WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Шумпетерівська теорія демократії і посткомунізм - Реферат

Шумпетерівська теорія демократії і посткомунізм - Реферат

дотримувався один з провідних російських теоретиків соціалізму Г. Плеханов [13]. Вишколеної бюрократії, яка б змогла забезпечити належне функціонування адміністративних структур соціалістичної держави, тут також не було. Єдине, що сприяло запровадженню соціалізму "ленінського типу", так це владний "параліч" царської монархії (а згодом і Тимчасового уряду) внаслідок низки поразок у Першій світовій війні, що поєдналося з ситуацією радикалізму невдоволеної інтелігенції, а також з революційним генієм В. Леніна та адміністративним Й. Сталіна, котрим вдалося піднести доктрину К. Маркса до рангу релігії. Подібно до того, як конкретно-історичні умови Швеції дали можливість створити на цих теренах гуманістичний і демократичний соціалізм, історія Росії призвела до появи тоталітаризму. Прикметною є думка Й. Шумпетера: "Клопіт з Росією не в тім, що вона соціалістична, а в тому, що це Росія" [14].
Показово, що подібної думки дотримується вже не суспільствознавець-теоретик, а практик - дипломат та історик Дж. Кеннан. Та його оцінка Росії не така різка і зорієнтована на примирення та співіснування. Він стверджує, що у стосунках з Росією слід дотримуватись кількох базових правил, які довели свою ефективність впродовж багатосотлітнього спілкування Заходу з цим народом та його державою. Ось три кеннанівські настанови: слід визнати суто російський стиль залагодження політичних справ і бути до нього толерантним; ніколи не слід принижувати росіян в очах світової громадської думки; завжди слід пам'ятати, що цей народ фундаментально стурбований проблемами безпеки і у своїй політичній діяльності керується міркуваннями страху і престижу [15]. Толерантний і дипломатичний Дж. Кеннан також порушує питання вихідних історичних умов розвитку російської демократії і капіталізму, однак виявляє в цьому питанні ще більший скепсис, ніж будь-хто з провідних західних суспільствознавців. Він стверджує, що сучасна Росія набагато менше готова до демократії, ніж Росія 1917 року. На думку Дж. Кеннана, даються взнаки руйнівні історичні удари, завдані цій країні і народу роками комунізму і сталінізму та двома світовими війнами [16]. Отже, від часів творення класичних шумпетерівських текстів справи лише погіршились.
Одна доктрина в різних національно-історичних умовах дає різні результати. Запровадження певної соціальної моделі на невідповідний соціальний грунт призводить не тільки до її неефективності, але й до протилежних від очікуваних наслідків - доволі часто руйнівних та антилюдських. Те ж саме й з демократією. У випадку багатьох суспільств, встановлення цього суспільного устрою завершується появою прихованих за демократичними інституціями і риторикою авторитаризмів, зокрема, олігархічного характеру.
Нині українське суспільство переживає специфічний історичний період, який, з одного боку, суперечить шумпетерівським теоретичним побудовам, а з іншого - підтверджує їх за принципом "від протилежного". Українська "демократія" не відповідає жодному критерію Й. Шумпетера. Разом з тим, в його теоретичних побудовах знаходимо чимало історико-політичних "підказок". Зокрема, привертає увагу шумпетерівське вчення про протестно-революційну роль інтелігенції. Адже відомо, що робітничий рух в Російській імперії радикалізували й революціонізували саме інтелігенти - "дали цьому рухові словесну оболонку, забезпечили його гаслами, дали йому самосвідомість і в такий спосіб змінили його суть" [17]. Оскільки демократія в Україні не має жодної реальної соціальної опори - класу, інституту, системи цінностей, то саме ця верства може стати вістрям і рушійною силою справжньої, а не інспірованої іззовні та здійсненої кланом олігархів, усунутих від влади іншим кланом, антиолігархічної революції, маючи на озброєнні, передусім, консервативну ідеологію, в якій є чимало шумпетерівських ідей. Недарма сам Й. Шумпетер наголошував, що від самого зародження інтелігенції жоден європейський уряд не зміг прибрати її до рук. Зокрема, ще за режиму Луї-Філіпа військо могло дозволити собі стріляти в страйкарів, але поліція не мала змоги влаштовувати облави на інтелігентів [18]. Саме інтелігенції людство завдячує появі теорії гуманізму [19]. Інтелігенти рідко стають професійними політиками, але не тому, що не здатні на це чи їм бракує здібностей, а скоріш тому, що більшість з них просто зневажає політичну кар'єру [20]. Проте інтелігенція формує адміністративно-політичну структуру кожного суспільства, впливаючи на "моральний кодекс епохи".
Окремо слід наголосити на критично-синтезуючій ролі інтелігенції в системі соціальних знань, яка за К. Мангеймом: "…об'єднує в собі всі імпульси, котрі наповнюють соціальну сферу. Чим більша кількість класів і соціальних прошарків, з яких рекрутуються різні групи інтелігенції, тим багатоманітнішою і суперечливішою, за своїми тенденціями, стає сфера освіти, котра їх об'єднує" [21]. На думку "батька-засновника" соціології знань, інтелігент має перед собою два можливі політико-історичні шляхи: перший - приєднатись до певного класового чи політичного табору; другий - спробувати зрозуміти власну "соціальну природу", аби "відображати духовні інтереси цілого" [22].
Література:
1. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 182, 183, 184.
2. Проді Р. Задум об'єднаної Європи. - К.: К.І.С., 2002. - С. 11.
3. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 310, 334.
4. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 334 - 338;
5. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 258.
6. Weber M. Economy and Society. - University of California Press, 1978. - P. 959 - 963.
7. Проді Р. Задум об'єднаної Європи. - К.: К.І.С., 2002. - С. 29.
8. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 359 - 367.
9. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 301 - 302.
10. Рассел Б. Словарь разума, материи и морали. - К.: Рort-Royal, 1996. - С. 70.
11. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 301 - 405.
12. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 367.
13. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 406;
14. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 501.
15. Kennan G. American Policy Toward Russia on the Eve of the 1984 Presidential Elections. // At a Centuries Ending. Reflections 1982 - 1995. - N.Y, London:W.W. Norton and Company, 1996. - P. 101.
16. Kennan G. Communism in Russia History. // At a Centuries Ending. Reflections 1982-1995. - N.Y, London: W.W. Norton and Company, 1996. - P. 54;
17. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 198.
18. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 193.
19. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 198.
20. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм, демократія. - К.: Основи, 1995. - С. 361.
21. Мангейм К. Диагноз нашего времени. - М: Юрист, 1994. - С. 134.
22. Мангейм К. Диагноз нашего времени. - М: Юрист, 1994. - С. 135.
23. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве