WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Виклик комунікацій і відповідь культурного поля політики - Реферат

Виклик комунікацій і відповідь культурного поля політики - Реферат

гармонійного і стійкого інформаційного суспільства, оскільки виникає нова нерівність, викликана наоднаковим доступом до ІКТ, інформаційним домінуванням одних країн над іншими. Тобто, нерівність виявляється по-різному: багатий інформаційний Захід і бідний Схід; більш забезпечені в інформаційному відношенні люди і менш забезпечені. Така нерівність призводить до поглиблення економічних і соціально-політичних протиріч і, тим самим, до посилення нестабільності.
Усе це висуває підвищені вимоги до компетенції державного управління, якості політичного класу й інтелектуальної еліти: це підштовхує Україну до здійснення ривка, тільки завдяки якому вона зможе виступити повноправним гравцем на світовому кону, де активно розгортаються процеси глобалізації. Інакше можемоопинитися на узбіччі світового розвитку.
Сьогоднішня реальність така: комунікації, проникаючи в політико-культурну сферу розвинених індустріальних країн і трансформуючи її, обумовлюють збагачення багатоманітності політичних зв'язків, наслідком чого стає зближення і зрощення ціннісних уявлень полікультури. Тому нинішнє покоління через сучасні комунікації не тільки відтворює фундаментальні риси політичної культури, але й, трансформуючи їх, закладає основи тих образів, символів і смислів, які належить інституціювати його нащадкам. І, як зазначає А. Чесноков, "починається формування нового широченного каналу політичної комунікації, динаміка розвитку якого може перевернути уявлення... про політичну діяльність і про традиційні інструменти політичної участі" [10, с. 65 - 66].
Внаслідок трансформації політико-культурної сфери дехто із західних вчених, а також з країн СНД, порушує питання про з'яву й утвердження "нової політичної культури" (НПК), культури "кумулятивного" соціального ефекту расових, етнонаціональних, статево-вікових, екологічних та інших політично значимих розколів, які помітно витіснили класові розшарування" [11; 12; 13; 14].
Серед ключових рис, властивих НПК, що відрізняють її від традиційних для західних демократій політичних культур, дослідники виокремлюють такі:
· трансформація традиційного політичного спектру з його розподілом на правих і лівих;
· чітке відокремлення соціальних питань від фінансово-економічних;
· збільшення значимості соціальних питань порівняно з фінансово-економічними, що зумовлено зростанням добробуту, оскільки люди, стаючи багатшими, більше уваги приділяють стилю життя й рівню комфорту, ніж традиційним економічним проблемам;
· посилення індивідуалізації в ринкових і суспільних відносинах, скептичне сприйняття традиційних програмових принципів лівих партій, таких як націоналізація, зміцнення соціальної держави тощо;
· обережне ставлення до великих централізованих бюрократичних структур національної держави;
· розвиток політики, спрямованої на розв'язання конкретних проблем, розширення участі громадян в управлінні, посилення ієрархічних політичних організацій, що свідчить, що нова політична культура протистоїть традиційним бюрократичним структурам, партіям та їх лідерам, віддаючи перевагу новим суспільним рухам, котрі підтримують прямі зв'язки з виборцями й чітко реагують на їхні потреби;
· прискорення, можливе в найбільш розвинених країнах і серед освічених, молодих і забезпечених людей [14].
Такі ознаки "нової політичної культури", яка йде на зміну "старій", свідчать, що на Заході в межах чітко визначених демократичних традицій складається культура НПК, зумовлена впливом соціально-економічних і духовних інтересів, які, у свою чергу, зумовлені інформаційною епохою.
А що ж ми? Парадоксально, але факт: у нашій країні вже з'явилися деякі тенденції, що сприяють зародженню НПК. В той час, як ми дискутуємо, яка нам потрібна політична культура в умовах демократичних перетворень, намагаємося дати їй визначення, з'ясувати її характерні риси, називаючи її новою, у нас проростають тенденції вже нової "нової політичної культури". Безумовно, це тільки тенденції, вони тільки окреслюються, оскільки домінуючими в українській політичній культурі, як і раніше, є традиційні цінності. Це виявляється й у специфіці тлумачення ідей демократії, плюралізму, ринку.
В цих умовах, звичайно, важко поки що говорити про динаміку культурного організму України, оцінювати глобалізаційні аспекти української політичної культури. Ця проблема потребує серйозного дослідження. Одне можна сказати напевне: в умовах глобалізації українська політична культура буде трансформуватися, оскільки сучасні інформаційні потоки й комунікації стануть поступово розмивати демократичний традиціоналізм.
Якими будуть наслідки? Час покаже.
Література:
1. Семенов И. А. Информационный вызов и электронный ответ России. Технологии современного общества. Интернет и современное общество // Материалы объединённой конференции (Санкт-Петербург, 22 - 23 ноября 2001 г.). - СПб, 2001.
2. Моисеев Н. Н. Информационное общество: возможности и реальность // Политические исследования. - 1993. - № 3. - С. 6 - 14.
3. Вершинин М. С. Политические коммуникации в информационном обществе. - СПб, 2001.
4. Межуев В. М. Проблемы современности в контексте модернизации и глобализации. - Полития. - 2000. - № 3. - С. 21 - 32.
5. Даль Р. О демократии. - М., 2000.
6. Андрианова Т. В. Геополитика и культура. - М., 2001.
7. Луман Н. Власть. - М., 2001.
8. Горбатова Н. В., Станкевич Л. Т. Информационные технологии. Виртуальные мифы и политическая реальность России // Гуманитарные технологии и политический процесс в России. - СПб, 2001.
9. Повседневные практики и процессы институциональной трансформации в России (гипотезы, теоретические проблемы исследования). - М., 2002.
10. Чесноков А. А. Ресурсы INTERNET и российские политические технологии: состояние и перспективы развития. - Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политика. - № 4. - 1999.
11. Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософська і соціологічна думка. - 1996. - № 1 - 2. - С. 17 - 23.
12. Helol D. Demokracy and the Global Order. - Cambridge (Great Britain), 1995. - P. 92.
13. Norris P. A Virtuons Circle Political Communication in Postindustrial Societies. - London, 2001.
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве