практикою принципово нові завдання [2; 3; 5].
Політологія ХХ століття зосереджувалася переважно на проблемах окремого суспільства, зорганізованого в певну державу-націю з паралельним співіснуванням у межах даного суспільства відповідної національної моделі громадянського суспільства. Зрозуміло, що держава-нація і національна модель громадянського суспільства не можуть існувати одна без одної - вони взаємозалежні. Але, оскільки вже настав час говорити про політологію глобального світу, яка має досліджувати закономірності функціонування і розвитку політичної сфери і політичного життя планетарного суспільства на глобальному, цивілізаційно-територіальному, державно-національному, регіональному і локальному рівнях, то виникає й потреба дослідження громадянського суспільства на відповідних рівнях.
Загалом глобальне громадянське суспільство пропонуємо розглядати як планетарну сукупність усіх громадян світу, їх вільних об'єднань і асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що перебувають за межами новостворюваної глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних політичних структур), її директивного регулювання і регламентації, що гарантуються й охороняються політичними структурами глобального світу. Виходячи з такого розуміння, можемо сформулювати основні функції глобального громадянського суспільства, які полягають у забезпеченні життєдіяльності соціальної, соціокультурної і духовної його сфер, їх самовідновлення і спадкоємності. По суті, можемо стверджувати, що глобальне громадянське суспільство складає систему суспільних інститутів і відносин, які не залежать від структур глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних), що лише формуються, та водночас вони мають створити умови для самореалізації і всього людства, і окремих націй, і соціальних груп та індивідів. Таке розуміння формальних і неформальних структур дає підстави говорити про такий специфічний об'єкт дослідження політології, як глобальне громадянське суспільство.
Узагальнюючи, назвемо ознаки глобального громадянського суспільства:
· відокремлена від новостворюваної глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних утворень) сукупність структур, яка складається з громадян, їх добровільних асоціацій і об'єднань, соціальних груп, націй тощо;
· вільні відносини між суб'єктами глобального громадянського суспільства;
· поцінування громадянських прав і прав націй та народів вище за глобальні (наддержавні і міждержавні) угоди та державно-національні закони;
· забезпечення прав і свобод особистості, можливостей реалізації її інтересів і прагнень, політичного, ідеологічного, релігійного, етнічного та інших видів плюралізму;
· наявність приватної власності, вільної конкуренції, вільних відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками, тобто ринку;
· саморегуляція відносин між людьми, їх асоціаціями і добровільними об'єднаннями на основі соціальних і психічних норм - регуляторів суспільного життя;
· розмаїття соціальних, інтелектуальних, наукових, культурних та інших ініціатив;
· збереження національних, соціальних та інших традицій, культури тощо.
Особливим предметом політології глобального світу в контексті вивчення глобального громадянського суспільства, на нашу думку, мають бути:
· теоретичні і практичні аспекти архітектури і функціонування глобальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) громадських організацій;
· проблеми становлення структур і елементів глобального громадянського суспільства та взаємовідносин між ними;
· специфіка становлення глобальної, цивілізаційно-регіональної, національної (етнічної) та локальної суспільної свідомості;
· вплив формальних (наддержавних і міждержавних) та неформальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) глобальних організацій на становлення, функціонування і розвиток глобального громадянського суспільства та його національних моделей;
· вплив особливостей становлення, функціонування і розвитку окремих суспільств, організованих в держави-нації і національні моделі громадянського суспільства, на глобальний розвиток людства, зокрема на становлення і розвиток глобального громадянського суспільства та інших держав-націй і відповідних національних моделей громадянського суспільства;
· вплив окремих особистостей, еліт, соціальних груп на розвиток глобального громадянського суспільства та людства в цілому.
Визначившися з глобальним громадянським суспільством як особливим предметом політології глобального
Loading...

 
 

Цікаве