WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку - Реферат

Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку - Реферат


Реферат на тему:
Формування "середнього класу" в умовах сучасного суспільного розвитку
Термін "середній клас" використовується досить широко, хоча точного його визначення та належного теоретичного обґрунтування й досі не існує.
Словосполучення "середній клас" чи не вперше було зафіксовано 1766 року в "Оксфордському словнику англійської мови". У сучасному розумінні цей термін утвердився в Англії десь в середині ХІХ століття [1, с. 600]. Уже тоді до "середнього класу", на відміну від робітничого, зараховували крамарів, ремісників, різний "майстровий" люд.
У новітні часи за допомогою поняття "середній клас" визначають (переважно) статус громадянина в суспільстві, а не чітко сформовану соціальну групу і, тим більше, не клас. Існують певні параметри цього статусу. При цьому враховуються рівень освіти, умови праці, професія, споживчі звички громадянина тощо. Так, А. Шанкін ознаками "середнього класу" називає економічну (матеріальну, фінансову) незалежність, професіоналізм та високу самооцінку громадянина, яка грунтується на його усвідомленні своєї значимості в громадському житті [1а, с. 104]. Західний представник цього "класу" вирізняється не тільки (і не стільки) певним рівнем доходів, скільки особливим менталітетом.
"Середній клас" формується нині в країнах Європи, Північної Америки та Південно-Східної Азії у рамках соціальної стратифікації, обумовленої соціальною нерівністю, розшаруванням суспільства. Критерієм стратифікації виступають інституційність політики, а також рівень і можливості виокремлення певних політичних страт, кожна з яких посідає своє місце в системі політичних відносин держави і суспільства. Крім того, поняття "політична стратифікація" фіксує певний обсяг влади, яким володіють конкретні політичні суб'єкти, у тому числі й "середній клас" [2, с. 492]. Слід мати на увазі, що в розвинених країнах саме "середній клас" у процесі виборів визначає, а точніше призначає (можна і так сказати) владу, оскільки саме він - найчисельніша і політично найактивніша соціальна група. Адже нині до "середнього класу" належать насамперед люди, які вчать, лікують, управляють процесами виробництва, програмують, виконують інші складні види робіт. Звідси - їхня висока активність, політична культура, небайдужість до громадського життя.
Однак є важлива обставина, з якою необхідно рахуватися, оцінюючи можливості "середнього класу". Він дуже неоднорідний за складом, і це обумовлює значне розходження інтересів та політичних уподобань його представників. Тому під час виборчих кампаній точиться шалена боротьба за голоси саме представників цього "класу".
Соціальний прошарок, який, у певному розумінні, можна було б зарахувати до "середнього класу", існував здавна. Такі люди, на думку, наприклад, Плутарха, є опорою нації і держави. Він писав: "Хто по зрілому розмислу взяв на себе турботу про загальне благо як шляхетну справу, яка йому найбільше личить, той нічому не дозволить відвернути себе від цієї справи і похитнути у своєму рішенні" [3, с. 562]. Підкреслимо: "Взяв на себе турботу про загальне благо". Це означає, що саме "середній клас" і сьогодні працює, творячи і зміцнюючи суспільство, опікуючись тим, від чого залежить суспільний розвиток.
У радянських словниках і довідниках важко було зустріти пояснення поняття "середній клас". Замість цього вживався і трактувався термін "середній прошарок" [4а, 4б, 4в], який визначався як "класи і соціальні групи, що посідають проміжне становище між двома основними класами". Або: "В сучасному капіталістичному суспільстві до середніх прошарків належить частина селян, ремісники, кустарі, дрібні промисловці і торговці, частина службовців та інтелігенції, що працює за наймом".
Тим часом у західній філософській і політологічній літературі ідея "середнього класу" не тільки закріпилася, але й розвивалась. З'явилося навіть таке поняття як "новий середній клас", де взагалі ігнорувалася головна різниця в класових (за К. Марксом) ознаках - склад його визначався, насамперед, рівнем доходів, способом життя, суспільним престижем, зовнішньою оцінкою своєї класової приналежності (хоча оцінні фактори тут носять переважно суб'єктивний характер).
Розвиток ідеї про "новий середній клас" мав особливе політичне підґрунтя - формувалася певна теорія "революції середнього класу": цей клас нібито поглинає більшу частину як пролетаріату, так і буржуазії. Відтак, на думку авторів цієї теорії, створюється безкласове суспільство, тобто ліквідується суспільство капіталістичне [4в, с. 624].
Серед тих, хто розробляв теорію "нового середнього класу", був німецький соціал-демократ Е. Бернштейн (1850 - 1932 роки). У книзі "Проблеми соціалізму і завдання соціал-демократії" (1899 р.) він твердив, що соціалізм уже стає реальністю, а тому немає жодної необхідності в революції. Оцінюючи робітничий клас (а це 90-і роки ХІХ століття), Е. Бернштейн писав: "Ми повинні брати робітників такими, якими вони є. Вони ж, по-перше, уже зовсім не настільки всі зубожілі, як це можна було б уявити з "Комуністичного маніфесту", а, по-друге, далеко ще не позбулися забобонів і вад, як бажають нас у тім запевнити їхні апологети" [5, с. 96 - 97]. Така концепція суперечила розумінню ролі пролетаріату, вироблену К. Марксом і розвинену В. Леніним у його теорії про диктатуру пролетаріату як форму влади робітничого класу. Теорія "середнього" і "нового середнього класу" не просто суперечить марксистсько-ленінському вченню про класи - вона прямо її відкидає. Про це пишеться, зокрема, у "Філософському енциклопедичному словнику" 1989 року видання [4в, с. 624].
Водночас підкреслимо, що в концепціях, запропонованих Е. Бернштейном, відомих в політології під назвою бернштейніанство, є чимало помилкових, з сучасних позицій, суджень і висновків. Так, за Е. Бернштейном, прихід робітничого класу до влади в результаті класової боротьби
Loading...

 
 

Цікаве