WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Імператив концепції національної безпеки у ХХІ столітті - Реферат

Імператив концепції національної безпеки у ХХІ столітті - Реферат

соціальної реальності всередині нас. У зв'язку з цим концепція національної безпеки повинна фіксувати принципи наукового і культурного обміну, гуманітарної освіти, селекції національних цінностей та їх інтеграцію із загальнолюдськими цінностями.
Саме знання, а тим більш наукове знання, є справді об'єктивною реальністю, що, як якийсь осад, виробляється самим людським духом, виділяється ним і нерозривно з ним пов'язане. З відкриттям елементарної частинки цього осаду є можливість перейти до освоєння морфології соціального організму, уявивши його як надорганічне (польове) тіло, що в звичних для нас координатах "простір - час" є тим, що зараз переховується під поняттям "ноосфера". Це - якісно нове утворення. Його зміст розгортається в координатах "теоретичне - практичне".
Вивчаючи соціальне життя, що існує в організменій формі, маємо справу з постійно змінюваним полем, що є, на відміну від сенсибельної, інтелігібельною матерією. Таким чином, соціальна реальність, яка з'явилася, є утворенням, що підтримує саму себе за рахунок постійного руху. А це означає, що суб'єктивна інтелектуальна сила і колективно породжена об'єктивна інтелектуальна сила з своєю появою починають взаємодіяти між собою. Це зумовлено тим, що вони є двома різними формами одного й того ж матеріалу. А коли так, то вони неминуче вступають у взаємодію. Тому, щоб завершити вивчення цього процесу в бутті, треба показати, як ці сили взаємодіють між собою тепер як органічне ціле, що, власне кажучи, тільки й можна називати соціальним організмом.
Як показує гіркий досвід СРСР та інших країн соціалістичної орієнтації, сьогодні більшою загрозою національній безпеці є характер взаємовідносин держави з іншими її підсистемами, ніж з іншими державами. У зв'язку з цим, природно, в структурі цілісної системи необхідно виділити специфічні утворення - видові і найпростіші соціальні мікроформи, що є продуктом органоценозу в соціальному організмі. До видових соціальних організмів слід віднести те, що зараз ми розуміємо під сферами суспільства: економічною, соціальною (у вузькому значенні слова), політичною та ідеологічною (або культурно-історичною). До найпростіших соціальних мікроорганізмів належать ділові мікроформи, що безпосередньо виробляють товари та послуги, і тканеві мікроформи, що обслуговують перших, водночас включаючи їх у видові соціальні організми.
Додаючи фундаментальні принципи буття до соціального організму для з'ясування його основних атрибутивних властивостей і закономірностей існування в бутті, важливо виходити з того, що нормальний стан універсуму є постійним відтворенням вихідної субстанції, безперервним рухом становлення. Це означає, що соціальний організм слід розглядати як нескінченну діяльність або як суб'єкт. Але оскільки соціальний організм має тривалість, то його треба розглядати і як об'єкт, а, отже, можна говорити про його морфологічну будову. Ці обидва аспекти концепція безпеки повинна чітко відображати.
При виробленні доктрини національної безпеки важливо звернути увагу ще на один істотний момент, що повинен враховуватися на інформаційній фазі розвитку людства. Його суть у тому, що саморозгортання соціального організму країни спрямовується шляхом прямого динамічного впливу вищої суспільної структури на нижчі. Зміни відбуваються також у ході взаємодії структур одного рівня, і, нарешті, тут відбивається наявність двох контурів - позитивного і негативного зворотних зв'язків, якими жива система страхується від саморозпаду.
Особливий інтерес становить врахування в концепції національної безпеки функціонального аспекту соціального організму, в якому водночас поєднуються його суб'єктивний і об'єктивний інгредієнти. Складність викликає уявлення його складових як органічної сукупності функціональних органів. І тут важливою є теза А. Ухтомського, який писав, що органом може бути будь-яке тимчасове поєднання сил, спроможне здійснити певне досягнення. При цьому, вводячи поняття рухомого органу, вчений застерігав від звички зв'язувати це поняття з уявленням про морфологічно статичне, постійне утворення, що склалося. Система національної безпеки повинна забезпечувати простір для їх функціонування, оскільки шляхом варіювання вони "накреслюють" і реалізують, закріплюють нові функціональні можливості, тобто здійснюють своєрідний рух у просторі функціональних можливостей.
Елементи структури особистості і суспільства в такому випадку можна розглядати як семантичні одиниці, з яких легко вже "монтуються" функціональні органи. Ці органи діють, за А. Леонтьєвим, "так, як і звичайні морфологічно постійні органи; однак вони відрізняються від останніх тим, що являють собою новоутворення, які виникають у процесі індивідуального (онтогенетичного) розвитку" [2, с. 412].
Особливо делікатною справою є обгрунтування принципів безпеки для взаємодії системи управління країною з підсистемами суспільства і громадянами країни. Це обумовлюється тим, що на етапі функціонування соціального організму відбувається істотна прибавка, бо функціональні органи породжують якісно нове функціональне утворення - систему саморегулювання. Конструктивно така система виникає з гомеостату онтологічного органу, що володіє двома контурами (позитивного і негативного) зворотного зв'язку для здійснення функції саморегулювання другої природи. Всі тонкощі їхніх відношень в тому, що, виникнувши для задоволення потреб громадян країни, система управління в міру бюрократизації стає самодостатнім фактором над громадянами, що її породили. Бюрократизована система рубає гілку, на якій сидить сама.
Власне кажучи, ми можемо почати вирішувати проблему оптимізації розвитку планетарного людства тільки тоді, коли досягнемо розуміння суті, змісту і специфікифункціонування гомеостату соціального життя - цього похідного функціонального органу від первинних структур соціального організму.
Отже, концепція національної безпеки в силу того, що соціальний організм - гігантський функціональний орган, повинна будуватися на організаційних закономірностях, які тільки й можуть забезпечити конкретну і тонку "каналізованість" суспільних процесів, специфічну функціональність просторових і тимчасових співвідношень його органів. Тут принципово важливим є створення умов для саморозгортання певного набору соціальних процесів, що складають органічну систему, яку ми називаємо соціальним організмом.
Концепція безпеки будь-якої соціальної системи повинна відображати умови, за яких досягається збалансованість між її компонентами і середовищем. Цей аспект, як відомо, особливо інтенсивно розробляють екологи. Це можливо лише при фіксованому, тільки їй властивому типі конфігурації компонентів, що й висловлюють інваріантні параметри етносоціального організму. Звідси прямо випливає необхідність розробляти програми забезпечення національної безпеки для окремо взятої країни з урахуванням ментальності так званої корінної нації.
Оскільки загальнопланетарний соціальний організм є системою функціональних співвідношень, то він виникає завдяки діючим в даний момент функціональним структурам соціальних організмів окремих країн. У зв'язку з цим концепція планетарної безпеки формується на базі національних концепцій. Її провідною функцією є забезпечення коеволюції національних соціальних систем у рамках законів та закономірностей філогенезу соціальних форм.
Така концепція буде ефективною, якщо вона забезпечить сприятливі умови для процесу
Loading...

 
 

Цікаве