WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції - Реферат

Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції - Реферат

громади від українського державно-політичного танаціонально-культурного контексту такі явища справді заслуговують особливої уваги.
Таблиця 3
Розподіл думок респондентів за національною ознакою щодо перерозподілу кордонів (у %%)
Країни Укр. Рос. Рум. Молд. Євреї Інші
2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003
Так 7.4// 16.1 12.4//17.3 7.2// 17.7 11.5//38.1 8.3// - - // 25.0
Ні 54.9//65.4 56.2//69.2 72.3//55.8 63.4//47.6 75.0//80.0 83.3//75.0
Важко відповісти 37.6//18.5 31.5//13.5 20.5//26.6 25.2//14.3 16.7//20.0 16.7// -
Тривожність цього параметра підкреслює те, що 2003 року у порівнянні з 2002 роком кількість представників молдовського населення, які вказують на необхідність перерозподілу кордонів, зросла більше, ніж утричі (2002 р.- 11,5 %, 2003 р.- 38,1 %), а представників румунського населення - в 2,5 раза (2002 р.- 7,2 %, 2003 р.- 17,7 %). Очевидно, як зворотна реакція на такий процес, кількість представників українського населення з цього питання також збільшилася (2002 р.- 7,4 %, 2003 р.- 16,1 %).
Попередній аналіз етнополітичної ситуації в області не виявив відкритих, безпосередніх загроз підвищення напруги в міжнаціональних стосунках. Але, незважаючи на ці заспокійливі дані, потребують уваги та реагування з боку органів державної влади суттєві фактори, які можуть стати причиною міжнаціональних конфліктів і які доцільно враховувати в управлінській діяльності.
1. Певний негативний вплив з боку окремих політичних і громадських організацій, держав (чи держави) на міжнаціональні стосунки в області, який періодично посилюється.
2. Низький матеріальний рівень життя людей в прикордонній області, який спонукає їх до масового виїзду за кордон та породжує негативістські, а частково й агресивні соціально-політичні настрої, провокує загальну й етнічну нетолерантність у стосунках між людьми.
3. Міжнаціональні стосунки між румуно-молдовським населенням та євреями, росіянами, українцями містять небезпеку зростання недовірливого, відчуженого ставлення, а то й ворожого взаємного сприйняття.
4. Привертають увагу представники інших національностей, які відносно малочисельні в області, але демонструють значний рівень невдоволення своїми національно-культурними можливостями, оскільки вважають, що їх інтереси незаслужено залишаються поза увагою влади та громадськості.
5. Критично низький рівень громадянської свідомості (громадянської лояльності/української політичної ідентичності), яка повинна виступати основою консолідації представників титульної нації та інших національних громад у краї на засадах цінностей демократичної, правової соціальної державності України.
6. Помітне зростання настроїв на користь ревізії існуючих кордонів взагалі і насамперед серед румуно-молдовського населення навіть на тлі поліпшення сусідських відносин, які несуть потенційну загрозу територіальній цілісності та суверенітету України.
7. Дається взнаки не завжди толерантна і виважена позиція щодо етнічних почуттів як румунських, так і українських ЗМІ, які інколи в провокаційній манері зачіпають питання історичного минулого, використовують негативні етностреотипи, що викликає певну напругу у стосунках між національними громадами. Зокрема, є небезпека творення "образу ворога" в особі всіх представників певної національної громади (для українців - це румуни і т. д.).
Для розв'язання зазначених проблем доцільно розглянути такі пропозиції.
1. Проаналізувати результати проведеного соціологічного дослідження відповідними органами державного управління та місцевого самоврядування. Зокрема, доцільно звернути увагу їх працівників на необхідність вироблення науково обґрунтованої та організаційно і фінансово забезпеченої програми (або системи заходів) профілактики подальшого поширення негативних етнічних стереотипів у масовій свідомості. Програма повинна передбачати заходи освітньої, просвітницької, культурної та інформаційної діяльності державних установ, особливо в місцях компактного проживання румуно-молдовського населення, та бути розрахована на певну часову перспективу.
2. При виробленні заходів профілактики негативних тенденцій в етнополітичній ситуації доцільно передбачити залучення національно-культурних товариств краю до консолідуючих зусиль влади, спрямованих на соціально-економічний та духовно-культурний розвиток області. Такі функції може виконувати дорадчо-консультативний орган, в рамках якого передбачити проведення періодичних зустрічей на рівні керівництва облдержадміністрації з лідерами цих товариств з питань, які становлять пріоритетний інтерес для національних громад у процесі підготовки окремих рішень і розпоряджень крайової влади. (Ці пропозиції на початку грудня 2003 року одержали підтримку. Такий орган створено головою Чернівецької облдержадміністрації М. Романівом - аналітично-консультативна рада при голові ЧОДА) [32]. При цьому доцільно широко інформувати громадськість про проведення таких заходів.
3. Здійснювати систематичний (не рідше одного разу на рік) соціологічний моніторинг етнополітичної ситуації в області, ретельно відстежуючи тенденції в міжетнічних взаєминах, для чого передбачити необхідні на його проведення кошти в обласному бюджеті.
4. Кабінету Міністрів України створити Лабораторію сучасних етнополітичних досліджень при кафедрі політології та соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича, на яку покласти завдання аналізу етнополітичної ситуації як у Чернівецькій області, так і в західноукраїнському регіоні, та вироблення науково обґрунтованих пропозицій її врегулювання органами державної влади та інститутами місцевого самоврядування, забезпечивши фінансування її видатків з державного бюджету України.
5. Міністерству освіти та науки України сформувати цільові групи експертів і науковців для вироблення концепцій та подальшої праці над текстами праць з історії Румунії і Молдови, україно-молдово-румунських стосунків у минулому та сучасності (на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича), передбачивши для цього необхідне фінансування.
6. Підтримати на регіональному і державному рівнях ініціативу науковців Чернівецького національного університету та Буковинського політологічного центру про регулярне проведення (раз на три роки) Міжнародної наукової конференції "Україна - Румунія - Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин".
Література:
1. Напр.: Михайлина П. В. Висвітлення історії Північної Буковини на сторінках слов'яно-молдавських літописів // Архіви України. - 1969. - № 4. - С. 81 - 84; Його ж. Відомості з історії Північної Буковини 15 - І половини 17 ст. в молдавських літописах // Минуле і сучасне Північної Буковини. - 1972. - Т. І. - С. 13 - 18 і т.д.
2. Деякі спроби узагальнень містяться в таких, наприклад, працях: Курило В. М. Північна Буковина, її минуле і сучасне. - Ужгород, 1969; Тимощук Б. О. Північна Буковина - земля слов'янська. - Ужгород, 1969 і т.д.
3. Одна з останніх праць на цю тему: Никифорак М. В. Державний лад і право наБуковині в 1774 -
Loading...

 
 

Цікаве