WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → „Агресія” і „насильство” – поняття не тотожні - Реферат

„Агресія” і „насильство” – поняття не тотожні - Реферат

споріднені з ними, зокрема й термін "агресія". Це повинно сприяти забезпеченню за практичною політикою права бути більше мистецтвом гармонізації і стабілізації, ніж мистецтвом дисгармонізації і дестабілізації [7, с. 3]. Під мистецтвом дисгармонізації і дестабілізації треба розуміти "мистецтво" насильства.
Підгрунтям насильства завжди виступає нігілізм - "позиція того, хто відкидає все суще, хоча водночас неспроможний бодай припустити, ніби щось може змінитись на краще, - й тому неминуче приходить до знищення або самознищення" [8, с. 9]. "Нігілізм, як форма заперечення загальновизнаних цінностей, нерідко тісно пов'язаний з психічними захворюваннями" [8, с. 91]. "Численні випадки анархічної та політичної агресивності (тобто насильства - прим. І. Ш.), …дедалі частіше розглядаються тепер під кутом зору психіатріїта психології" [8, с. 91]. "Коли в суспільстві панують міцні державні і релігійні структури, психопатологічних проявів нігілізму майже не спостерігається. В політичній галузі нігілізм проявляється лише тоді, коли суспільні структури втрачають силу" [8, с. 93]. Тобто стають неоптимальними і не відповідають покладеним на них суспільним завданням, що сприяє виникненню нігілізму - насильству над суспільною свідомістю та руйнуванню фундаментальних моральних цінностей.
Нігілістичні філософські погляди складають підгрунття будь-якої соціальної деструкції. Найнебезпечнішими формами її завжди були терор і війна.
Терор - означає "жахати", "залякувати". Це соблива форма політичного насильства, що "характеризується жорстокістю, цілеспрямованістю і вдаваною ефективністю. Ці особливості зумовили широке використання терору протягом всієї людської історії як засобу політичної боротьби в інтересах держави, організацій та окремих груп осіб. Власне, сам факт публічної страти карних чи політичних злочинців чи процес "аутодафе" в період середньовічної інквізиції являли собою класичну форму терору в інтересах держави або католицької церкви" [17, с. 372]. "Тероризм - це узагальнене поняття визначає вже комплексне явище, що означає жах і переляк як мету певних (терористичних) актів і дій, самі акти і дії, їх конкретні результати і весь спектр ширших наслідків. В загальноприйнятому розумінні тероризм звужується до набору окремих терористичних актів" [13, с. 18].
Дослідник сучасного тероризму Д. Ольшанський виокремлює політичний, економічний, інформаційний та побутовий тероризм [13, с. 19]. Інший російський дослідник тероризму, В. Шестаков, вважає, що людина за своєю природою надзвичайно агресивна і немилосердна в боротьбі за життєві ресурси [20, с. 22]. Він констатує, що терор - це "відкрите знищення окремих людей для залякування багатьох інших" [20, с. 25]. "Тероризм - це сьогоднішня форма тотальної війни" [20, с. 20], "один з найстаріших методів вирішувати проблеми за допомогою насильства, причому насильства не на полі бою, а переважно спрямованого проти мирного населення чи окремих політичних і господарських діячів" [20, с. 15]. "Тероризм не кращий і не гірший за так звані звичайні війни, …це форма війни" [20, с. 16].
Під час війни, на відміну від тероризму, збройне насильство здійснюється в широких масштабах і призводить до величезних втрат ресурсів у найширшому розумінні.
В міжнародній спільноті і нині спостерігається так званий традиційний підхід до збройного насильства, який, як вважається, поки що не протирічить політиці. По-перше, тому що людина начебто сприймає свою належність до політичного світу саме через боротьбу з іншими, а в міждержавних стосунках збройне насильство є основним засобом політики - це умова виживання держави. По-друге, війна (збройне насильство) не суперечить людській сутності і навіть надає змісту існуванню людини, начебто коли людина готова жертвувати собою, то вона здатна усвідомити справжнє значення свободи, а без свободи немає політичної демократії. По-третє, війна не суперечить загальнолюдській моралі: біблійне "не убий" начебто не стосується знищення озброєного противника - представника іншої держави-нації на полі бою [14, с. 69].
Починається з того, що насильство, з використанням прихованих чи наявних нігілістичних настановлень, проголошується певною необхідністю суспільного життя. "Моральна" аргументація не пом'якшує насильства, а навпаки - збільшує, бо робить його обов'язком і не обмежує просто перемогою, а доводить до приниження і знищення противника. У війнах між країнами, коли вони ведуться під ідеологічними (по суті - нігілістичними) гаслами і начебто в ім'я моральних цілей, рівень жорстокості виходить за межі військових цілей, що відбувалося в жахливих формах і масштабах, наприклад, підчас обох світових війн у ХХ столітті.
Біологічна взаємодія живих істот одне з одним та з оточуючою природою існувала до виникнення соціальної взаємодії, а з виникненням її біологічна взаємодія, з одного боку, стала необхідною передумовою існування та розвитку соціальної, а з іншого - її було включено в рух, що відбувається в соціальній сфері, вона трансформується ним і "перетворюється на модифікований момент руху соціального" [4, с. 33].
Н. Еліас вважає, що, "говорячи про агресивність, про насолоду від боротьби, ми не маємо на увазі якогось окремого прагнення. Ми говоримо про нього, цілком усвідомлюючи, що йдеться про певну функцію в межах цілісного організму, а трансформації цієї функції вказують на трансформації моделювання всього організму" [21, с. 271]. Вчений говорить про потяг до насильства, який в плині історії піддається трансформації. Проте не Н. Еліас зробив це відкриття. Ще Г. Гегель у "Конституції Німеччини" писав, що суспільство здійснює "за допомогою правового устрою" перехід "від стану прямого насильства до стану насильства розрахованого" [6, с. 115].
Як білогічне є передумовою соціального, так і агресія в природі є передумовою насильства у сфері соціальній. В соціальній сфері агресія людини проти людини, або групи людей проти іншої групи людей, має нові риси і якості порівняно з агресією хижака в природі, і тому в соціалізованому вигляді вже виступає як насильство, хоча досі ніхто не прагнув чітко розділити поняття "агресія" і "насильство".
"Поставивши в центр своєї уваги явища
Loading...

 
 

Цікаве