WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Виборчий процес як детермінанта сучасної політики - Реферат

Виборчий процес як детермінанта сучасної політики - Реферат

завершеним, продуманим та реальним для здійснення він виявиться, настільки у кінцевому підсумку стане успішним сам процес. У цьому зв'язку велика відповідальність покладається на суб'єкт політичного процесу, адже саме він визначає його головні параметри та виконавців. Проте підсумок реалізації політичного процесу залежить не тільки від суб'єктивних, а й об'єктивних факторів. До них належать наявність необхідних ресурсів, сприятливі чи несприятливі умови, зовнішнє оточення, непередбачені, випадкові фактори. Такі фактори можуть бути внутрішніми стосовно самогопроцесу: неправильно обрані засоби та методи, неефективні стосунки між виконавцями, брак або "втеча" ресурсів тощо. Переважна більшість змінних величин разом з постійними має бути обов'язково врахована в плані-проекті. Але саме змінні фактори становлять реальну загрозу для порушення первісного задуму. Причому, парадокс в тому, що переважно в самому процесі зачаєно ймовірність непередбачених порушень, які впливають на зміну стосунків між складовими елементами процесу, спотворюють його траєкторію в політичному просторі, змінюють чисельність та активність виконавців, прямі та зворотні зв'язки з суспільним оточенням, трансформують терміни реалізації процесу та, зрештою, і сам його результат.
Для сучасних політичних процесів притаманні деякі яскраво виражені тенденції: їх раціоналізація, гуманізація через відмову від примусових форм здійснення політики, вдосконалення технологічних прийомів реалізації, демократизація за активної участі народних мас, професіоналізація виконавців та значне підвищення компетентності суб'єктів процесу. Підвищена динаміка сучасного суспільно-політичного життя вимагає все більшої організованості, відкритості, відповідальності, завершеності всіх фаз політичного процесу - його вивіреної концепції, теорії, ретельно відпрацьованих та узгоджених елементів і чіткого виконання.
За умов загальної демократизації, що стала однією з визначальних тенденцій сучасного світу, електоральний процес набуває детермінуючої ваги серед інших політичних процесів. Тому не випадково, що виборчий процес, його основні фактори перебувають у центрі уваги фахівців з політичних наук.
Проблеми методології виборчого процесу, його впливу на політичну систему суспільства розглядаються в працях В. Бебика, Б. Гаєвського, М. Головатого, А. Мельвіля, М. Мельника, Г. Почепцова, В. Ребкала, Ю. Римаренка, С. Рябова, І. Шкурата та інших. Національні українські електоральні традиції досліджували і досліджують А. Арциховський, В. та А. Бєлоновські, М. Грушевський, В. Ключевський, М. Костомаров, В. Погорілко, Л. Тихомиров, Б. Чичерін та інші. Аналіз складових факторів та механізмів, що забезпечують перемогу у виборчій кампанії тим чи іншим політичним суб'єктам, знаходимо у працях К. Гаджієва, С. Кара-Мурзи, А. Ковлера, А. Лукашова, А. Максимова, Е. Малкіна, Д. Ольшанського, Е. Сучкова, А. Цуладзе та інших. Виборчий процес як механізм реалізації демократії в контексті теоретичних концептів демократії розглядається в працях Д. Аптера, Р. Даля, Г. Екстайна, А. Лейпхарта, Р. Мертона, А. Пшеворського, Й. Шумпетера та інших.
Виборчі системи як інституційовані "правила гри" у виборчих перегонах аналізуються в працях В. Богданора, Д. Бутлема, Т. Кіса, Д. Ламберта, П. Пульцера, Дж. Сарторі, В. Уоллерстайна. Більшість досліджень виборчого процесу так чи інакше пов'язані з пошуком об'єктивних факторів, які вирішальним чином впливають на підсумок виборів. До таких факторів у межах соціологічного підходу Б. Берелсон, П. Лазарсфельд, С. Ліпсет, С. Роккан відносять соцієтальні розколи, викликані спеціальною діяльністю політичних еліт. В рамках соціопсихологічного підходу О. Мелешкіна розглядає партійну ідентифікацію. В раціонально-економічних моделях А. Даунс, М. Фіоріна, В. Нечаєв вважають такими факторами прагнення індивідів мінімізувати власні витрати та оцінити своє і суспільне економічне становище на перспективу або у ретроспективі.
Останнім часом дослідники електорального процесу все більше уваги звертають на регіональну специфіку голосування, започатковуючи регіональний підхід (В. Колосов, Р. Туровський, Н. Петров, В. Лісничий). У центрі уваги дослідників продовжують перебувати ефекти виборчих систем, які аналізуються в рамках інституційного підходу (праці М. Дюверже, Р. Таагепери, М. Шугарта, В. Лисенко, Г. Голосова). Т. Колтон висунув комплексну версію дії різних факторів в електоральному процесі, запропонувавши синтетичний підхід.
Все більшої популярності набуває когнітивний підхід, якого дотримуються Д. Норт, Н. Бірюков, В. Сергеєв. Згідно з ним, для того, щоби зрозуміти логіку поведінки виборців, необхідно реконструювати їх когнітивні настановлення. Щодо ходу електоральної кампанії, когнітивний підхід полягає в реконструкції тих фрагментів онтології партійних лідерів, які стосуються виборів.
Цікавим інноваційним підходом, запропонованим М. Блеком, Дж. Лакоффом та М. Джонсоном, є аналіз метафор виборів, що розглядаються як "система загально визнаних асоціацій" - своєрідна концентрована онтологія. Метафора імпліцитно містить в собі поняття та категорії, через які індивід інтерпретує те чи інше явище. При цьому метафора може висвітлити одні властивості явища та приховати інші. Тож вибір метафори (часто на підсвідомому рівні) визначає розуміння суб'єктом того, що відбувається, а це, у свою чергу, визначає й логіку його поведінки.
Проте вивчення електорального процесу для політологів ще й досі лишається тим напрямком політичного аналізу, концептуально-методологічна база якого та дослідницький інструментарій розроблені далеко не в повному обсязі. Наукові підходи в цій площині досліджень відзначає певна еклектичність і недовершеність. По суті, основним методом в сучасних дослідженнях електоральних процесів є критичний мультипліцизм. При цьому практично в усіх випадках застосовується емпіричний та нормативний інструментарій.
У певному сенсі методологія дослідження чинників впливу на електоральний вибір, вперше запропонована А.Кемпбелом в межах соціально-психологічної моделі та названа ним "воронкою причинності", долає вказані недоліки, хоча й потребує додаткового опрацювання.
Застосування методології "воронки причинності" ґрунтується на здійсненні політичного аналізу факторів електорального процесу від макро- до мікрорівнів. Відповідно до цієї методологічної моделі, аналіз здійснюється за п'ятьма умовними рівнями
Loading...

 
 

Цікаве