WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Виборчий процес як детермінанта сучасної політики - Реферат

Виборчий процес як детермінанта сучасної політики - Реферат

змінних електорального процесу: зовнішні чинники (підтримка міжнародних фінансово-промислових груп того чи іншого кандидата на виборну посаду або заангажованої політичної сили, латентний тиск урядів зацікавлених країн тощо); загальнонаціональні чинники (соціально-економічне становище, політико-правові умови виборчого процесу, соціальна стратифікація, політична культура та політична соціалізація електорату, адміністративний ресурс, участь у виборчих змаганнях політичних партій та виборчих блоків); регіональні чинники (діяльність регіональних представництв політичних партій, регіональної управлінської та політичної еліти, соціально-демографічні характеристики населення регіону, релігійний чинник); фактор малих соціальних груп, до яких належать громадяни (трудові колективи, академічні групи, сім'ї, коло друзів тощо); індивідуально-психологічні характеристики регіонального електорату. Такий підхід в комплексі віддзеркалює всю складність електорального процесу.
Проте, на мій погляд, саме політико-культурний фактор є лакмусовим папірцем, який задає основний вектор електорального процесу і об'єктивно превалює над іншими факторами,адже вплив інших чинників може бути ним значно нейтралізований. На визначальний вплив політико-культурного фактора у виборчому процесі вказував ще Платон у трактаті "Держава", де він аналізує різні аспекти виборів: вимоги та якості кандидатів на виборні посади, процедуру виборів та її суспільне значення. "Майбутні виборці мають бути добре виховані, в дусі законів, щоб шляхом осудження або схвалення обрати чи відкинути претендентів - зважаючи на заслуги кожного" [4, с. 43].
Виборчі процеси відбуваються за умов певної соціокультурної заданості, яка залежить від існуючих у певному суспільстві політико-культурних традицій, національної ментальності, рівня політичної свідомості більшості населення, ціннісної системи тощо. Залежно від перелічених компонентів, суб'єкти політичної діяльності обирають відповідні форми впливу на електорат та визначають інструменти й техніку доведення до виборців своїх програмних положень і гарантують їм вирішення найактуальніших проблем. У цьому контексті визначається зміст комунікативного впливу та обираються способи передачі інформації від кандидатів на виборчі посади до виборців.
Про значення політико-культурного фактора для електорального процесу свідчать численні компаративістські студії, які переконливо доводять, що політична культура завжди відіграє одну з провідних ролей в розгортанні всіх фаз цього процесу, надаючи йому колоритної специфіки в тій чи іншій країні [5, с. 157 - 203] .
Виникненню сталих електоральних процесів у різних країнах світу передувала тривала боротьба громадян за виборчі права на демократичних умовах та скасування станових, освітніх, майнових, расових, національних обмежень (цензів). Саме скасування цих цензів стало своєрідним вододілом між традиційним та демократичним суспільством. Використання виборчих прав було закріплено в конституціях передових країн світу за всіма повнолітніми громадянами обох статей незалежно від стану здоров'я (за винятком тих, кого визнав недієздатним суд), соціального походження та становища, професійно-трудової зайнятості, кольору шкіри, національності, релігійної віри, належності до тієї чи іншої мовної групи тощо.
Успішне проведення виборів та визнання суспільством їх результатів є важливою ознакою спроможності цього суспільства вирішувати в мирний спосіб свої основні проблеми. Крім того, вибори є важливим знаряддям формування нового політичного менталітету (як в українському випадку).
Які основні дефінції існують на сьогодні щодо виборів як базової процедури демократії та електорального процесу як такого? Наведемо кілька, на нашу думку, основних визначень.
C. Лисенков розглядає вибори як "процес, в результаті якого певна сукупність людей, часто організована в політичні об'єднання, шляхом голосування формує державний орган або заміщує вакантну виборну посаду" [6, с. 62]. А. Пойченко та В. Шахов підкреслюють, що "вибори - це один з найважливіших етапів демократичного політичного процесу, єдиний демократичний засіб формування органів державної влади та місцевого самоврядування" [7, с. 12 ]. С. Рябов інтерпретує вибори як "демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних громадян шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур" [8, с. 222]. О. Тодика розглядає вибори приблизно в такому ж ключі: "Вибори - це спосіб формування органів державної влади і місцевого самоврядування у відповідності з процедурами, чітко визначеними законодавством, при яких відповідна група людей висуває із свого середовища одного або декілька осіб для виконання державних або громадських функцій" [9, с. 44].
На нашу думку, поняття "електоральний процес" потребує більш чіткого та комплексного визначення, яке б віддзеркалювало його змістову суть. Отже, виборчий процес - це послідовність подій, сукупність різних форм взаємодії та послідовних дій з висунення, рекламування та голосування за суб'єктів політичної влади, персональний та структурний склад яких формується вираженням волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визнання результатів виборів легітимними.
Демократичні вибори в органи політичної влади в сучасному суспільстві є великим і важливим соціально-політичним заходом, основна мета якого полягає в легітимному відтворенні стосунків соціального представництва в системі державного керівництва та управління. В цьому заході бере участь велика кількість осіб, що виконують різні функції, тому електоральний процес складається з певного набору узгоджених за часом та місцем проведення політичних, правових і організаційних дій.
Про значення виборів для розвитку свобод громадян доволі влучно зауважив Д. Кирпатрік: "Демократичні вибори носять не просто символічний характер... Це конкурентні, періодичні, представницькі й остаточні вибори, у процесі яких громадяни, які мають велику свободу критикувати уряд, друкувати свою критику і пропонувати альтернативи, обирають осіб, що приймають основні рішення в уряді" [10, с. 16 ]
За умов демократичних режимів виборчий процес є вельми важливою сукупністю форм
Loading...

 
 

Цікаве