WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат

ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат

відбудеться в Гонконгу 13 - 18 грудня 2005 року [17]. У випадку успішних переговорів Україна (так само, як і Росія - ці дві держави сьогодні вважаються найважливішими кандидатами на членство в СОТ) буде запрошена до СОТ саме на цій конференції. Після цього передбачено процедуру ратифікації документів у парламенті, на яку відводиться до шести місяців, і на 30-й деньпісля ратифікації країна стає повноправним членом Світової організації торгівлі. Відтак Україна з процедурних причин не зможе стати членом СОТ раніше 13 січня 2006 року, навіть якщо Верховна Рада ратифікує необхідні договори миттєво. Оскільки ж Конференція міністрів скликається досить рідко, то Україна і Росія майже напевно будуть запрошені до СОТ одночасно - в грудні 2005 року, і конфлікту інтересів між ними, про який говорилося вище, вдасться уникнути.
Відповідь на те, як засновникам ЄЕП краще вчинити, начебто очевидна: 2005 року варто зупинитися на ЗВТ і вступити до СОТ, а потім можна буде розмірковувати і про МС. Однак ця ідея має щонайменше два "але", на перше з яких вітчизняні аналітики вказали, а друге лишили поза увагою. Перше: якщо країни - члени СОТ формують МС, то мито МС за правилами СОТ з кожного окремого товару має дорівнювати миту тієї держави, де воно до утворення МС було мінімальним. Якщо, наприклад, до створення МС імпортне мито на зерно становило в Росії 10 %, у Казахстані - 20%, в Україні - 30%, а в Білорусі - 40 %, то в митному союзі ЄЕП його доведеться встановити на мінімальному, єдиному для всіх рівні, тобто в розмірі 10 %.
І друге. Гонконзька міністерська конференція СОТ має підбити підсумок дохському раунду багатосторонніх торговельних переговорів [17]. Його порядок денний включає багато питань щодо правил міжнародної торгівлі, у тому числі й відносини СОТ з інтеграційними об'єднаннями (див. вставку "СОТ та інтеграційні об'єднання"). Метою СОТ є кардинальне посилення впливу на діяльність інтеграційних угруповань, фактичний контроль над їх роботою і управління ними [16]. Іншими словами, СОТ прагне хоча б частково "підім'яти під себе" інтеграційні процеси у всьому світі. Тому якщо країни - засновники ЄЕП не бажають, щоб їхня інтеграція "за правилами СОТ" перетворилася на інтеграцію "під диктатом СОТ", то їм необхідно протягом року (до вступу в СОТ) досягти чіткої домовленості про середньострокові напрямки, цілі та кроки інтеграції, що в будь-якому випадку буде пов'язано з принциповими рішеннями про долю митного союзу ЄЕП.
Якщо ЄЕП і не закрив Україні дорогу до СОТ, то поставив великий знак запитання на її євроінтеграційній перспективі.
СОТ та інтеграційні об'єднання
На час укладання Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ, 1947) існували певні дво- та багатосторонні домовленості між країнами щодо специфічного, пільгового режиму торгівлі між ними - преференційні угоди. Це були, наприклад, угоди між США та Кубою, Чилі та Аргентиною, Бенілюкс та інші. Тому виникла потреба розробити правила, що регламентують діяльність "регіональних торговельних угод" (РТУ) - за термінологією СОТ, інтеграційних об'єднань. Ці правила були закріплені у таких документах:
Стаття XXIV ГАТТ (Територіальне застосування - Прикордонна торгівля - Митні союзи та зони вільної торгівлі);
Домовленість про тлумачення Статті XXIV ГАТТ 1994 року;
Стаття V ГАТС.
1996 року в структурі СОТ сформовано Комітет з регіональних торговельних угод (КРТУ).
Стаття XXIV ГАТТ містить три умови, які мають виконуватися регіональними угрупованнями:
1. Не підвищувати рівень торговельного захисту проти третіх країн порівняно з рівнем, що існував на момент створення угруповання.
2. Країни-члени повинні знизити податки у взаємній торгівлі до нуля та усунути інші торговельні обмеження, несумісні з правилами ГАТТ. Практично жодна з існуючих РТУ поки що не виконує цієї вимоги.
3. Необхідно покривати практично всю взаємну торгівлю угруповання. При цьому не уточнюється, що мається на увазі під "практично" всією торгівлею.
Світова організація торгівлі визнає, що правила, які регулюють діяльність РТУ, у реаліях сьогодення недостатні та неадекватні, а КРТУ не виконує покладених на нього завдань. Тому у процесі розробки перебувають нові, більш деталізовані правила СОТ щодо РТУ.
Сьогодні у світі діє понад 170 визнаних СОТ РТУ, і ще близько 70 працюють, хоча СОТ про них нотифікацій не отримала. Багатосторонніх (на противагу двостороннім) РТУ нараховується близько 30, з яких 8 (включаючи, між іншим, СНД) є зонами вільної торгівлі, 5 - митними союзами, ще 5 - угодами з торгівлі послугами, а тип інших 12 визначається як "інше", тобто таке, що стосується чогось, що відрізняється від торгівлі.
Визнання чи невизнання того чи іншого інтеграційного угруповання зоною вільної торгівлі або митним союзом має принципове значення при врегулюванні торговельних спорів та суперечок. Очікується, що до кінця 2005 року кількість діючих РТУ в світі перевищить 300.
Суверенна євроінтеграція
"На запитання, чи завадить ЄЕП європейській інтеграції України, існує тільки одна категорична відповідь: так" [6]. Ця думка йде врозріз із заявою, що Україна братиме участь у діяльності ЄЕП у рамках, котрі зберігають її курс на євроінтеграцію. Парадокс у тому, що Україна могла б зберегти курс на євроінтеграцію та перспективу членства в ЄС, якби практично повністю відмовилася від участі в ЄЕП. Встигла стати широко відомою і думка колишнього заступника міністра закордонних справ України О. Чалого, що жодна країна не може витримати двох різноспрямованих інтеграцій. Виходячи з необхідності вибору одного з двох інтеграційних векторів, українські політики, схоже, поки що зупинилися на східному. Необхідність євроінтеграції як вступу в ЄС була замінена гаслом підвищення життєвого рівня населення до європейського незалежно від того, стане Україна в перспективі членом Євросоюзу чи ні.
Протилежна сторона - Європейський Союз - теж не палає великим бажанням бачити Україну у своїх рядах. Досі не вирішено жодного з проблемних питань, на яких наполягає Україна - угода з ЄС про асоціацію, вільна торгівля, спрощений візовий режим, статус держави з ринковою економікою, антидемпінгові заходи і квоти тощо. Тому нашій державі логічно не продовжувати наполягати на об'єктивно нездійсненних сьогодні цілях, а шукати нових можливостей взаємодії з ЄС з урахуванням участі України в інтеграційному проекті ЄЕП. Більше того, ЄЕП може не перешкодити, а допомогти тіснішому економічному співробітництву України з ЄС. Докладніше шляхи такого співробітництва розкриті в іншій публікації автора [7]. Тут відзначимо, що основна ідея полягає в переході до митного союзу і навіть спільного ринку в ЄЕП, а потім є сенс виробити загальну з Росією, Білоруссю та Казахстаном позицію й будувати відносини з ЄС від імені ЄЕП як досить потужного і перспективного економічного об'єднання.
Справа в тім, що
Loading...

 
 

Цікаве