WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ідея середнього класу як гаранта стабільного розвитку - Реферат

Ідея середнього класу як гаранта стабільного розвитку - Реферат


Реферат на тему:
Ідея середнього класу як гаранта стабільного розвитку
Починаючи з 1990-х років, ідея середнього класу як гаранта політичної стабільності в демократичних суспільствах, оволоділа умами значної частини представників українського політикуму. Це, до речі, спостерігалося й в інших посткомуністичних державах. Але, по суті, ми вдивлялися якщо не у вчорашній день, то в світанок дня сьогоднішнього. Бо вже тоді середній клас країн Західної Європи і Північної Америки переживав нову фазу свого розвою. Йшлося про народження "нового середнього класу" - це ми згодом прочитали у працях Д. Белла.
Класичний, якщо можна так сказати, середній клас складається з досить заможних людей, свідомих громадян, яким не байдужа доля країни. За усталеними стандартами, до цього класу належать особи з високою професійно-освітньою підготовкою та інтелектуальним потенціалом, що забезпечує їм значний попит на ринку праці. Завдяки цій обставині середній клас є практично гарантом стабільності суспільства, його політичної системи.
Нові держави, що утворились на теренах колишнього "соцтабору", зацікавлені у створенні ефективних економічних моделей суспільства. В часи, коли політологи й економісти вели запеклі дискусії з проблем "перехідного суспільства" та його можливих основних цінностей, ідея формування середнього класу вважалась ще передчасним і навіть делікатним питанням.
Ми підтримуємо думку багатьох вітчизняних політологів, що суспільство набуває якостей перехідного тоді, коли в ньому зароджуються економічні і соціально-політичні відносини якісно нового типу. Тоді, власне, й виникають умови для формування такої соціальної верстви, як середній клас. Так вважають і західні політологи (Дж. Гелбрейт, Д. Белл, З. Бжезинський), констатуючи, що структурування середнього класу значно залежить від збільшення в ньому представників науково-технічної і творчої інтелігенції. Це явище, однак, виявилося важкозрозумілим у нас, особливо в середовищі колишньої радянської партеліти, яка продовжувала вважати середній клас ворожим для робітників і селян. Та з часом, особливо з середини 1990-х років, інтерес до ідеї середнього класу значно посилився,
Н. Пахомова у статті "Середній клас в Україні: неоплачені перспективи", розглядаючи проблеми становлення цього класу, зауважує: "Абсолютна більшість представників середнього класу є невеликою в усіх посткомуністичних країнах. І щоб з'явився новий середній клас - стабільний, легальний, некриміналізований - треба мати відкрите громадянське суспільство, яке б уміло захищати власні інтереси, активізувало розвиток етичних і законодавчих норм, спрямованих на реалізацію свого економічного і духовного потенціалу" [5].
Звідси випливає, що сильне громадянське суспільство є запорукою формування здорового середнього класу, який уміє захищати свої інтереси, а відтак і інтереси усього суспільства. Проте помітний скептицизм автора цитованої статті щодо перспектив формування середнього класу в Україні. Адже сучасна політична еліта країни вже виплекала власні цінності, має власні амбіції, серед яких не знайшлося місця для ідеї формування середнього класу.
Аби середній клас міцнів, в нього слід вкраплювати не тільки принципи демократії і свободи, а й забезпечувати йому можливості поступово нагромаджувати соціальні блага, що в українському суспільстві, на жаль, залишається тільки декларацією. Навіть після подій "помаранчевої революції" середній клас сприймається у нас ніби якесь незвичайне, а навіть абстрактне явище. Адже ми не можемо зараз впевнено сказати, що середній клас в соціальній стратифікації українського суспільства складає 40 - 50 % як це є в переважній більшості західних країн.
Спостережено, що в період виборчих кампаній більшість партій і виборчих блоків заявляють, що жадали б бачити в Україні потужний, інтелектуальний середній клас, котрий став би їх електоральною базою. Зокрема, партії центристського спрямування у своїх програмах постійно наголошують на формуванні в країні середнього класу західного зразка як пріоритетному завданню своєї соціальної політики. Та як тільки завершується виборчий "марафон", так і вщухають велеречиві гасла.
Тим часом, щоб середній клас з'явився в реальності, необхідно чітко визначити, яких умов у нас бракує для його зародження і розвитку. До речі, В. Грицанюк пише: ,,Перед українськими політологами і соціологами стоїть проблема не тільки визначити і дослідити умови, за яких буде формуватись та розвиватись середній клас. Потрібно й створити їх, а це не так вже й легко" [3].
Формування середнього класу в Україні закономірно пов'язувалося насамперед з економічним розвитком за моделлю ліберальних реформ. Але соціальним підсумком цих реформ стало не формування потужного середнього класу, а розмивання навіть тих середніх верств, що існували в країні раніше, та поглиблення поляризації суспільства. Це, з одного боку, звузило соціальну базу реформ, а з іншого дало підстави опозиційно налаштованим політикам критикувати і мету, і спрямованість економічного реформування.
У Західній Європі середній клас перебирає на себе відповідальність за стабільний розвиток суспільства. Це, в свою чергу, сприяє зміцненню основних принципів демократії. Представники середнього класу справедливо вважають демократію ефективним компромісом між економічно панівними верствами суспільства і рештою населення, своєрідною формою соціально-політичного консенсусу.
При обговоренні проблеми середнього класу в Україні в різних аудиторіях можна почути: "Навіщо обговорювати те, чого немає в Україні?", "Чи може бути середній клас в країні, де існує двополюсна система - клас олігархів і клас робітників?". А ще важче зрозуміти, до якого класу мусимо віднести українських заробітчан, наприклад, в Італії, Іспанії, Португалії чи Греції. Завважимо, що українська офіційна статистика не обліковує "трудових мігрантів". Та й взагалі в Україні дуже непросто визначити, хто ж таки належить до середнього класу, скільки цих людей, які їх політичні уподобання.
До речі, на одному з Інтернет-сайтів розміщено статтю І. Маркова під промовистою назвою: "Український середній клас зароджується в Італії". Так, з цим автором важко не погодитися, особливо якщо взяти до уваги, що наші заробітчани трудяться не тільки на Апенінах. І. Марков пише, що опитані українські заробітчани в Італії вважають себе потенційними бізнесменами. Майже половина (47,05 %) цих людей має вищу освіту, 32,63 % - середню, 26,14 % - середню спеціальну. Вони репрезентують широкий спектр спеціальностей: технічні (51,61 %), гуманітарні (19,35 %), медичні (3,22 %). Серед тих, хто планує започаткувати власний бізнес в Україні, 25,80 % робітників [4]. А це чверть мігрантського капіталу, який може інвестуватися в українську економіку. Варто не забувати й про мігрантські інвестиції в освіту - діти заробітчан мають можливість здобувати фах у престижних навчальних закладах як в Україні, так і за її межами.
Реалізація ідеї середнього класу в Україні єводночас і соціальним, і політичним, і гуманітарним замовленням суспільства. Адже саме цей клас демонструє високий рівень соціальної активності, котра полягає в готовності взяти участь в акціях протесту і довести свою позицію до лінії "політичної дії". З огляду на особливості української політичної системи, слід зауважити, що середній клас міг би стати не тільки гарантом стабільності в суспільстві, але й головним рушієм демократичних змін взагалі. Проте тут зустрічаємося з парадоксом. Згідно з вимогами ринкової економіки, середній клас має бути надійним партнером у соціально-економічних відносинах, а в громадянському суспільстві він виступає чинником прогресивних змін і якісних перетворень. Та в нашому політичному житті представники середнього класу ховаються в такій собі ніші terra incognita: на видноті тільки олігархи (клас багатіїв) і трудівники різних сфер (клас злидарів).
Але ж є й інші приклади. В країнах Балтії, скажімо, було створено сприятливі умови для розвитку приватного бізнесу. Внаслідок цього неухильно підвищувався добробут населення, зростав і міцнів середній клас. І саме він став головною рушійною силою формування
Loading...

 
 

Цікаве