WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції - Реферат

Буковинська етнополітична мозаїка. Історична спадщина та сучасні тенденції - Реферат

відповісти
2002 2003 2002 2003 2002 2003 2002 2003
Українці 91,79% 94.43 5,80% 4.27 1,16% 0.39 1,25% 0.78
Росіяни 79,73% 80.05 14,91% 14.38 2,32% 3.27 3,04% 2.20
Румуни 71,43% 65.41 17,32% 20.85 4,64% 7.64 6,61% 6.09
Молдовани 71,16% 59.59 16,88% 22.80 5,45% 11.27 6,52% 6.35
Євреї 58,30% 61.27 16,43% 16.58 10,45% 8.94 14,82% 13.21
Інші націонал. 46,43% 62.56 6,61% 8.68 3,04% 4.15 43,93% 24.61
Всього 69.7 70.5 13.0 14.5 4.5 5.9 12,8 8.9
На загал, людей, які недоброзичливо ставляться до інших національностей, в області до 5 %. З одного боку, це не надто тривожні показники. Проте, з іншого, соціометричний аналіз показує, що серед цієї категорії опитаних найбільше громадян румуно-молдовської та інших національностей, в той же час кількість українців і росіян, які негативно ставляться до людей інших національностей, значно менша. До цього ж, 2003 року у порівнянні з 2002 роком кількість представників румуно-молдовського населення, яке недоброзичливо ставиться до людей інших національностей, зросла майже удвічі, що може свідчити про значну динаміку формування негативних тенденцій у міжнаціональних стосунках в області. Подальшим науковим завданням є з'ясування зумовленості та глибини проявів таких змін. Це також демонструє, що представники саме цих національних громад перебувають у стані соціально-політичної фрустрації, невпевненості, що повинно привертати належну увагу з боку практичних політиків і управлінців. Найбільш упереджене ставлення румуно-молдовського населення та інших національностей спостерігається до представників української, російської і єврейської національностей. Загальна характеристика соціометричних даних показує, що представники різних національностей негативніше ставляться (середні дані протягом 2-х років):
· українці до молдовського (до 3 %) та російського населення (в середньому до 2 %);
· росіяни до євреїв (14 %), українців та румуно-молдовського населення (до 3 %);
· румуни до представників інших національностей (8 %), українців (7 %), росіян (5 %);
· молдовани до євреїв та представників інших національностей (по 13 %), українців (10 %), росіян (7 %);
· євреї до румуно-молдовського населення, росіян та українців (майже по 10 %);
· інші національності до румуно-молдовського населення (7 %).
Очевидно, що на загальному тлі доброзичливих міжнаціональних стосунків все ж між окремими представниками національних громад відбуваються певні тертя. Особливо це стосується румуно-молдовського, єврейського населення та представників інших національностей.
Окремої уваги потребує етносоціальне самопочуття представників інших національностей (білоруси, німці, грузини тощо), які не проживають компактно на території області та відчувають себе менш захищеними у порівнянні з представниками інших національних громад. Так, з них 83,3 % вказали, що час від часу відчувають негативне ставлення до себе з боку людей інших національностей, а ще 66,7 % вважають, що тільки частково мають необхідні умови для реалізації своїх життєвих запитів.
Під час опитувань респонденти вказали і на існуючі негативні явища міжнаціонального характеру:
2002 2003
· неповага до звичаїв, традицій, мови інших народів 42,95 % 42,09 %
· недружні стосунки між людьми різних національностей 39,82 % 35,75 %
· негативне ставлення до міжнаціональної сім'ї 15,63 % 15,5 %
· порушення громадського порядку на ґрунті національних незгод 14,82 % 12,18 %
· вплив на міжнаціональні стосунки з боку окремих держав 12,41 % 19,69 %
Прикро, що на перший план у негативі міжнаціональних стосунків виходять фактори соціально-культурного, навіть побутового рівня. Це вказує на прогалини в освітній, культурній та інформаційній політиці, спрямованій на профілактику таких явищ. Прикметним є і те, що 2003 року у порівнянні з 2002 роком зросла кількість людей, які вказують на вплив міжнаціональних стосунків з боку інших держав. Очевидно, що така реакція відбиває усвідомлення жителями області справжньої загрози погіршення регіональної стабільності через недружні заходи зовнішніх сил.
І все ж не зовнішні, а внутрішні фактори є визначальними для формування етнополітичної ситуації в області. При вивченні можливих факторів впливу на міжнаціональні стосунки, було встановлено переважаючий вплив соціально-економічних факторів у порівнянні з політичними. Так, 43,8 % опитаних вказали на залежність міжнаціональних стосунків від життєвого рівня людей і 23,1 % - від політичних і громадських організацій. Отже, незадовільна якість посткомуністичних перетворень і суперечливість реформаторських зусиль в країні формують об'єктивне підґрунтя як для соціальної, так і етнополітичної напруги. І, що ще важливіше, в цій частині опитування засвідчило зростання негативних тенденцій. Відтак процеси неадекватного перерозподілу суспільного добробуту в країні респонденти пов'язують з погіршенням ставлення до людей інших національностей.
Впродовж двох років в області зберігається тенденція кризи громадянської лояльності та існування, відповідно - помітних еміграційних настроїв, що виявляється у відповідях на запитання щодо бажаного для респондентів вибору громадянства. Більшість респондентів, при можливості, хотіли би стати громадянами інших країн: Європи, колишнього СРСР, США, Канади, Австралії тощо. Причому така позиція зберігається, як правило, у представників української та російської національностей (таблиця 2).
Таблиця 2
Розподіл думок респондентів щодо можливості стати громадянином іншої країни (дані за 2002/2003 рр. в %%)
Країни Укр. Рос. Рум. Молд. Євреї Інші
2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003 2002/2003
Україна 49.0/ 50.1 29.2/ 34.0 21.7/ 40.7 17.7/ 33.3 29.2/ 80.0 33.3/ 50.0
Країни Європи 36.9/ 35.9 33.7/ 34.0 63.9/ 41.6 51.2/ 52.4 50.0/ 20.0 33.3/ 37.5
Країни колишнього СРСР 9.0/ 6.7 27.0/ 30.2 10.8/ 11.9 25.2/ 9.5 4.2/ - - / 12.5
Інші країни світу 5.4/ 7.5 10.1/ 1.9 3.6/ 6.2 6.1/ 4.8 16.7/ - 33.3/ -
Етнополітична ситуація в області у найближчі роки може ускладнюватися і з огляду на небезпеку перегляду кордонів між Україною та іншими державами, які межують з Чернівецькою областю. Останні події на україно-румунському кордоні додатково актуалізували ці проблеми. Так, кількість респондентів, які акцентують увагу на перерозподілі кордонів, зросла 2003 року удвічі (2002 р. - 8,4 %, 2003 р. - 17,0 %). І хоча на рівні міждержавних стосунків за останні роки зроблено чимало для розв'язання цього кола проблем, така позиція чітко спостерігається серед румуно-молдовського населення (таблиця 3). Цей показник прямо вказує на поширення нелояльних, недружніх щодо української держави настроїв серед певної частини громадян румуно-молдовського населення області. Напевно, ці теми актуалізуються в цьому середовищі дискусіями щодо "історичної справедливості" існуючих кордонів, які мають як внутрішніх, так і зовнішніх ініціаторів. Поруч з іншими проявами відсторонення певної частини цієї
Loading...

 
 

Цікаве