WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Микола Іванов. Що таке „громадянська” і що таке „політична” освіта? - Реферат

Микола Іванов. Що таке „громадянська” і що таке „політична” освіта? - Реферат

одержувану інформацію.
Демократична політична освіта базується на визнанні основних гуманістичних цінностей і, насамперед, волі та гідності кожної особистості, її природних, невід'ємних прав. Вона допомагає індивідуумові правильно оцінити відповідний суспільний лад, усвідомити своє місце і роль у державі, свої права й обов'язки. Головна її мета - навчити людину адекватно орієнтуватися в складному і суперечливому сучасному світі, представляти і захищати власні інтереси, поважаючи інтереси та права інших людей, колективно вирішувати спільні проблеми. Ця освіта спрямована також на формування у громадян поваги до демократичного порядку. Крім того, демократична політична освіта покликана надати політиці людський вимір, стримувати прояви в політичних діях егоцентричної мотивації, нетерпимості та емоційної неврівноваженості, а також ідеологічного класового чи націоналістичного ірраціоналізму, що нерідко виступає під прапором боротьби за тотальну раціоналізацію суспільства.
Незважаючи на те, що політична освіта сьогодні в нашій країні відіграє певну роль у формуванні світогляду широких кіл громадян, все ж сама вона залишається малодослідженою ділянкою освітянської діяльності. З визначенням поняття "політична освіта" серйозних проблем начебто не виникає, тому мало хто намагається сформулювати його змістові складові. Під політичною освітою частіше всього розуміють процес отримання систематизованих знань про політичне життя суспільства. На практиці такого роду знання найчастіше поширюються у поєднанні із знаннями про економічне та духовне життя. Безперечно, опановуючи історичний досвід, людина, яка навчається, одночасно вивчає й усі сфери суспільного життя, інакше неможливо зрозуміти закономірності історичного розвитку суспільства. Водночас не можна не помітити, що це поняття інколи часто вживається поруч з поняттям "політологічна освіта". В такій ситуації не може не виникати питання про їх тотожність чи різницю між ними. На нашу думку, проблему можна вирішити шляхом тлумачення поняття "політична освіта" як певної системи передачі знань про політичне життя засобами всіх соціальних інституцій, які в тій чи іншій мірі поширюють знання про нього. Під "політологічною освітою", скоріш за все, належить розуміти систему фахової освіти спеціалістів у сфері політичного процесу.
У цьому питанні, до речі, склалося певна єдність серед дослідників. Більшість під політологічною освітою розуміє викладання політичних знань, що може здійснюватися на рівні фундаментальної науки, на рівні практично-політичної взаємодії та у площині повсякденного буття. Як суто фахова, фундаментальна політологічна освіта адресується науковцям та викладачам у цій галузі, спрямовується на глибинне осягнення світу політики, держави та права в усій їх складності, суперечливості й багатоманітності, з'ясування тенденцій і закономірностей, принципових питань функціонування влади.
Отож бачимо, що політологічна освіта - це не стільки ознайомлення із сферою політичного життя, скільки глибоке її дослідження та пізнання політичної дійсності в певних закономірностях і зв'язках з іншими сторонами життя суспільства. Саме на користь такого її розуміння слугує характеристика її змісту, який складають конкретні проблеми та наявні конфлікти, прийоми й методи суспільної взаємодії, впливу на маси та на державно-політичні інституції, технології партійно-політичної роботи, адміністративного управління, способи проведення політичних кампаній, політичний аналіз та прогнозування, прийняття рішень тощо.
Погодившись з таким підходом, можемо твердити, що поняття "політична освіта" є ширшим у порівнянні з поняттям "політологічна освіта", оскільки вона вбирає в себе як систему підготовки фахівців політичної сфери, так і систему, по суті, політичного просвітництва в суспільстві, тобто поширення знань про політику серед тих, для кого вона не є фахом.
У зв'язку з цим, повертаючись до з'ясування питання про співвідношення згаданих понять, слід зазначити, що поняття "громадянська освіта" не слід ототожнювати з поняттям "політична освіта", оскільки його зміст становлять не лише заходи політичного просвітництва, які можна розглядати як елементи громадянської освіти, але й масштабна система освітянської діяльності держави з підготовки фахівців у галузі теорії і практики політики та державного управління. Ці поняття мають точки дотику на так званому політико-функціональному рівні, коли постає проблема вирішення поточних завдань соціуму, його груп та інституцій через мобілізацію ресурсів системи політичної і громадянської освіти на конкретному історичному етапі розвитку (політична дидактика та її застосування на практиці). Але на інших рівнях політична освіта має цілі, які не є характерними для системи громадянської освіти. В першу чергу це стосується рівня цілісного пізнання політичного світу, який має, перш за все, політико-онтологічні цілі, які ми пов'язуємо, як зазначалося вище, з політологічною освітою.
Література:
1. До числа згаданих концепцій можна віднести "Концепцію громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності" (АПН України) та "Концепцію громадянської освіти в Україні" (Інститут громадянської освіти Національного університету "Києво-Могилянська Академія"). Запропоновано на розгляд громадськості і концепцію громадянської освіти, розроблену в рамках "Трансатлантичної програми підтримки громадянського суспільства в Україні", що включає в себе проект "Освіта для демократії в Україні".
2. Див.: Васютинський В. Про особливості електорального самовизначення громадян України// Українські варіанти. - 1998. -№1. - с. 37 - 41; Вашутін О. Політична соціалізація молоді в сім'ї і становлення політичної психології індивіда //Людина іполітика. - 2000. - № 5. - с. 67 - 71; Шахтемірова О. Ціннісні орієнтації та політична свідомість//Нова політика. - 1999. -№4. - с. 24 - 27; Остапенко М. Політична свідомість студентської молоді в сучасній Україні// Нова політика. - 1999. - №4. - с. 28 - 32.
3. Див.: Erazmus Edward, Szczegola Hieronimus. Zarys metodyki podstaw nauk politycznych. Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1973. 218 s; Coimbra, J. L. et al. (1998). Work values in Portuguese adolescents: An exploratory study. Paper presented at the 6th Biennial Conference of the European Association for the Research on Adolescence. Budapest, Hungary, 3 - 7 July; Щербинин А. И. Вхождение в политический мир (Теоретико-методологические основания политической дидактики)//Полис. - 1996. - №5; Стюарт-Хилл Э. Вызовы российской политологии // Полис. - 1997. - №6; Казанцев А. А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии (Обзор круглого стола) //Полис. - 2001. - с. 51 - 64.
4. Розвиток громадянської освіти в Україні /Збірник матеріалів семінару Київського проекту Інституту Кеннана та Інституту громадянської освіти НаУКМА, 2 жовтня 2001 р. - К.: Стилос, 2001.- 44 с.
5. Жадан І. Психолого-педагогічні проблеми політичної освіти молоді. - Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська Академія".-К., 2000.- Т. 18.- Політичні науки. - с. 91 - 95
6. Постанова президії Академії педагогічних наук України "Про концепцію громадянського виховання дітей і молоді" 19 квітня 2000 р. Протокол №1-7/4 - 49
7. Там же.
8. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Соціальна компетентність педагога як системотворчий чинник громадянської освіти і виховання" (м. Євпаторія, 26 - 28.09.2001 р.).// Інформаційний бюлетень проекту "Освіта для демократії". - Випуск 6.- жовтень 2001 року. - 153 с.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве