WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ідеологічна структуризація суспільних політичних інтересів - Реферат

Ідеологічна структуризація суспільних політичних інтересів - Реферат


Інакше кажучи, виходячи з аналізу ідеологічної структуризації українського суспільства, можемо говорити про існування чітко окресленихгруп політичних інтересів (зараз не беремо до уваги специфічні політичні інтереси, пов'язані з приходом тієї чи іншої партії до влади і які, по суті, виступають умовою практичного втілення загальних політичних інтересів), які співвідносяться принаймні з чотирма ціннісними комплексами, а також основними принципами, що визначають, відповідно, комуністичну, соціал-демократичну, консервативну та ліберальну ідеологічні програми.
Отже, проаналізувавши ідеологічну структуризацію політичних інтересів в сучасному українському суспільстві та її вплив на політичний процес, можемо зробити висновки:
1. Крім суто традиційних функцій (їх перелік може варіюватися залежно від прихильності дослідника до певної школи політичної теорії), політична ідеологія дозволяє реалізовувати процеси структуризації суспільних інтересів. Це проявляється в тому, що суспільні інтереси, по-перше, акумулюються навколо певних політичних ідеологій, а, по-друге, набувають системності за рахунок свого співвіднесення з комплексною гамою суспільно-політичних цілей, представлених в конкретній ідеологічній програмі.
2. Важливість дослідження специфіки ідеологічної структуризації політичних інтересів пояснюється тим, що доволі часто просто неможливо вивчити весь спектр суспільних політичних інтересів (будь-які соціологічні моніторинги чи опитування завжди даватимуть дуже приблизні дані, які, до того ж, є хронологічно обмеженими). Тоді одним з найефективніших шляхів виявлення структури та змісту цих політичних інтересів є звернення до ідеологій, коли ті сегменти суспільства, що підтримують чи консолідуються з певною політичною ідеологією, розглядаються як носії певних політичних інтересів. Що, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про домінування тих чи інших політичних інтересів у суспільстві (більше того, маючи соціологічні дані щодо прихильників різних ідеологічних програм, можемо робити висновок про характер розподілу політичних інтересів відповідно до різних регіонів країни, а також відповідно до вікового, майнового, соціального, професійного статусу громадян).
3. Аналіз стану ідеологій, представлених в політичному житті сучасної України, дозволяє висунути тезу, що головна різниця між ними полягає не стільки в цілях, які ними ставляться, скільки в тому: а) як зазначені цілі тлумачаться (в цьому плані надзвичайно цікаве порівняння поняття свободи в соціал-демократичній та ліберальній інтерпретації робить О. Чувардинський [17]); б) які методи пропонується застосувати для досягнення цих цілей. А це, в свою чергу, свідчить про специфіку співвідношення загальних та групових (індивідуальних) політичних інтересів. Тобто, якщо на загальносуспільному рівні засвідчуємо цілісність політичних інтересів, то на рівні безпосередньої реалізації політики та участі в політичному житті ці інтереси виявляються неузгодженими, а часто й такими, що повністю заперечують одні одних.
4. Рівень ідеологічної структуризації політичних інтересів прямо впливає на характер політичного процесу, оскільки сам політичний інтерес є не чим іншим, як постійним стимулом, що змушує політичних суб'єктів діяти та перетворює окремі й випадкові акти політичної активності на цілісний і, головне, цілеспрямований політичний процес. Тому політичний процес в стабільних демократичних державах (а також в країнах, де задекларовано намір розбудувати демократичну, правову, соціальну державу) завжди відбувається на основі ідеологічної структуризації окремих політичних інтересів, їх інтеграції на основі певної ідеології, діяльності державної влади відповідно до ідеологічних настанов тієї політичної сили (політичної партії), яка вважається носієм і виразником домінуючих в суспільстві політичних інтересів.
5. "Криза ідеологій" (цей термін стосовно перехідних політичних систем і транзитивних суспільств вживають Д. Гончаров та І. Гоптарєва [18]) чи "ідеологічно-орієнтаційна криза" (доцільність використання цього поняття обґрунтовує М. Михальченко [19]), яку спостерігаємо в умовах реформування посттоталітарних держав, часто супроводжується розривом органічного зв'язку між суспільним інтересом та функціонуванням суб'єктів державної влади. В результаті цього суспільні інтереси не лише не отримують своєї структуризації, але й не доходять до рівня державної влади, яка виявляється ідеологічно невизначеною, а відтак її діяльність не може бути чітко окреслена як практична активність, спрямована на пріоритетну реалізацію конкретних суспільних інтересів громадян та їх груп. Дійсно, низька питома вага ідеологічної визначеності в діяльності багатьох парламентських сил (цей феномен був справедливим для України не тільки в минулому, але лишається актуальним і нині) не дозволяє чітко пов'язувати їх з тими чи іншими суспільними інтересами.
Література:
1. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). К., 2002. С. 483.
2. Політологія (за заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківського). К., 1998. С. 333.
3. Сморгунов Л. В., Семенов В. А. Политология. СПб., 1996. С. 140.
4. Манхейм К. Идеология и утопия. М., 1992. Ч. 1. С. 182.
5. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. К., 1996. С. 212.
6. Кресіна І., Перегуда Є. До питання про доктринальні тенденції розвитку лівої опозиції в Україні // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. К., 2002. Вип. 3. С. 106.
7. Політологія: історія та методологія. (За ред. Ф. М. Кирилюка). К., 2000. С. 413.
8. Пугачев В. П., Соловьев А. И. Введение в политологию. М., 1997. С. 293 - 303.
9. Гаджиев К. С. Политическая философия. М., 1999. С. 121.
10. Мизес Л. фон. Либерализм в классической традиции. М., 2001. С. 9.
11. Панарин А. С. Политология. М., 2001. С. 373.
12. Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика. К., 1997. С. 41.
13. Медведчук В. В. Соціал-демократичний вибір - історичний шанс для України. К., 2000. С. 36 - 38.
14. Медведчук В. В. СДПУ(о) і сучасні процеси державотворення в Україні // Вісник Академії правових наук України. №1 (24). 2001. С. 44.
15. Дунаєва Л. Тенденції та перспективи модернізації партійно-політичної сфери й утвердження партійної системи в Україні // Людина і політика. 2001. №5 (17). С. 153.
16. Медведчук В. В. Роль і перспективи соціал-демократії в ідеологічному просторі сучасної України // Правова держава. К., 2001. Вип. 10. С. 564.
17. Чувардинський О. Г. "Аксіологічний трикутник" новітньої соціал-демократії: політико-правовий аналіз // Держава і право. К., 2001. Вип. 10. С. 501 - 504.
18. Гончаров Д. В., Гоптарева И. Б. Введение в политическую науку. М., 1996. С. 182.
19. Михальченко М. Сутність і характеристики сучасної української політики // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. К., 1999. С. 11.
20. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве