WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Електронна Україна - Реферат

Електронна Україна - Реферат

інформаційну взаємодію з усіма громадянами.
Традиційно виділяють три рівні електронного управління:
· електронне інформування громадян державними органами: влада стає більш відкритою для громадян. В електронному просторі з'являються документи, які вона ухвалює, розяснюються прийняті рішення;
· електронна взаємодія громадян і державних органів. Її забезпечують механізми спілкування громадян і представників влади у віртуальному просторі в реальному масштабі часу: обговорення пропонованих і прийнятих рішень, з'ясування тих чи інших питань. Наприклад, на сайтах деяких державних органів України вже діють Інтернет-приймальні. Звернувшись до такої приймальні з електронним листом, громадянин має можливість одержати відповіді на свої запитання;
· електронне обслуговування громадян державними органами. Воно може здійснюватися установами, спеціально уповноваженими на це державним органом, у тому числі й на комерційній основі. Наприклад, громадянин може за електронними запитами одержувати ті чи інші документи, що стосуються діяльності державного органу, подавати електронні податкові декларації, вдаватися до електронної реєстрації тих чи інших правових актів(договорів, доручень, прав володіння власністю).
Не можна не відзначити і великий економічний ефект від створення "електронного уряду". Досвід розвинутих країн показує, що електронна взаємодія громадян з органами влади може коштувати удвічі дешевше, ніж те, що здійснюється за допомогою реального офісу.
Як свідчить нинішня практика, ідею "електронного уряду" в Україні просувають, в основному, ентузіасти. Також варто мати на увазі, що ця ідея стане плідною тільки при дотриманні певних умов, зокрема - підвищення комп'ютерної грамотності населення, забезпечення комп'ютерами шкіл, у яких повинні читатися інформаційні дисципліни, тощо. Якщо це станеться, то можна розраховувати, що вже через п'ять - десять років найактивніша частина населення України - молодь органічно впишеться в електронне суспільство.
У рамках створення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади розроблено концепції, здійснюються окремі робочі проекти, впроваджуються Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку", урядова Постанова "Про порядок формування і виконання галузевої програми (проекту) інформатизації", документи з питань криптографічного захисту інформації. На цей час в інформаційній сфері України застосовується близько 80 нормативно-правових актів.
У Мережі з'являється все більше сайтів державних органів, партійних структур, численних міжнародних неурядових організацій, що містять багату інформацію, яка істотно підвищує політичну поінформованість громадян. Доступними для широкої громадськості, а не лише для "обраних", стають урядові документи. Інтернет стимулює появу нових, ефективніших механізмів політичної мобілізації громадян. Без перебільшення його можна вважати засобом досить оперативної організації і координації дій політичних однодумців, що є прихильниками нетрадиційних соціальних рухів.
Усвідомлюючи актуальність впровадження системи "електронного уряду", ряд відомств, таких, зокрема, як Державна податкова адміністрація, Казначейство, Національний банк, Державна митна служба, Пенсійний фонд, а також окремі структури різних органів влади активно створюють власні корпоративні мережі, електронні системи управлінської і фінансової діяльності. Розвиваються і комп'ютерні мережі місцевих органів влади.
Нині власні сайти мають практично всі міністерства і відомства. Віднедавна наявність веб-представництва стало обов'язковою вимогою уряду до своїх структур. Однак значна частина офіційних сайтів створюється, головним чином, для сумнозвісної "галочки". Причому їх розробка сприймається чиновниками як одноразовий захід: концепція розвитку часом не розглядається зовсім.
Орієнтація веб-представництв багатьох міністерств не на інтернет-співтовариство, а на своїх начальників часто призводить до очевидної невідповідності сайтів як очікуванням користувачів Мережі, так і статусу урядового закладу. Аналіз змісту сайтів українських державних органів засвідчує, що вони не цілком відповідають вимогам інформативності, інтерактивності та можливості здійснювати трансакції. Покищо сайти, наприклад, місцевих райадміністрацій надають не корисну для громадян інформацію, а фотографію голови адміністрації, номер телефона його секретаря тощо. А з огляду на те, що зміст сайтів відновлюється вряди-годи, інформація, що надається ними, безнадійно старіє. Таким чином, не виконуються норми законодавства, що регламентують мінімум корисної інформації, яка повинна бути на Інтернет-сторінці: показники розрахунків за електроенергію, виконання бюджету, правила сплати держмита тощо.
Непрофесіоналізм розробників і обмеженість ресурсів є причиною низької якості більшості офіційних сайтів. Причому йдеться не тільки про дизайн, зовнішній вигляд сайтів, але й про продуманість структури, форми подачі матеріалу, програмне забезпечення і т. д. Низька якість офіційних сайтів, їх інформаційна бідність, малокорисність не стимулюють користувачів Інтернету відвідувати їх.
Як показує досвід західних країн, найбільший інтерес для населення становлять електронні сторінки не центральних, а місцевих органів влади. Соціологічні дані свідчать, що 55 % громадян необхідна інформація місцевого рівня, 20 % звертань можна вирішити на рівні району чи області і тільки 25 % питань стосуються діяльності міністерств і відомств.
В Україні найпривабливішим для користувача є сайт Президента, де можна знайти не тільки загальну інформацію і телефони, але й тексти президентських указів, виступів глави держави на різних зібраннях та прес-коференціях, оперативну стрічку новин.
Доведено, що під впливом інформаційного середовища змінюється й соціальне середовище. Піддається змінам інституціональний дизайн, що створювався давно й в інших умовах. Крім традиційного з'являється інформаційний спосіб управління, при якому, зокрема, на рівні незалежних експертів і державних аналітичних структур активно обговорюються конфлікти чи можливість їх виникнення. Як показує досвід зарубіжних країн, такий спосіб керівництва у першу чергу має застосовувати виконавча влада. Проте зрозуміло, що чиновники намагатимуться всіляко перешкоджати тому, щоб Інтернет все ширше використовувався у політичній системі влади, оскільки впровадження комп'ютерних технологій вимагатиме зменшення кількості бюрократичних структур.
"Електронний уряд" є новою, вищою стадією розвитку уряду епохи модерну в умовах інформаційного суспільства. За результатами щорічного огляду "електронних урядів", проведеного компанією Accenture, у ході якого були вивченідержавні онлайнові служби 23 країн, перше місце присуджено державному порталу Канади. Критеріями були інформативність, інтерактивность і можливість здійснення трансакцій. До 2004 року громадяни Канади одержать доступ до усіх федеральних служб і програм.
На другому місці виявився Сінгапур, "електронний уряд" якого надає громадянам такі послуги, як реєстрація народження дитини, шлюбу, пошук житла, відправлення повідомлень у поліцію. До речі, саме в цій країні вперше у світі було реалізовано ідею урядового порталу.
Третє місце одержав
Loading...

 
 

Цікаве