WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → „Аналіз майбутнього” та його роль в управлінні соціально-політичними процесами - Реферат

„Аналіз майбутнього” та його роль в управлінні соціально-політичними процесами - Реферат

здійснюютьсязадля безперервного впливу на свідомість і поведінку людей з метою примусити їх змінити, спонукати суспільство до прийняття відповідних політичних рішень й таким чином вплинути на небажані для майбутнього тенденції соціального розвитку.
Прогнози-розвідники - провокативні концептуальні визначення майбутнього для виявлення поглядів і підходів щодо сформульованих проблем з боку ідеологічних противників, представників інших цивілізацій. До таких прогнозів, на наш погляд, можна віднести концепції "кінця історії" Ф. Фукуями й "зіткнення цивілізацій" С. Хантінгтона, адресовані, в першу чергу, посттоталітарним країнам для стимулювання в них самопізнання й виявлення установок на майбутнє.
Різниця між зазначеними типами є до певної міри умовною, оскільки в одному й тому ж конкретному прогнозі можуть поєднуватися ознаки кількох типів. Нерідко ці типи доповнюють одне одного. Так, нормативні прогнози і прогнози-застереження можна розглядати як дві сторони однієї й тієї ж медалі. Підтвердженням цього є діяльність Римського клубу, представники якого ставили за мету піддати громадську думку "шоковій терапії, щоб у наступних нормативних прогнозах було легше нав'язати їй розроблені клубом рецепти звільнення людства від кризових явищ і катастроф" [12].
Розрізняють також типологію прогнозів за часовими параметрами. І хоча подібна градація є до певної міри умовною, однак на основі досвіду прогнозування вже склалося певне розмежування. Так, виділяють прогнози:
1) оперативний - до 1 місяця;
2) короткостроковий - до 1 року;
3) середньостроковий - до 5 років;
4) довгостроковий - 15 - 20 років;
5) віддалений - 50 років і більше.
При цьому, за досить поширеною практикою, що склалася в сучасній політиці, діапазон між коротко- і довгостроковістю, як правило, звужується до меж десятиліття.
Однією з об'єктивних підстав політичного прогнозування вважається гносеологічний принцип, згідно з яким у світі не існує речей, явищ, процесів, яких неможливо пізнати, а можуть бути лише ще непізнані в даний час закони, окремі сторони і факти дійсності.
Об'єктивний характер прогнозування пов'язаний також з істиною, яка проголошує, що майбутнє тих чи інших політичних подій лежить у площині теперішнього часу, а все нове можна знайти в минулому. Водночас слід пам'ятати, що минуле не може бути безумовним орієнтиром для майбутнього.
У практично-політичному сенсі прогнозування являє собою багатоступінчатий процес наукового пошуку, який складають такі стадії:
1) постановка мети;
2) одержання інформації;
3) обробка інформації;
4) оцінка і аналіз інформації;
5) визначення перспектив і вірогідності реалізації прогнозу.
Ефективне політичне прогнозування можливе лише за умови постійного коригування прогнозів з урахуванням найновішої інформації. Прогнозування не можна розглядати як безумовну констатацію, що характеризується дієсловами "буде", "станеться". Воно має слугувати в якості умовної, інструментальної діяльності, що вкладається у формулу: "Може бути або станеться за певних умов". Такий підхід, що знайшов відображення у працях В. Базарова-Руднєва, Б. де Жувенеля, Д. Белла, І. Бестужева-Лади, ряду інших футурологів, на сьогодні викристалізувався у концепцію "технологічного прогнозування" і є альтернативою спрощеним передбаченням, що виступають під іменем прогнозування й намагаються, як правило, дати відповіді на запитання: "Хто переможе на виборах?", "Яким буде курс долара?", "Хто стане президентом?" тощо [13].
Таким чином, наукові прогнози, навіть якщо вони й не збуваються цілковито, суттєво відрізняються від різного роду наукоподібних пророцтв, основу яких складають астрологія, хіромантія, ворожіння на картах. Пророцтва, як правило, поетичні й загадкові, але в них, порівняно з науково вивіреними прогнозами, є суттєвий недолік. Події, життєві ситуації, які лежать в їх основі, не відстежуються в процесі їх здійснення, а відтак найчастіше складаються по-іншому, або й зовсім навпаки. Так, Ауреліно Хосе з роману Г. Маркеса "Сто літ самотності", якому карти напророчили довге життя, сімейне щастя, шістьох дітей, взамін всього цього отримав кулю у груди. "Ця куля, вочевидь, погано розбиралась у передбаченнях карт," - з гіркою іронією зауважує письменник над тілом чергової жертви громадянської війни та сліпої віри в сумнівні пророцтва. Отже, прогнозист у галузі політики "виступає не стільки в ролі традиційного віщуна чи пророка, скільки в ролі технолога, який показує, за яких саме умов і за допомогою яких засобів може бути досягнутий той чи інший стан бажаного майбутнього" [14].
Підсумовуючи сказане, можна зауважити, що рівень цивілізованості сучасного суспільства, поряд з іншими чинниками, значною мірою визначається за рівнем моральної та ціннісної мобілізованості суспільства, в тому числі звернення його поглядів у власне майбутнє. Якщо суспільство до кінця не знає, чого воно хоче, заради чого здійснюються радикальні перетворення, тоді воно виявляє нездатність на даному етапі подолати одне з найнебезпечніших кризових явищ - кризу ідентичності. Подолання такої кризи в сучасних умовах неможливе без активного прагнення основної частини того чи іншого суспільства до постійного діалогу як всередині власного організму, так і на рівні інших цивілізацій та культур.
Література:
1. Див.: Політологія: Підручник. Для вищ. навч. закладів / За заг. ред. Ю. І. Кулагіна, В. І. Полуріза.-К.: Альтерпрес, 2002.-С. 578.
2. "Зеркало недели". 17 декабря 1994 г.
3. Стратегії розвитку України: теорія і практика/ За ред. О. С. Власюка.-К.: НІСД, 2002.-С. 745.
4. Кушерець В. І. Формування громадської думки.-К.: Т-во "Знання" УРСР, 1990.-С. 28 - 29.
5. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста.-М., 1988.-С. 83.
6. Бестужев-Лада И. В. Методика долгосрочного упреждающего анализа данных в технологическом прогнозировании // Социологические исследования.-2000.- № 1.-С. 37 - 41.
7. Див.: Косолапов В. В. Методология социального прогнозирования.-К.: Высшая школа, 1981.-С. 104; Сергеева Е. Я. Политическое участие и политическая ориентация как объект прогнозирования // Политолог: Взгляды на современность: Сборник статей.-Вып. 9.-М.: ЭКО Энроф, 1996.-С. 28 - 29.
8. Хозин Г. Какими быть международным отношениям в ХХІ веке? // Международная жизнь.-2001.- № 2. - С. 75.
9. Там же. - С. 76.
10. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: Возможные пути реализации целей сообщества. Опыт систематизации.-М.: "Наука", 1987. - С. 4.
11. Там же. - С. 4, 211.
12. Зарубежная политология: Словарь-справочник / Под ред. А. В. Миронова, П. А. Цыганкова.-М.: Соц.-полит. Журн., Независимый открытый университет, 1998 - C. 236.
13. Бестужев-Лада И. В. Методика долгосрочного упреждающего анализа… -С . 37.
14. Панарин А. С. Глобальное политическое прогнозирование: учебник для студентов вузов.-М.: Алгоритм, 2000.-С. 13.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве