WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Віртуальні революції: використання віртуальних об’єктів при зміні влади - Реферат

Віртуальні революції: використання віртуальних об’єктів при зміні влади - Реферат

організувала ці протести, щоб змусити комуністичне керівництво країни піти з політичної арени.
Жертва виявилася вмонтованою в студентські протести, закриваючи можливість для влади вийти на нові варіанти боротьби з демонстраціями. Жертва виступає в ролі певного блокатора подібних майбутніх дій. У символічній (віртуальній) площині це стає закріпленням віртуальної конструкції, що вводиться, наприклад, для позначеннявлади як "диктаторського режиму", не здатного демократизуватися.
Румунія
У ролі жертви виявився угорський проповідник Л. Текеш. Його арешт здетонував події в Тимішоарі. Священика часто відвідував другий секретар посольства США в Бухаресті Д. Керрі [9]. Фільм німецьких документалістів "Шах і мат" і подальше обговорення його в угорській та румунській пресі показали, що в цьому випадку працювали спільно американські і радянські спецслужби, оскільки навчання відбувалося в таборах на теренах Угорщини. Там підготували кілька десятків тисяч "професійних протестуючих".
Боротьба з демонстрантами на наступному витку подій паралізувала владу. Н. Чаушеску професійно "рятують" - назустріч його загибелі. Рятують ті, хто його відразу ж і розстрілює. При цьому влада в Тимішоарі діє неадекватно, відмовляючись навіть просто погодитися з вимогами маніфестантів. Усе це закріплює уявлення про владу як про "диктаторський режим", оскільки вона з усіх сил демонструвала закритість.
Китай
Китайські події стали застереженням для М. Горбачова, як заявляв А. Грачов, котрого цитує історик холодної війни М. Уолкер [10].
Китайські події, ймовірно, стали винятком з правила через дві причини:
· вони одержали надпотужне висвітлення, оскільки тоді, у переддень візиту М. Горбачова, в Пекіні зібралося багато журналістів;
· студенти спочатку перебували на площі законно (або майже законно) у зв'язку зі смертю 15 квітня партфункціонера, колишнього генсека КПК Ху Яобана.
18 квітня, через три дні після смерті Ху Яобана, студенти рухаються до центру Пекіна. 20 квітня влада вперше застосовує силу, аби відтіснити студентів від урядової резиденції. 22 квітня відбувається похорон. Студенти передають петицію, вимагаючи зустрічі з прем'єром Держради Лі Пеном. 15 - 18 травня відбувався візит М. Горбачова. До цього на площі облаштовується наметове містечко. 13 травня кілька сотень студентів почали голодування. 20 травня запроваджується воєнний стан у деяких районах Пекіна. 30 травня студенти на площі Тяньаньмень споруджують десятиметрову статую "Богині Демократії". 4 червня уночі війська розганяють студентів, стріляючи в них.
По суті, Китай уперше зіштовхнувся з некерованою ситуацією, що активно висвітлювалася ЗМІ багатьох країн. Усе це відбувалося на тлі боротьби за владу в самій КПК. В результаті з 28 квітня газети, телебачення і радіо стали висвітлювати те, що відбувалося на площі, чого не було раніше. (Десятигодинна студентська демонстрація 27 квітня майже не висвітлювалася) [11].
4 травня - ювілейна дата в Китаї, пов'язана з рухом 1919 року. Тому студентські демонстрації в цей день привернули увагу багатьох глядачів. Уперше до демонстрантів приєдналися журналісти з власними гаслами. Вони вимагали права "говорити правду". Вихід журналістів сприяв залученню до протестів інтелігенції.
Уроки висвітлення подій у Пекіні вплинули на наступне висвітлення подій у Східній Європі, Перській затоці та в Радянському Союзі [12]. Наприклад, американські медіа пропонували китайським студентам у США інтерпретувати події.
Варто визнати значну роль у розвитку подій як самих студентських виступів, так і їхнього висвітлення. Тобто роль інформаційного і віртуального просторів була не менш значною, ніж роль подій реального простору. З 28 квітня по 20 травня - часу введення воєнного стану, преса публікувала статті про студентський рух та його вимоги. Можна зробити такий висновок: висвітлення стає неодмінним елементом самої події. Немає висвітлення, немає й події. Тут діє видозмінене правило Й. Сталіна: замість великої думки "не важливо, як голосують, важливо, як лічать" починає діяти інша велика думка - "не важливо, як роблять, важливо, як висвітлюють".
17 і 18 травня на вулиці Пекіна вийшли вже мільйонні демонстрації на підтримку студентів. І до управління ситуацією приходять прихильники твердої лінії. Ситуація завершується запровадженням воєнного стану, завдяки чому відновлюється статус-кво. Відбулася не зміна системи, а перегрупування владної еліти, що дозволило шляхом застосування насилля зберегти владу.
Студентські демонстрації типові для такого роду соціальних змін. Вони відбувалися в Німеччині, Ірані, Гаїті, Україні - якщо пригадати тільки невелику частину з них. Студенти взагалі символізують нову віртуальну картинку, оскільки вже за означенням вони є представниками майбутнього. Одночасно вони й представники всіх суспільних класів, а відтак гальванізуюють усе суспільство. Будь-які їхні дії завжди привертатимуть увагу. Таке центральне становище студентства завжди може потрапляти в резонанс із усім суспільством.
У підсумку варто підкреслити, що соціальні зміни є періодами інтенсивного виникнення віртуальностей. Багато в чому це пов'язується з тим, що потрібно блокувати реальність, не даючи як протестуючим, так і глядачам виходити за межі чітко окресленого віртуального простору. Відключення від нього стає можливим тільки при наявності його відповідного закріплення. У протилежному випадку ця робота буде безрезультатною.
Полегшує породження віртуального простору активне залучення ЗМІ, особливо телебачення. Але ЗМІ в такому випадку породжують не новини - це певного роду квазі-новини, оскільки чітко задається мелодраматичний поділ на героїв і лиходіїв. Протяжність події у часі, що не характерно для новинної системи, але є нормою "мильної опери", висуває на особливу роль саме глядача, а не тих, про кого мовиться з екрана. Адже по суті порушується основна закономірність телебачення - брак часу, що змушує стискувати сюжети. Як заявляв У. Кронкайт, "однією з проблем з телевізійними новинами є те, що у нас так мало часу на телебаченні. Двадцять три хвилини або близько півгодини, щоб закрити увесь світ і таку дуже складну країну, як наша" [13].
"Нескінченна" новина по суті перестає бути новиною. Вона переходить в інший жанр. Виникає, наприклад, емоційність, якої немає в новинах, виникає максимальна включеність глядача, зазвичай відстороненого від інших типів новин. І ця емоційність завжди властива протестним рухам: вона майже автоматично "перетікає" до глядача, особливо у випадках прямої трансляції. Теоретик і практик рухів радикалів С. Алинський підкреслював, що радикальні організації створюються для конфліктів, для вічної війни [14]. При цьому важливим стає не просте досягнення перемоги, але й те, яким чином це
Loading...

 
 

Цікаве