WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат

ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз? - Реферат


Реферат на тему:
ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз?
Одним з актуальних для України питань стосовно формування Єдиного економічного простору є вибір оптимальної форми інтеграції в ЄЕП. Така можливість передбачена Статтею 5 Угоди про формування Єдиного економічного простору: "ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої і різношвидкісної інтеграції" [11]. Йдеться про альтернативу між формуванням зони вільної торгівлі або ж митного союзу як першої мети, над якою працює робоча група зі створення ЄЕП. Глибші форми інтеграції обговорюються, але залишаються питанням середньо- і довгострокової перспективи.
Росія категорично наполягає на митному союзі ("повноцінна зона вільної торгівлі буде можливою тільки в рамках митного союзу"). Казахстан, як член ЄврАзЕС, вже перебуває у митному союзі з Росією. А Білорусі, за великим рахунком, все це байдуже.
Рік тому позиція України була настільки ж чіткою, як і російська: Україна готова на участь тільки в зоні вільної торгівлі (ЗВТ), але в жодному випадку не в митному союзі (МС). На зустрічі глав держав - учасниць ЄЕП в Астані 15 вересня 2004 року було ухвалено рішення про першочергове створення ЗВТ. До 1 липня 2005 року необхідний пакет документів має бути готовим до підписання. Однак уже тоді представники України не виключали можливості формування МС одразу після ЗВТ.
Очевидно, вибір оптимального для України інтеграційного рішення в ЄЕП є непростим, неоднозначним: потрібно врахувати цілу низку внутрішніх і зовнішніх факторів. Оскільки це питання зберігає актуальність, його цікаво розглянути з урахуванням світового досвіду та зовнішньоекономічних інтересів України.
Вихідна позиція України
ЄЕП - організація, членами якої мають бути чотири держави. Незважаючи на це, дискусія, що розгорнулася в Україні навколо участі в інтеграційному об'єднанні, сфокусувалася на відносинах з Росією. Тому існує думка, що ЄЕП - це спосіб розбудови відносин України та Росії [2, с. 22]. Виходячи з цього, розглянемо, чим мотивувалося підписання Президентом України документів про заснування ЄЕП.
Участь України в ЄЕП пояснюється, напевно, її прагненням поглибити співробітництво на пострадянському просторі. Ця взаємодія насамперед має набути форми повномасштабної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. ЗВТ спрямована на досягнення таких цілей України:
· скасування російського експортного мита і ПДВ на нафту й газ;
· реалізація російських енергоносіїв Україні за внутрішньоросійськими цінами;
· створення "єдиного енергетичного простору", що передбачає формування стратегічних енергетичних запасів країн-учасниць;
· отримання повнішого доступу на російський ринок через скасування торговельних бар'єрів;
· скасування російських антидемпінгових заходів щодо українських товарів, імпортних квот на металопродукцію та деякі інші товарні групи;
· зростання взаємної торгівлі країн - учасниць Угоди;
· забезпечення вільного руху робочої сили між державами, скасування процедури реєстрації тощо.
Іншими словами, дві головні теми ЗВТ - це енергетика і російські квоти на українську продукцію. Хоча практично одразу стало зрозуміло, що Росія не піде на реалізацію газу й нафти Україні за внутрішніми цінами, й це питання відпало. За деякими іншими з перелічених позицій певних результатів уже вдалося добитися.
Що стосується причин, через які Україна збирається зупинитися на ЗВТ і не брати участь у МС, то основними з них є:
· збереження курсу на євроінтеграцію;
· проблеми із вступом до СОТ, якщо буде оголошено про створення митного союзу ЄЕП;
· митний союз передбачає створення наднаціонального регулюючого органу, що суперечить Конституції України.
У тому, як приймалося рішення про неучасть України в митному союзі, цікава одна деталь. Доручення проаналізувати фактори й параметри майбутнього об'єднання не було. Але Президент Л. Кучма дає завдання Національному інституту стратегічних досліджень (НІСД) науково обґрунтувати те, що для України вигідною і можливою в ЄЕП є винятково зона вільної торгівлі. Іншими словами, інститутові необхідно, виходячи з того, що єдино правильним форматом є ЗВТ, проаналізувати ситуацію й проаргументувати свою позицію щодо цього питання. НІСД виконує це завдання та пояснює свою позицію у численних публікаціях 1. Однак через рік Президент України підписує підготовлену під керівництвом НІСД та Інституту економічного прогнозування НАН України 400-сторінкову Стратегію економічного і соціального розвитку України на 2004 - 2015 роки, де питання вибору між ЗВТ і МС уже прописане нечітко, переважають в основному емоційні, а не економічні аргументи [13, пар. 1.4].
Показово й те, що Україна, чітко висловивши свою позицію на переговорах, не зафіксувала її юридично. Не вдаючись у подробиці ратифікації Угоди щодо ЄЕП у Верховній Раді 20 квітня 2004 року (див.: [10; 12]), відзначимо, що офіційна позиція України фіксується єдиним розпливчастим застереженням, яке міститься в прийнятому парламентом Законі про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору: "Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України". Звідси зрозуміло, що, незважаючи на офіційну риторику на користь ЗВТ, певні вітчизняні політичні кола не були зацікавлені у категоричній відмові від створення в перспективі митного союзу ЄЕП.
Відтак для визначення оптимального формату інтеграції в ЄЕП з урахуванням заявлених національних інтересів України слід розглянути альтернативу між зоною вільної торгівлі та митним союзом у контексті кількох основних позицій, коротко описаних у таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняння зони вільної торгівлі та митного союзу ЄЕП
в контексті інтересів України
Зона вільної торгівлі ЄЕП Митний союз ЄЕП
Переваги Недоліки Переваги Недоліки
Скасування російських митних податей та ПДВ для України (у т. ч. на енергоносії)
Скасування мита теоретично можливе, однак поки що жодної повної зони вільної торгівлі "без вилучень та обмежень" у світі не існує. Посилення монопольної залежності від російських енергоносіїв; брак стимулу переходити на енергозберігаючі технології; пріоритет нетарифного регулювання. При створенні митного союзу Росія не зможе уникнути скасування мита, повну зону вільної торгівлі буде створено. Російський контроль над українським ПЕК: "ЄЕП - клуб споживачів енергоресурсів Росії".
Вступ України до СОТ
Теоретично не виникає технічних проблем щодо вступу. Реально затримка у переговорах вже виникла; неможливість висування вимог Росії, якщо Україна стане членом СОТ раніше за Росію; необхідність узгодження переговорної позиції з іншими членами ЄЕП. Можна переглянути ті з взятих Україною зобов'язань, які їй невигідні (пов'язані з наданням компенсацій третім країнам); створення
Loading...

 
 

Цікаве