WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Антиглобалістський рух – початок формування світової контркультури? - Реферат

Антиглобалістський рух – початок формування світової контркультури? - Реферат

розвитку руху ВСФ у більш виражений і організований суб'єкт міжнародної політики, "соціал-глобалізм", ставши системоутворюючою для ВСФ ідейно-політичною доктриною, внаслідок об'єктивної необхідності сам набуватиме складніших і внутрішньо менш суперечливих форм. Може йтися про можливість створення цілісної соціал-глобалістської ідеології, носіями якої можуть стати громадські рухи, що беруть участь у ВСФ .
У появі такого інституту, як ВСФ, не можуть не бути зацікавленими сегменти національних, а, можливо, й транснаціональних політичних еліт, груп інтересів, яких з тих чи інших причин не влаштовують процеси економічної і політичної глобалізації в тому вигляді, в якому вони нині розвиваються. Адже в умовах глобалізації все більше обмежуються можливості національних держав як суб'єктів міжнародних економічних і політичних відносин, і, відповідно, знижується значимість їх політичних еліт.
В міжнародно-політичній ситуації кінця 1990-х років, яка ще більш ускладнилася після 11 вересня 2001 року, економічні і політичні еліти країн Західної Європи і навіть США виявили незадоволення спрямованістю й розвитком як економічної, так і політичної глобалізації, хоча вони не завжди мали можливість відкрито виступити проти них. Але ці еліти можуть досить ефективно використовувати для актуалізації своєї позиції виступи громадських організацій і рухів, які активно висвітлюються в ЗМІ і стають предметом серйозних суспільно-політичних дискусій. Чим більшу увагу привернуть до себе такі виступи, чим у більш експресивних і масових формах відбуватимуться дискусії, тим значнішими будуть підстави зацікавлених еліт використовувати їх для тиску на найвпливовіших суб'єктів глобалізації задля можливого коректування неоліберальної моделі її розвитку - в їх стратегічних інтересах.
Галасливі масові виступи радикалів нині вжемалоефективні - опоненти до них звикли. Ці акції можуть викликати лише черговий політичний скандал і ненадовго збурити суспільну свідомість.
Інша справа - ВСФ, цілком респектабельна й поміркована, як за формою дій, так і за ідейно-політичним змістом, структура. Використовуючи такі інститути, як ВСФ для апеляцій, ніби "громадянське суспільство" не влаштовує глобалізація в тому вигляді, в якому вона нав'язується усьому світові її суб'єктами - транснаціональними корпораціями та підконтрольними їм міжнародними організаціями, де перша роль належить США, вони можуть і вже здійснюють певний тиск на форми і методи діяльності цих суб'єктів [3, с. 97].
Створення ВСФ як постійно діючої організації навряд чи розбігається з інтересами значної і навпливовішої частини сил неоліберального глобалістского табору. Поява більш організованої форми антиглобалістського руху значно полегшить можливість моніторингу і прогнозування поведінки раніш розрізнених груп, об'єднаних тепер в єдину структуру. При наявності відповідних засобів і налагодженої внутрішньої будови подібна структура може бути не тільки передбачуваною, але й керованою.
ВСФ дуже підходить на цю роль. Те, що при подальшому розвитку ВСФ лідируючі позиції в антиглобалістському русі може посісти його помірна частина ("соціал-глобалізм"), також не суперечитиме інтересам сил неоліберальної глобалістської спрямованості. Якби на місці ВСФ виникла структура більш радикального чи навіть екстремістського штибу, глобалістам довелося б мати справу не з прогнозованим, готовим до діалогу і компромісів опонентом, а з непередбачуваним і значно небезпечнішим суперником.
При іншому варіанті подій - якби, наприклад, нішу ВСФ захопили ліві радикали (а цей сценарій донедавна був цілком реальним), конфронтація між неоліберальними глобалістськими і ліворадикальними антиглобалістськими силами могла б набути форм украй жорсткого протистояння. Можливо, саме цим і пояснюється те, що ВСФ вже визнали неоліберальні глобалісти (наприклад, ВЕФ, впливові ЗМІ, підконтрольні великим ТНК) в якості цілком потужного і навіть легітимного громадсько-політичного утворення.
Діяльність ВСФ і АТТАК, трансформація їх у міжнародні політичні організації стала якісно новим етапом політико-ідеологічних процесів усередині антиглобалістського руху. Квінтесенцією їх є ідейно-політична боротьба, яку найбільш помірковане соціал-глобалістське крило повадить проти радикальних суперників у надрах руху. Мета цієї боротьби - політичне домінування у всьому русі, витіснення з цієї політичної ніші безпосередніх сусідів, а, отже, й підвищення впливу на суспільну свідомість тієї поміркованої й пом'якшеної версії ідеології антиглобалізму, носіями якої є АТТАК, ВСФ та організації, що до нього входять.
Історія знає чимало прикладів ідеологічного протистояння між близькими, але не тотожними за своїм ідейно-політичним характером угрупованнями усередині однієї політичної спільноти. Та майже завжди таке внутрішнє суперництво не сприяло досягненню спільної мети.
Література:
1. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну. М., 2000. - С. 87.
2. Beck U. Was ist Globalisierung? Frankfurt a. M., 1998. - Р. 15.
3. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. Екатеринбург, 2000. - С. 97.
4. Brubaker R. The Limits of Rationality. London: Allen and Unwin, 1984. - Р. 101.
5. Bartelson J. Three Concepts of Globalization // International Sociology. 2000, N2. - Р. 56.
6. Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity. Ed. by M. Featherstone. London, 1990. - Р. 45.
7. Гофман А. Б. От "малого" общества к "большому": классические теории социального роста и их современное значение // Новое и старое в теоретической социологии. Москва: Ин-т социологии РАН, 1999. - С. 71.
8. Девятко И. Ф. Понятие мир-системы и мир-системный анализ современности // История теоретической социологии. Т. 4. СПб: Изд-во Русского христианского гуманитарного института, 2000. - С. 404.
9. Иванов Д. В. Виртуализация общества // Социология и социальная антропология. Под ред. В. Д. Виноградова и В. В. Козловского. СПб., 2000. - С. 28.
10. Романова З. И. В лабиринте глобализации // Свободная мысль - XXI. - 2002. - N6 (1520). - С. 69.
11. Sassen S. Territory and Territoriality in the Global Economy // International Sociology. 2000, N2. - Р. 12.
12. Therborn G. Introduction: From the Universal to the Global // International Sociology. 2000, N2. - Р. 78.
13.www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве