WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Управлінська культура: теоретичне поняття чи управлінська поведінка? - Реферат

Управлінська культура: теоретичне поняття чи управлінська поведінка? - Реферат

мистецтво керівництва і мистецтво виконання. Управлінська культура - "це сукупний показник управлінського досвіду, рівня управлінських знань та почуттів, зразків поведінки та функціонування суб'єктів управління, певна інтегральна характеристика стану управління в Українській державі" [1, с. 27].
Ми поділяємо точку зору вчених, котрі виокремлюють такі елементи управлінської культури як органічної складової загальної культури суспільства: управлінські знання (теорія управління, менеджменту), відповідна свідомість, почуття, настрої; суспільні відносини, перш за все - управлінські, організаційні, в яких матеріалізуються знання, норми, зразки; управлінська діяльність, яка має творчий характер і в процесі соціалізації дозволяє перетворювати знання, цінності суспільства на стійкі риси особистості - творити як саму особистість, так і її культуру, норми поведінки особистості, мотиви до інноваційно-управлінської діяльності.
Отже, управлінську культуру можемо визначити як єдність характерних для нинішнього етапу управлінських знань, почуттів, цінностей, управлінських та організаційних відносин, творчої управлінської діяльності. Очевидно, що від ступеня її розвитку залежить ефективність усієї системи державного управління, адже висока управлінська культура в процесі свого функціонування означає справжнє мистецтво управління не лише підлеглими, але й собою [1, с. 158]. Саме тому механізм її формування є таким: формування знань, управлінських концепцій проектів, програмтощо; розвиток управлінських відносин; мотивація творчої діяльності у сфері управління, утвердження поваги в суспільстві до суспільних інститутів, держави, законів, моралі, права; вироблення і впровадження управлінських технологій, які оптимізують сам процес управління і об'єднують в єдине ціле управлінські знання, відносини, творчу діяльність, роботу суспільних інститутів.
Зрозуміло, що недостатній рівень професіоналізму та управлінської культури керівників не лише гальмує поширення організаційної культури, але й стримує організаційний розвиток державної установи. Тому й не дивно, що недостатньо підготовленому, неерудованому керівникові, який не володіє в достатній мірі елементами загальної та управлінської культури, важко, а то й неможливо засвоїти елементи культури організації, не кажучи вже про те, щоб бути її активним носієм та пропагандистом у середовищі підлеглих.
Така неспроможність пояснюється, на нашу думку, тим, що, будучи особливим видом творчої діяльності, управління на практиці, на відміну від науки про управління, не може існувати поза сферою моралі. У цьому зв'язку цікавими, на нашу думку, є такі наукові дані: 1982 року моральні та професійні характеристики керівників оцінювалися респондентами по їх значущості для них як 30 % на 70 %, 1988 року - вже як 50 % на 50 %, а 1997 року - 70 % на 30 %.
Як і інші науковці, ми схиляємося до думки, що сучасний ефективний керівник просто зобов'язаний відповідати такому професійному іміджу ідеального управлінця-менеджера (таблиця 2):
Таблиця 2
Риси сучасного управлінця
рішучий, але гнучкий
енергійний, не фанатик
жорсткий, не жорстокий
владний, не гнітючий
новатор, не меркантиліст
спостережливий, не дріб'язковий
безкомпромісний, справедливий
цілеспрямований, не самовпевнений
оптиміст, реаліст
СЕРЙОЗНИЙ, має почуття гумору
ДРУЖЕЛЮБНИЙ, дотримується дистанції
ГОТОВИЙ РИЗИКУВАТИ, ретельно все прораховує
ГОЛОВа не паморочиться ВІД УСПІХІВ не засмучується при поразках
Додамо, що для керівника важливого значення набуває така складова управлінської культури, як культура мислення, яка є однією з форм відображення соціальної дійсності, цілеспрямованості та узагальненим пізнанням людьми існуючих зв'язків в управлінських відносинах, творчим продукуванням нових ідей, формуванням явищ та процесів, що мають соціальний зміст або практичне значення для управлінської діяльності [1, с. 27].
Не є дивною, у зв'язку з цим, думка вчених про те, що ХХІ століття буде розвиватися на основі інтелекту людських ресурсів. Своє переконання науковці пояснюють тим, що розвиток персоналу стане основною ознакою конкурентоспроможності будь-якої організації. Красномовно, на нашу думку, підтверджують цю тезу японські менеджери з управління людськими ресурсами, які пріоритетними напрямами своєї діяльності вважають такі [9, с. 34]: 1) розвиток потенціалу людей - 86,6 %; 2) розвиток групової діяльності - 47,1 %; 3) розвиток професіоналізму старших працівників - 42,4 %; 4) розширення різноманітності професій -38,3%; 5) збільшення фондів мотивації - 29,6 %; 6) поліпшення умов праці - 29,4 %.
Цікавими видаються результати опитування 1500 менеджерів європейських компаній [12, с. 95]. Вони засвідчили, що до найважливіших рис керівника опитувані відносять такі: здатність формувати ефективну команду - 96 %; уміння прислухатися до думки колег і підлеглих - 93 %; здатність приймати рішення - 87 %; уміння залучати інших до виконання прийнятого рішення - 86 %.
При цьому акцент робиться на здатності керівника активно використовувати культурно-етичні інструменти управління для ефективності УЛР, а, отже, й ефективності організації в цілому.
Необхідність активізації людини в державному управлінні висуває на перший план завдання глибокого дослідження її статусу в сфері управління, а також шляхів і способів, які спонукають працівника до ініціативнішої, відповідальнішої, ефективнішої праці. Людина в управлінні завжди відіграє головну, визначальну роль, адже саме через неї здійснюється персоніфікація державно-управлінських відносин. І поки людина буде відчувати себе лише об'єктом впливу, а не учасником формування життя, на ефективні державно-управлінські відносини годі сподіватися [8, c. 98].
Цікавою, на нашу думку, є запропонована В. Пугачовим загальна формула управління людськими ресурсами [10, с. 50]:
Де+Се=f (Вд, С),
де Де - ділова ефективність2; Се - соціальна ефективність3; f - функція; Вд - варіант дій з управління
Loading...

 
 

Цікаве