WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат

ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат

указує на явну недостатність існуючих коопераційних зв'язків між виробниками держав ЄЕП як на головну перешкоду практичному розвиткові угруповання. На його думку, виробнича кооперація на пострадянському просторі носить нерегулярний,одиничний характер, тому про можливості виробничої інтеграції, переходу до стадій спільного ринку й економічного союзу в ЄЕП говорити поки що рано. Умови для неї можуть створюватися еволюційним шляхом на стадіях ЗВТ і МС. Сьогодні ж компенсувати кволе кооперування підприємств може інвестиційна діяльність.
Не секрет, що певні українські галузі дуже привабливі для російського великого бізнесу, зацікавленого в простіших умовах доступу на український ринок та участі у приватизаційних процесах. Проблема для Росії полягає в тому, що найпривабливіші підприємства вже розподілені між українськими фінансово-промисловими групами, і поки що незрозуміло, яким чином ЄЕП зможе збалансувати ці бізнес-інтереси. Інший аспект інвестиційної діяльності пов'язаний із залученням капіталовкладень з розвинених країн. Перший віце-прем'єр-міністр України М. Азаров відзначав, що "наші торговельні партнери… активно цікавляться можливостями, що їх відкриває спільний ринок країн, економіки яких на тлі майже загальносвітової рецесії прогресують на 5 - 9 відсотків щорічно" [1]. Хоча пан Азаров використовує термін "спільний ринок", світовий досвід свідчить, що країни, які інтегруються, домовляються про формування єдиного інвестиційного поля ще на стадії зони вільної торгівлі. Саме потенційне залучення іноземних інвестицій часто лежить в основі зон вільної торгівлі, які в такий спосіб полегшують не тільки переміщення товарів та послуг, але й залучення і рух капіталів. Отже, інвестиційний аспект міг би лягти в основу ЗВТ ЄЕП, хоча поки що акцент на цьому не робиться. За належної уваги до цього питання воно може стати для української сторони додатковим аргументом проти необхідності створення МС.
Друга основа відносин представників бізнесу - конкуренція. Тут нелегко провести чітку межу між ЗВТ і МС, хоча можна припустити, що в рамках ЗВТ конкуренція буде досить м'якою, а у форматі МС - жорсткою і агресивною. На цю думку наштовхує висновок І. Бураковського про створення МС у рамках ЄЕП: "Головна проблема - це конкуренція усередині об'єднання. Україні було б вигідно усунути подвійне оподатковування або симетричні податкові збори, якими обкладаються товари, вироблені в Росії. Йдеться насамперед про енергоносії. Якщо ці питання не розв'язати, то всередині ЄЕП економіки будуть несумісними. З одного боку - Росія з регульованою та дотаційною економікою за рахунок низьких цін на енергоносії, з іншого - Україна, яка таких переваг не має" [3]. Тут вчений сам собі суперечить, оскільки вважає головною проблемою те, що в рамках МС не буде вирішено проблеми податків і мита, хоча якщо МС і буде створено, то в першу чергу саме для врегулювання цієї проблеми.
Інша проблема дешевих енергоносіїв - брак стимулювання інноваційної діяльності. Якщо українські експортери не одержать доступу до дешевого палива, то вони матимуть стимул поступово переходити на високотехнологічну продукцію, впроваджувати енергозберігаючі технології. Іншими словами, дешева для України нафта пов'язана з тактичним виграшем у собівартості, але й зі стратегічним програшем у технологіях та інноваційному розвиткові.
Конкуренція пов'язана не тільки з рівними умовами доступу виробників до ресурсів усередині об'єднання, але й з тим, що багато товарних груп виробляються як в Україні, так і в Росії, а тому конкурують на внутрішніх і зовнішніх ринках. Звідси - теза про малоймовірність потенційної доповнюваності національних економік на ринку ЄЕП, яка несприятливо впливає на його перспективи. Однак того ж про зміни умов конкуренції на зовнішніх ринках сказати не можна, оскільки створення ЄЕП прямо не змінює умови доступу виробників на світові ринки. Непрямий його вплив пов'язаний з перспективами тіснішої кооперації чотирьох країн, а також з вибудовуванням відносин держав четвірки з СОТ.
Сьогодні СОТ веде пошук балансу між конкурентною політикою мікрорівня і тарифним та нетарифним протекціонізмом макрорівня, аби відійти від останнього на користь першої. Україна поставила собі пріоритетне завдання стати членом цього "світового торговельного клубу", однак поки що про завершення процесу вступу України до СОТ говорити рано. Вже давно лунали попередження, що ЄЕП завадить вступові України до СОТ. Навіть якщо такі побоювання дещо перебільшені, безперечно те, що ЄЕП дату прийняття нашої країни до СОТ відклав.
Відносини зі Світовою організацією торгівлі
"Формування і діяльність ЄЕП здійснюється з урахуванням норм і правил СОТ" [5, Розділ IV], - зазначено в Концепції ЄЕП. В документі також проголошується:
· приєднання держав-учасниць до СОТ на узгоджених умовах;
· утримання держави-учасниці, що вступила до СОТ раніше за інших, від висування вимог до інших держав-учасниць у рамках переговорів з приєднання до СОТ [5].
Трактуються ці положення досить неоднозначно. По-перше, палкі дискусії викликала теза про приєднання до СОТ на узгоджених умовах. Якщо ЄЕП буде ЗВТ, то умови не обов'язково повинні узгоджуватися. А коли ЄЕП стане МС, то цій "єдиній митній зоні" доведеться вступати до СОТ як єдиному цілому 1. Тоді Україні (точніше - ЄЕП) доведеться заново погоджувати умови свого вступу до СОТ з членами Робочої групи, що практично перекреслить попередній переговорний процес і схилить чашу ваги на користь ЗВТ, а не МС. Білорусь, навпаки, хотіла б потрапити до СОТ разом з іншими учасниками ЄЕП, оскільки її індивідуальні переговори практично не просунулися з нульової позначки. Виходячи з цих міркувань, їй варто було б наполягати на МС. Тому на зустрічі в Астані О. Лукашенко порушував це питання, але, схоже, він і сам не до кінця розумів, чого хотів [8].
Друге положення про невисування одним учасником ЄЕП вимог до решти, якщо цей учасник вступить до СОТ раніше, продиктовано обопільними побоюваннями України й Росії: якби Україна вступила до СОТ раніше за Росію, то вона б в односторонньому порядку зажадала, наприклад, скасування експортного мита без будь-якої компенсації зі свого боку; у протилежному випадку Україна б "заплатила" Росії, наприклад, зниженими тарифами на транспортування тих же енергоносіїв.
У цьому контексті й дотепер триває популістська дискусія про те, хто (Україна чи Росія) далі просунувся в переговорах з СОТ, і, отже, хто увійде до цієї організації раніше. Зараз обіцяють, що Україна вступить до СОТ у першій половині 2005 року. В проекті Державного бюджету України на 2005 рік навіть передбачено членський внесок у СОТ. Однак він має всі шанси перекочувати в бюджет-2006. Справа в тому, що рішення про прийом тієї чи іншої країни до СОТ приймає Конференція міністрів - вищий орган СОТ, а він збирається один раз на два роки. Наступна конференція
Loading...

 
 

Цікаве