WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Харизматичний лідер – політична еліта – маси: український досвід взаємовідносин - Реферат

Харизматичний лідер – політична еліта – маси: український досвід взаємовідносин - Реферат

очікування електорату щодо сильного лідера, харизматичної особистості, спроможної об'єднати й повести за собою народ, Схід і Захід України. Вони не були реалізовані. І ще. Там, де є спроба побудувати і втілити в життя новий суспільно-політичний проект, завжди знайдуться сили зовнішнього впливу. Політика В. Ющенка виявилася надміру залежною від таких впливів.
Висновки
Нація (народ) і організовані народні маси завжди виявляють певний (більший чи менший) рівень згуртованості, що стає можливим завдяки дії механізмів самоідентифікації, лідерства і контролю. Водночас вони постають неоднорідними, соціально, етнічно і релігійно строкатими утвореннями. Політика відображає інтереси певних соціальних груп, проте її реалізація, вважає М. Хевеші, виявиться неможливою, якщо владна еліта ігнорує громадську думку та поведінку народних мас, часто зумовлену ірраціональними імпульсами колективного несвідомого [27]. Істинним таке твердження стає за умови наявності опозиційного сильного, харизматичного лідера, переконаного в своєму місіонерському покликанні змінити несправедливий суспільний устрій, здатного вселити таке переконання в колективну свідомість, надихнути народну масу на колективний подвиг в ім'я світлої ілюзорної ідеї про наближення царства справедливості на Землі.
В історії народів харизматичне лідерство є явищем унікальним, що проявляється в періоди масових депресій, суспільно-політичних криз. Коли виникає необхідність докорінної зміни всієї системи суспільних відносин, сакрального значення набувають ідеї рівності, братерства, свободи, поклику предків, голосу крові, революційного перетворення дійсності тощо.
Маси не здатні самотужки вибудувати новий порядок. Їм невластиво раціонально мислити, тим більше в стані колективного афекту. Харизматичний лідер стає пастирем, поводирем. І доти діє його унікальний дар ("зваба" за Г. Ле Боном), доки його почуття зливаються з почуттями народної маси. Коли емоції вщухають, харизматичний авторитет зникає або трансформується.
В українському суспільстві, традиційно схильному до персоналізації влади, політична боротьба набуває форми змагання за завоювання, використання й утримання влади не стільки політичними партіями, скільки окремими "яскравими" особистостями, наділеними лідерськими якостями. У цьому проявляється специфічна риса інституту політичного лідерства в Україні. Ще одна специфічна риса - значний вплив на політичне лідерство родових пережитків, який виявляється у призначенні на керівні управлінські посади в державі, політичних партіях не за ознакою професіоналізму, а за принципом родинних зв'язків, "кумівства", відданості тощо. На наше переконання, такий підхід до заміщення політичної еліти в Україні стримує розвиток держави, перекриває на певний час, визначений владними повноваженнями політичного лідера, шляхи висхідної соціальної мобільності, призводить до зростання соціальної напруги й загострення політичної боротьби. Пояснення феномена приховане за тривалим періодом бездержавності. Бездержавність аж ніяк не могла сприяти виробленню оптимальної практики рекрутування нової політичної еліти та підготовки політичних лідерів для управління суспільством.
Вибір лідера - це вибір моделі управління країною, слушно зауважує О. Покальчук. Якщо злободенною стає потреба докорінного перетворення суспільного ладу, вибір тимчасово мусить перейти до харизматичного лідера. Однак не варто забувати, що харизма мало сумісна з економікою. Вона також протилежна адмініструванню, яке її руйнує. Харизму сприймають і генерують групи, які мислять не розумом, а серцем [28]. Харизматичний політичний лідер покликаний створити нову модель суспільних відносин. Відтак неминуче постає потреба в розбудові держави за видозміненим зразком. Від результатів цієї праці залежить доля лідера та еліти, що презентує соціальну базу нової влади.
Література:
1. Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры. - К.: Знання України, 2001. - 270 с.
2. Пахарев А. Хамелеономания властных элит в условиях переходных политических систем // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К.; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2005. - С. 235 - 244.
3. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - Львів: Кальварія, 1997. - 224 с.
4. Котляр А. З "лица необщим выраженьем", або "Вибір лідера - це вибір моделі управління країною" // Дзеркало тижня. - 2004. - 9 - 15 жовтня.
5. Вебер М. Харизматическое господство // Социс. - 1988. - №5.
6. Московичи С. Век толп: исторический трактат по психологии масс. - М.: Центр психологии и психотерапии, 1998. - 480 с.
7. Лурье С. В. Историческая этнология: Учебн. пособ. для вузов. - 2-е изд. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 448 с.
8. Вебер М. Назв. праця.
9. Горбатенко В. П. Лідерство політичне // Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доповнене і перероблене. - К.: Вид-во "Ґенеза", 2004. - С. 309.
10. Кухта Б., Теплоухова Н. Назв. праця. - С. 83.
11. Рудич Ф. М. Політологія: Підручник. - К.: Либідь, 2004. - С. 166.
12. Там само. - С. 173.
13. Кухта Б., Теплоухова Н. Назв. праця. - С. 77.
14. Хевеши М. А. Толпа, массы, политика: Ист.-филос. очерк. - М.: ИФРАН, 2001. - 229 c.
15. Там само. - С. 3 - 4.
16. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Просвіта, 1996. - С. 3.
17. Символи та цінності сучасної України // Інститут політики // http://tomenko.kiev.ua/cgi/print.cgi?url=pk- 14012003.html
18. Див.: Литвин В. Політична культура українського суспільства: традиції та сучасність // Столичные новости. - 2002. - 19 - 25 марта.
19. Міщенко М. Потойбічний вибір Президента // Контракти. - 2004. - №9.
20. Котляр А. Назв. праця.
21. Див.: Вебер М. Назв. праця; Котляр А. Назв. праця.
22. Див.: Гвоздик-Пріцак Л. Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького 1648 - 1657 рр. - Харків: Акта, 2003. - 500 с.
23. Московічі С. Стратегії пропаганди і колективного навіювання // Ї. - 2003. - №3. // http://www.ji.lviv.ua/n30texts/moskovichi.htm
24. Кухта Б., Теплоухова Н. Назв. праця. - С. 201.
25. Московічі С. Назв. праця.
26. Вебер М. Назв. праця.
27. Хевеши М. А. Назв. праця. - С. 5.
28. Котляр А. Назв. праця.
29. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве