WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Антиглобалістський рух – початок формування світової контркультури? - Реферат

Антиглобалістський рух – початок формування світової контркультури? - Реферат

інформаційного спонсора Форуму виступила інформаційна агенція IPS (Inter Press Service), що висвітлює діяльність ООН та причетних до неї міжнародних організацій.
Чому ж на ВСФ звернули пильну увагу діячі, дуже далекі від ідей радикального антиглобалізму?
Ініціатива скликання ВСФ належить відомому французькому громадському діячеві Б. Кассену - головному редактору впливової газети Le Monde Diplomatiqe та лідерові політичного руху АТТАК. Le Monde Diplomatiqe, що вже понад півстоліття висвітлює проблеми світової економіки і міжнародних відносин, не схожа, безумовно, на "бойовий листок" радикальнихантиглобалістів. Ідейно-політичну спрямованість більшості авторів газети можна охарактеризувати як помірковано соціал-демократичну або соціал-реформістську, ліволіберальну, близьку до політичної орієнтації "континентальної" частини Соцінтерну. Рух АТТАК - Fssociation for the Taxation of Financial Transactions for the Aid of Citizens (Об'єднання на підтримку оподаткування фінансових операцій на користь громадян) - виник 1998 року у Франції. В його програмових документах говориться, що однією з головних цілей цієї організації є реалізація висунутої ще 1972 року пропозиції американського економіста, лауреата Нобелівської премії Дж. Тобіна про запровадження податку на вільні переміщення фінансових капіталів у світовій економіці. За заявами АТТАК, "податок Тобіна", навіть у розмірі 0,05 %, дозволить збирати суму понад 100 мільярдів доларів щороку, завдяки чому буде забезпечено перерозподіл засобів між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Підтримує ідею Дж. Тобіна не тільки АТТАК. У 2001 - 2002 роках уряд Бельгії виносив питання про "податок Тобіна" на обговорення Європарламенту. 2000 року резолюцію на підтримку цього податку ухвалив парламент Канади. 2001 року депутат від Демократичної партії США П. де Фаціо запропонував проект закону про введення "податку Тобіна" для обговорення в конгресі США.
Ще одна мета АТТАК - протидія "Багатосторонній угоді про інвестиції" (МАI - Multilateral Agreement of Invtstments). Вперше з викриттями угоди МАI виступив 1998 року Р. Надер, лідер руху боротьби за права споживачів "Громадяни суспільства", кандидат у президенти США на виборах 2000 року, відомий популістськими ідеями соціал-реформістського характеру. Того ж 1998 року керівник комітету з питань світової торгівлі руху "Громадяни суспільства" оприлюднив у газеті Le Monde Diplomatiqe статтю про необхідність протидії угоді МАI, таємно укладеної розвиненими країнами для координації інвестиційної політики щодо країн Третього світу. Ініціативу підтримали Б. Кассен і АТТАК. Ці події ініціатори ВСФ вважають початком руху за скликання Форуму [7, с. 71].
Організатори ВСФ обрали Бразилію місцем проведення Форуму не випадково. З одного боку, ця країна за багатьма ознаками належить до Третього світу. З іншого ж боку, вона належить і до країн НІК, які активно вписуються в процеси глобалізації. Такі країни зацікавлені в справедливішому розподілі фінансових та інших ресурсів світової економіки, а також в ослабленні економічного і політичного тиску на них з боку США. Ці обставини дозволяють організаторам ВСФ привертати до своїх заходів увагу громадських організацій з НІК і країн, що розвиваються.
Порту Алегрі розташоване на півдні провінції Ріо Гранде де Сул, у якій сильні позиції має Робітнича партія - найбільша і найвпливовіша помірно-ліва націонал-реформістська партія Бразилії з тісними зв'язками з профспілковим рухом. Муніципалітет Порту Алегрі і влада провінції Ріо Гранде де Сул взяли активну участь у підготовці й проведенні ВСФ, стали, спільно з АТТАК і Le Monde Diplomatiqe, його співзасновниками. Представники уряду провінції і міського муніципалітету - функціонери Робітничої партії Бразилії, брали активну участь у роботі Форуму .
З 2001 року ініціатори ВСФ почали перетворювати його з одноразової щорічної акції на постійно діючий рух глобального характеру, що об'єднує громадські організації різних країн світу, котрі, попри все, мають власні цілі, власну ідейно-політичну спрямованість та організаційні структури. У схваленій 2001 року "Хартії принципів ВСФ" говориться: "Відтепер... він (ВСФ) стає безупинним процесом пошуку і створення альтернатив, що не може обмежуватися лише заходами в його рамках. ВСФ - це процес світового масштабу. Усі заходи, що відбуваються в рамках цього процесу, мають міжнародний вимір". Організатори ВСФ прагнуть створити міжнародну політичну організацію, спроможну, завдяки своїй розгалуженій структурі, посісти лідируючі позиції в антиглобалістському русі, відтіснивши як у практичній діяльності, так і в сфері ідеологічної боротьби радикальніші, але менш організовані об'єднання.
Ще 2000 року в кількох країнах було створено мобілізаційні (організаційні) комітети ВСФ. Їх завданням було збирання інформації з проблем, які мали обговорюватися на І з'їзді ВСФ, а також встановлення контактів з організаціями, які можуть взяти участь у Форумі.
Після 2001 року, у зв'язку з тим, що Форум перетворився на "процес", функції і статус мобілізаційних комітетів зазнали значних змін. Фактично вони стали координаторами дій учасників ВСФ у різних країнах світу. На них покладено функції залучення до Форуму "громадських організацій і рухів, які виступають проти неолібералізму, всесвітнього домінування капіталу й імперіалізму". 2002 року мобілізаційні комітети працювали в більш ніж 30 країнах. Крім того, до початку Форуму 2002 року остаточно оформився головний орган руху - Міжнародна рада (МР) ВСФ. У червні 2001 року на вперше скликаній Раді було визначено її завдання: "Створення МР віддзеркалює концепцію ВСФ як безупинного і довгострокового процесу, покликаного створити міжнародний рух, об'єднати альтернативні неоліберальному мисленню організації, що виступають за новий соціальний порядок...". Тоді ж було означено функції Ради та її відносини з національними мобілізаційними комітетами: "Рада відіграватиме вирішальну роль у визначенні політики напряму всього руху і стратегічного союзника ВСФ. Національні мобілізаційні комітети, покликані стати організаторами і провідниками руху, мають діяти в тісному контакті з МР". Після Форуму 2002 року Міжнародна рада руху стала постійнодіючим органом.
Очевидно, що, незважаючи на декларовану "децентралізацію" ВСФ та брак формальної уніфікації структур громадських організацій, що беруть участь у
Loading...

 
 

Цікаве