WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Імідж як категорія системології політичного світосприйняття - Реферат

Імідж як категорія системології політичного світосприйняття - Реферат

уявленнями, поглядами, ідеалами, зрештою - співставити її з потребами та інтересами індивіда [21, с. 76].
Хоча прототипна настанова є досить стійким утворенням, вона за певних умов піддається модифікації і може навіть повністю змінитися. Це відбувається, перш за все, за рахунок змін в образі-знанні.
Взаємодію образу-знання та прототипної настанови можна пояснити так. Первинна прототипна настанова конкретного політичного об'єкта виникає в ході соціалізації, під впливом політичної реклами або досвіду взаємодії з цим об'єктом. Ця настанова може зафіксуватися й лишатися незмінною протягом життя, а може й змінитися під впливом додаткової інформації про об'єкт, представленої у матеріалах політичної реклами, коли змінюється когнітивний образ. У цьому випадку первинна настанова трансформується в нову настанову, яка викликає зовсім інший мотиваційний компонент - готовність до дещо інших дій щодо даного об'єкта. Ця нова мотивація, у свою чергу, викликає потребу розширення інформації про об'єкт(тобто, збільшення обсягу образу-знання), що може привести до створення принципово нового образу-знання цього об'єкта і відповідної прототипної настанови.
Нерідко апріорні настанови обмежують, утримують процес пізнання політичного об'єкта. Тому для того, щоб людина могла засвоїти нову інформацію, спроможну змінити когнітивний образ, необхідний зовнішній емоційний вплив, частіш за все запропонований політичною рекламою. Як зазначають автори колективної монографії "Політична реклама", "можна стверджувати, що саме первинні політичні настанови впливають на формування образу-знання політичного об'єкта, визначають тенденцію його розвитку в бік більшої чи меншої адекватності, його вектора та обсягу". При цьому під вектором образу мається на увазі його спрямованість - ставлення до об'єкта, що сприймається. Образи, що піддаються постійному впливу різних чинників, не є фіксованими і тому дещо змінюються в певних межах. Поняття вектора дозволяє простежити гнучкість образу в межах, які забезпечують його стійкість, тобто при виході за певні межі образ трансформується у новий [7, с. 141 - 142].
Первинні прототипні настанови впливають на інтерпретацію інформації, на основі якої створюється образ-значення політичного об'єкта в поточний момент. При такій настанові може бути дуже слабко розвинений образ-знання. Або він є неадекватним об'єкту, що сприймається.
Первинна настанова мотивує людину на активний інформаційний пошук, який дозволяє їй виявляти додаткові аспекти, спроможні суттєво вплинути на сприйняття ситуації як у позитивному, так і в негативному плані. Наприклад, можуть існувати первинні настанови, які є явно негативними, але які створюють потужну мотивацію щодо збільшення обсягу образу-знання. Тут діє принцип: "Ворога треба знати в обличчя". Негативна первинна настанова "провокує" формування такого образу-знання, який може, в свою чергу, слугувати основою для її підсилення або, навпаки, зміни [7, с. 142].
Говорячи про мотиваційний потенціал прототипної настанови, можна виокремити такі мотиваційні чинники:
Задоволення інструментальних потреб. Вказуючи на цей мотиваційний чинник, Р. Нойштадт, наприклад, вважає, що уявлення електорату про те, яким має бути президент, формується в результаті того, що з ним трапиться. Тобто, їх уявлення про роль президента, задоволення його діяльністю залежать від їх приватних сподівань та неспокоїв. За їх судженнями лежать особливості їхнього життя [22, с. 195]. Тому люди формують думку про політичні об'єкти частково для того, щоб передбачити власне майбутнє та майбутнє своєї країни.
Оцінка політичного об'єкта. Оскільки політичний об'єкт пропонує або критикує певні політичні курси, підтримує традиції або виступає проти них, проти цінностей політичних сил і груп, судження про нього відображають певну ідентифікацію, систему цінностей, загальний світогляд індивідів.
Пізнання політичного об'єкта. Д. Катц вважає, що думка про президента, можливо, є своєрідним стандартом або рамками співвіднесення для розуміння оточуючого світу [23, с. 163 - 164]. З іншого боку, Ф. Ґайдер вказує на те, що способом, за допомогою якого люди наділяють значенням складний і мінливий соціальний світ, є розгляд причин політичних подій як мотивів, намірів та рис президента. Інакше кажучи, люди зводять складні політичні процеси до приємних "розмірів", розташовуючи президента або главу уряду в фокус уваги. Отже, завдання бути в курсі міжнародних та внутрішньополітичних подій редукуються до завдання формування думки про президента [24, с. 32]. Це може стосуватися й інших політичних об'єктів.
Екстерналізація внутрішніх конфліктів. М. Сміт та його колеги, наприклад, вважають, що "екстерналізація здійснюється, коли індивід, частіше несвідомо, відчуває аналогію між зовнішньою подією, що сприймається, та якоюсь невирішеною внутрішньою проблемою. Він ставиться до події у спосіб, що являє собою трансформований спосіб ставлення до внутрішньої проблеми. Тим самим він може зменшити тривожність, яка виникає внаслідок його власних труднощів" [25, с. 143].
Ф. Грінстайн виокремлює такі найпоширеніші мотиви, що змушують виборців віддавати перевагу тому чи іншому кандидатові: ідеологічна орієнтація; партійна прихильність; політична платформа кандидата, його позиція з актуальних питань соціально-політичного життя; симпатії до особи кандидата; поєднання цих чотирьох мотивів [26, с. 112].
Тут слід зазначити, що кожний з названих мотивів чинить певний вплив на поведінку електорату, а для його окремих представників має визначальне значення. При цьому співвідношення між мотивами набуває динамічного характеру, формуючи різні моделі електоральної поведінки. На різних соціальних рівнях, у різний час, у різних регіонах виборці поводяться не однаково. Але, тим не менше, у цій сфері політичної поведінки існують досить стійкі зв'язки.
Прототип та образ-знання - це два продукти сприйняття політичного об'єкта, які відрізняються один від одного інформаційними та мотивуючими характеристиками. Якщо в образі-знанні домінує знання над емоційною оцінкою, ставленням, то у прототипі, навпаки, - ставлення домінує над знанням. Прототипи більше мотивують політичну поведінку, підштовхують до дій за умов менш чіткої інформаційної картини. Прототип діє поряд з образом-знанням, утворюючи єдину установчо-перцептивну призму, своєрідні окуляри, крізь які суб'єкт бачить політичну реальність. Наприклад, прототип "ворог" визначає пропускну спроможність нашого усвідомлення політичного лідера стосовно сприйняття інформації про лідера іншої партії-супротивника при нашому прагненні скласти найадекватніше враження, найповніший образ.
Для
Loading...

 
 

Цікаве