WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку - Реферат

Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку - Реферат

структурується, набуває чіткої форми, виробляє свої правила і методи боротьби, причому може застосовувати й ті, котрі за традицією вважаються "класовими". Це по-перше.
По-друге, "середній клас" є соціальною підвалиною держави, запорукою її динамічного розвитку. Активна участь "середнього класу" в державному будівництві обумовлює успіх демократичних перетворень в суспільстві. Якщо держава виконує роль "фактора згуртування суспільної формації" [9, с. 823], то взаємозв'язок "середнього класу" і держави не тільки очевидний, але й абсолютно необхідний. Відомо, що держава формується і створює свої структури під все потужнішим впливом (через виборні органи) "середнього класу", якщо він становить переважну частину найактивнішого населення країни.
"Середній клас, - писала газета "Влада і політика" (до речі, не вживаючи це поняття в лапках), - відіграє важливу роль в економічному та громадському житті будь-якої країни. Наявність досить великого (за деякими оцінками - понад 30 відсотків) прошарку середнього класу є основою соціальної стабільності та економічного розвитку" [10]. Такий висновок робить автор публікації, водночас констатуючи, що "досить чітко ідентифікувати цей клас в Україні поки що не може ніхто". І з цим не можна не погодитися.
І все ж, за деякими оцінками, в Україні 5 - 7 відсотків населення може вважатися представниками "середнього класу" європейського стандарту. Це означає, що ці люди від проблем виживання перейшли до проблем нагромадження. І головне: визначаючи український "середній клас", запропонуємо основний, на наш погляд, критерій, що характеризує його. Цим людям вже є що втрачати, а отже є що і захищати. Вони не зацікавлені в потрясіннях - революціях, переприватизації, націоналізації тощо. Такі люди мають бути творцями, патріотами, що зміцнюють і суспільство, і державу.
Але Україні, на жаль, поки що не "загрожує" суцільна "средньокласизація". Злидні у нас - незаперечний факт. Зрозуміло, бідні люди є скрізь, навіть у найблагополучніших країнах. Різниця тільки в кількості населення, що животіє за межею бідності, в тому, яким є рівень бідності (все пізнається у порівнянні), і чи прагне держава створювати умови для виходу з такого стану для конкретної людини. Якщо за основу розуміння масштабів бідності брати реальнузарплатню (скільки на неї можна одержати послуг і придбати товарів), то Україна не входить навіть до першої сотні країн, де заробіток забезпечує фізіологічний прожитковий мінімум. Сюди ж можна віднести й такий критерій, як стандарти життя. Якщо в країнах Європейського Союзу відношення прибутку 10 відсотків найбагатшиих людей до прибутку такої ж кількості найбідніших складає 5:1 - 7:1 (у різних країнах), то в Україні - 40:1.
Якщо говорити про структуру українського "середнього класу", то слід мати на увазі: найменшу його частину складають особи, що володіють хоч якоюсь власністю - орендарі, фермери, підприємці, власники дрібних виробництв і торговельних точок. Переважна більшість - це особи найманої праці. До їх числа входять люди, що мають прибуток у 1500 гривень і більше. Можна, звичайно, скористатися й іншим критерієм: вважати представниками "середнього класу" людей, що мають, скажімо, телевізор, холодильник, пральну машину тощо. Таких громадян у нас чимало, але більшість з них придбала ці товари ще в радянські часи, а не за рахунок нинішніх доходів. Теперішня структура витрат у кожній українській родині "свідчить про брак у представників середнього класу реальної можливості робити заощадження і тим самим забезпечувати стабільність власного матеріального становища" [10].
Висновок можна зробити такий. Те, що існування "середнього класу" необхідне для функціонування стабільного суспільства, а, отже, й сильної держави, - аксіома. Тому завдання для України полягає в тому, щоб "середній клас" в країні не тільки зростав кількісно і змінювався якісно, але й брав активну участь у творенні громадянського суспільства, не був відчужений від процесу формування влади, а відтак став локомотивом економічного, соціального і духовного прогресу.
Література:
1. Политика: Толковый словарь: Русско-английский. - М.: "ИНФРА - М", Издательство "Весь Мир", 2001. - 768 с.
2. Человек и общество: Краткий энциклопедический словарь-справочник (политология) / Отв. ред. Борцов Ю. С., науч. ред. Коротец И. Д. - Ростов-на Дону: издательство "Феникс", 1997 - 608 с.
3. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Трактаты и диалоги / Пер. с древнегреческого.- Сост. С. Аверинцева, вступ. статья А. Лосева, коммент. А. Столярова. - М.: "РИПОЛ КЛАССИК", 1998. - 672 с.
4. Див. а) Научный коммунизм: Словарь /Александров В. В., Амвросов Е. А. и др.; Под ред. А. М. Румянцева.- 4-е изд., доп. - М.: Политиздат, 1983.- С. 305 - 307; б) Краткий политический словарь / Абаренков В. П., Аверкин А. Г., Агешин Ю. А. и др. Сост. и общ. ред. Л. А. Оникова, Н. В. Шишлина.- 5-е изд., доп. - М.: Политиздат.- С. 418 - 419; в) Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1989 - С. 624 и др.
5. Бернштейн Э. Проблемы социализма и задачи социал-демократии // Антология мировой политической мысли. В 5 т. Нац. обществ.-научный фонд. Акад. полит наук. Т. 2. - М.: Мысль, 1997. - 830 с.
6. Словарь иностранных слов. - 9-е изд., испр.- М.: Рус. язык, 1982. -608 с.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения.
8. Бурдье П. Социология политики: пер. с фран. / Сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко / М.: Soсio - Logos, 1993.- 336 с.
9. Пуланзас Н. Политическая власть и социальные классы капиталистического государства // Антология мировой политической мысли. В 5 т. Нац. обществ.- научный фонд. Акад. полит. наук. Т 2 - М.: Мысль, 1997.- 830 с.
10. Власть и политика.-2002.- 6 - 12 декабря - № 49 (142).
11. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве