WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ісламський фундаменталізм як політична доктрина - Реферат

Ісламський фундаменталізм як політична доктрина - Реферат

мусульманських країнах був викликаний сучасними умовами світового розвитку й процесами глобалізації.
Більшість дослідників серед основних соціально-економічних причин політизації ісламу називає такі. По-перше, історична невідповідність інтенсивності зростання товарно-грошових відносин і масштабів відокремлення виробника від засобів виробництва, з одного боку, та їх можливість об'єднання з новими засобами виробництва на капіталістичній основі - з іншого. По-друге, підлегле становище ісламських держав у глобальній капіталістичній економіці. По-третє, кризові явища всередині економіки мусульманських країн, що певною мірою визначаються прискореними темпами модернізації їх господарських систем за західними зразками, без належного врахування економічних особливостей на локальному рівні.
Серед політичних факторів найпотужніший вплив на розвиток ісламського фундаменталізму справили ісламська революція в Ірані 1979 року, "нафтовий бум" 1970-х років, арабо-ізраїльський конфлікт, війна в Перській затоці 1990 року.
Протягом останніх років відбувається прискорення процесу політизації мас у порівнянні з темпами соціально-економічного розвитку країн поширення ісламу. В соціальному плані це призводить до прискореної диференціації, розмивання патріархальних верств суспільства, великого ступеня урбанізації. Зростає кількість незадоволених економічним станом верств, представники яких є носіями традиційних релігійних поглядів. Вони ворожо ставляться до процесів модернізації суспільно-політичного життя і тому є відкритими для сприйняття фундаменталістських ідей. В цьому контексті цікава позиція російського науковця Г. Мирського. Він, зокрема, пише: "Хоча іслам в принципі не є релігією, яка б була несумісна з демократією і правами людини, її легко використовувати саме в цьому сенсі, експлуатуючи гнів бідних і знедолених народів, які прагнуть перемоги справедливості і тому здатні повірити тим, хто стверджує, що все зло вкорінене у відході ісламського суспільства від "джерел", від праведного шляху, що всі проблеми принесло народові наслідування чужих норм і цінностей, притаманних Заходу" [6, с. 139]. Ця цитата ще раз підтверджує висловлену вище думку про те, що ісламський фундаменталізм, граючи на антизахідних настроях ісламського суспільства, виступає повноцінною політичною ідеологією з усіма притаманними їй основними ознаками.
Ще одним вагомим фактором політизації ісламу сходознавці вважають "крах ідеалістичних уявлень щодо можливості перетворення колишнього колоніального або напівколоніального суспільства на основі "західних" моделей [7, с. 348 - 350]. Крім того, значна кількість учасників національно-визвольного руху взагалі ототожнює іслам з націоналізмом.
В цілому, відродження ісламського фундаменталізму пов'язане не лише з характером соціально-політичних та економічних перетворень останнього часу, а й з їх суміщенням на досить невеликому історичному проміжку. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що потужні антизахідні настрої, які експлуатуються адептами фундаменталістської доктрини, є не лише однією зі складових ідеології, а мають об'єктивну основу історичного характеру.
Історична доля ісламської цивілізації формувалася в рамках духовно-релігійного протистояння з християнським Заходом. У середні віки період розвитку і добробуту мусульманських країн змінився періодом занепаду і підкорення чужій цивілізації. Століття економіко-політичної безправності й гноблення викликали у свідомості мусульманського суспільства глибоке почуття враженої національної і релігійної гідності та сильні антизахідні настрої.
У наш час Захід також здійснює неоднозначний вплив на незахідний світ: він пропонує йому свої ідеали, нав'язує свої уявлення як заздалегідь більш істинні. Спроби правлячих кіл орієнтованих на Захід держав впровадити західні ідеї в життя зіштовхуються з необхідністю примусу населення до нового, незрозумілого йому способу життя. Прагнення Заходу нав'язати ісламському суспільству цінності й ідеали ліберальної демократії, свободи, західних стандартів життя і розвитку наштовхується на несприйняття населенням, яке живе зараз так, як і століття тому; населення, яке пережило негаразди незавершеної модернізації і яке не бажає знову їх відчути. Нав'язування традиційному суспільству західних стандартів і моделей розвитку з боку прозахідних еліт породжує тенденції до відторгнення західного впливу будь-яким шляхом, включаючи навіть екстремізм і його крайній прояв - тероризм.
Для країн, що розвиваються, взагалі стало аксіомою, що модернізація економіки і демократизація суспільно-політичного життя, яка здійснюється за зразком західних демократій, викликає лише соціально-економічний і культурний занепад. Однак жодної уваги не звертається на те, що ліберальна демократія, яка сформувалась на Заході в її сучасному вигляді, є результатом еволюції суспільно-політичних інститутів саме на західній основі. Не враховується також і те, що східне суспільство в основному залишається традиційним суспільством, яке суттєво відрізняється від західного типом економічної системи, культурою, соціальною структурою, менталітетом.
Дослідники зазначають, що традиційні суспільства відрізняються від сучасних певними особливостями. Серед них: залежність в організації соціального життя від релігійних чи міфологічних уявлень; циклічність розвитку, колективістський характер суспільства, брак чіткої персоналізації; переважна орієнтація на метафізичні, а не на інструментальні цінності; авторитарний характер влади; брак масової освіти; домінування локального над універсальним [8, с. 45].
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що поява сучасного ісламського фундаменталізму зумовлена сукупністю історичних, ідеологічних і культурних факторів. Вихід ісламських фундаменталістів на міжнародну політичну арену, який супроводжувався встановленням домінуючого ідеологічного впливу на мусульманське суспільство, був спричинений, в основному, дією соціально-економічних чинників. Напружена економічна ситуація дала змогу радикальним ісламським угрупованням отримати симпатії найбідніших верств населення. Основою фундаменталістських рухів спочатку були борці за чистоту ісламу, які вимагали соціальної рівності і справедливості для мусульманського суспільства. Зростання ролі політичного ісламу пов'язане з перетворенням лідерів фундаменталістської доктрини на виразників інтересівсоціальних верств, невдоволених впливом Заходу в цілому та результатами західної модернізації зокрема.
Література:
1. Макаров Д. В. Радикальный исламизм на Северном Кавказе. Дагестан и Чечня // Этнополитическая ситуация на Северном Кавказе. - М., 1999.
2. Религиозный фундаментализм // Новая философская энциклопедия. -Т. 4. - М., 2001.
3. Пиотровский М. Б. Исторические судьбы мусульманского представления о власти // Социально-политические представления в исламе. - М., 1987.
4. Поляков К. И. Арабский Восток и Россия: Проблема исламского фундаментализма. - М., 2003. - 160 с.
5. Мельник В. А. Политология. - Минск, 1996.
6. Мирский Г. И. Авторитаризм и демократия: две модели? // ПОЛИС (Политические исследования). - 1996. - №6. - С. - 138 - 142.
7. Примаков Е. М. История одного сговора. - М., 1985.
8. Федотова В. Г. Модернизация "другой" Европы. - М., 1997.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве