WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українська політична нація: сценарій конституювання - Реферат

Українська політична нація: сценарій конституювання - Реферат

Повноцінне членство кожної особи в суспільстві залежить переважно від її соціалізації у відповідному соціокультурному середовищі.
За слушним зауваженням Е. Сміта, територіальна (громадянська) нація є певним масовим освітнім підприємством [10, с. 136]. Тому особливу увагу під час націогенезисних процесів необхідно звертати на створення єдиного освітнього простору, різниця у шкільній системі якого має відповідати етнічному складу населення. В Україні, попри офіційні декларації у перші роки незалежності про те, що всі ланки національної школи розвиваються на ґрунті українознавства з використанням педагогічних традицій, мов і культур усіхнаціональних меншин та з урахуванням специфіки регіонів, система освіти й досі потерпає від диспропорцій, а сам потенціал цієї системи не повністю використовується для консолідації етнонаціональних сегментів. Це серйозний прорахунок. Адже саме система освіти підтримує в сегментованих політіях той мінімально необхідний рівень культурної єдності, який дає змогу всім членам суспільства ефективно взаємодіяти в усіх сферах життя соціуму.
На думку автора, реалізація довгострокового загальнонаціонального освітнього проекту створює реальну можливість безболісно імплантувати цілий комплекс інтегруючих суспільство ідей, цінностей і демократичних стереотипів в структуру масових політичних орієнтацій і, виходячи з цього, значно розширити соціальну базу державотворчих процесів. Водночас певна "регіоналізація" шкільної програми, головною метою якої є врахування етнічного складу населення кожної конкретної адміністративно-територіальної одиниці, дасть можливість представникам етнонаціональних громад задовольняти свої потреби в "національному" вихованні. В Україні в місцях компактного проживання національних меншин, зокрема в Одеській області, досить серйозно поставлено справу створення освітніх закладів з мовами навчання етнічних спільнот.
На думку деяких дослідників, проблему подолання культурних бар'єрів різних сегментів соціуму без елімінації їх етнічних особливостей можна розв'язати завдяки прогресуванню засобів масової інформації та комунікацій, що значно підсилить взаємодію та діалог різних культур, стимулюватиме інтегративні тенденції. Справді, стабільність розвитку кожного багатоскладового суспільства залежить від рівня міжгрупового, міжетнічного спілкування, а, виходячи з цього, і від особливостей функціонування ЗМІ. Друковане слово може впливати на свідомість більшого числа індивідів, ніж, наприклад, філософія, в силу своєї інтелектуальної доступності та мінімуму зусиль, необхідних для його сприйняття. Сьогодні життєві цінності та ідеали не стільки виробляються та закріплюються особистим досвідом і власним осмисленням, скільки приймаються як "власні" через нав'язування та інтенсивний вплив мас-медіа [11, с. 52].
Однак треба констатувати, що українські ЗМІ ще слабо виконують функції агентів етнонаціональної і, власне, політичної соціалізації громадян. І справа не лише в тому, що вони географічно чи структурно обмежені, а єдиного інформаційного простору в країні майже не існує. Головна небезпека в тому, що навіть україномовні ЗМІ опосередковано репродукують інформаційний простір Російської Федерації зі всіма його досить специфічними цінностями та світоглядними настановленнями. Образно кажучи, значна частина українців і досі дивиться на світ крізь російську призму. На думку автора, першочерговим завданням у цій сфері є не лише формування повноцінного україномовного середовища, але й розробка національної стратегії "інформаційної безпеки" - на зразок тієї, що діє у Франції.
Підсумовуючи викладене і не претендуючи на істину в останній інстанції, хочеться зазначити, що конструктивістський сценарій формування політичної нації, який передбачає активну патерналістську політику державних органів у сфері міжетнічних відносин, видається авторові досить ефективним. За умови слабкості впливів інших "націотворчих" факторів саме держава має ініціювати розбудовчі процеси в національній системі.
Кожне нове дослідження проблеми конституювання української політичної нації є певним кроком до опрацювання не лише стратегії реалізації цього грандіозного проекту, але й важливим внеском у вироблення філософсько-соціологічних основ концепту "політичної нації" як такої. З огляду на це, перспективними напрямками націологічних розвідок слід вважати, зокрема, такі:
1. Подальше з'ясування системних характеристик феномена політичної нації як суб'єкта політичного життя сучасних соціумів.
2. Розробка цілісної системи принципів етнополітичного менеджменту в Україні, орієнтованого на конституювання політичної нації.
3. Пошук подальших шляхів оптимізації українського законодавства у сфері етнонаціональних відносин.
4. Оптимізація системи політичної соціалізації особистості як основи творення культурного "гравітаційного" поля вітчизняного етнополітичного організму.
Література:
1. Старосольський В. Й. Теорія нації. - Нью-Йорк, К.: Вища школа, 1998. - С. 47; Бочковський О. Вступ до націології - К.: Ґенеза, 1998. - С. 32; Ребет Л. Теорія нації - Львів: Державність, 1997.
2. Степико М. Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз) - К.: Товариство "Знання", 1998. - С. 130.
3. Степико М. Українська політична нація: проблеми становлення // Політичний менеджмент. - 2004. - №1. - С. 19 - 29.
4. Степаненко В. Етнос - демос - поліс: етнополітичні проблеми соцієтальної трансформації в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - №2. - С. 102 - 120.
5. Конопельський В. Я. Парадигма громадянсько-територіальної спільності як основа української політичної нації // Актуальні проблеми політики - Одеса: Юридична література, 2001. - Вип. 12. - С. 636 - 649.
6. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И. Пригожиным // Вопросы философии. - 1992. - №12. - С. 3 - 20.
7. Кононов І. Донбас: етнічні характеристики регіону // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2003. - №2. - С. 72 - 97.
8. Шкляр Л. Є. Етнонаціональні чинники державотворення: політологічний аналіз. - Автореф. дис... д-ра політ. наук - К., 1996. - 40 с.
9. Бевзенко Л. Глубиннопсихологический фактор как основа самоорганизационного анализа динамики социальных систем // Философская и социологическая мысль. - 1996. - №5/6. - С. 36 - 74.
10. Smith A. D. The ethnic origin of nation. Oxford. Blackwell Published Ltd, 1998. - 312 p.
11. Макаренко Е. Інформаційно-психологічний захист як чинник збереження політичної ментальності нації // Нова політика. - 1999. - №2. - С. 50 - 64.
12. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве