WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українська „помаранчева революція” і Франція - Реферат

Українська „помаранчева революція” і Франція - Реферат

увагу французьких спостерігачів. Так, газета "Фігаро" писала, що "В. Ющенко прибув до Парижа для посилення зв'язків між Парижем і Києвом, коли Україна готується святкувати першу річницю "помаранчевої революції" в стані депресії". Зазначалося також, що "Україна хоче позбутися залежності від Росії в енергетиці та безнадійно шукає допомоги ЄС. Після "Ні!" французів європейській конституції ЄС намагається мобілізуватися для України, котра все ще сприймається як доважок до Росії. Революція 2004 року змушує змінити такий погляд. Але розвал "помаранчевої" коаліції знову затьмарив імідж України" [7].
Відомо, що після "помаранчевої революції" українські лідери В. Ющенко іЮ. Тимошенко викликали значну симпатію та довіру у Франції. Але Україна сама значно попсувала власний імідж. Але Франція не змінить своєї політики щодо України у зв'язку з призначенням Ю. Єханурова на посаду Прем'єр-міністра, якщо він продовжуватиме політику Президента В. Ющенка. Проте Франція не забуде харизматичної особистості екс-прем'єра Ю. Тимошенко.
На мою думку, Франція, як і завжди, прагне мислити стратегічно. Через чотири роки в Україні відбудуться чергові президентські вибори. І навіть коли В. Ющенко буде обраний на другий термін, то згодом, згідно з Конституцією, залишить свою посаду. Отже, не виключено, що через дев'ять років екс-прем'єр стане Президентом України. Французи з приємністю згадують, що саме Ю. Тимошенко вони колись запросили до Франції за програмою стажування французького МЗС для перспективних молодих іноземних діячів.
Під час візиту В. Ющенко подав два важливі для Франції сигнали. По-перше, що "Росія є і залишиться важливим стратегічним і торговим партнером для України, навіть після вступу до ЄС". Це було важливо, оскільки французи уважно відстежують, як складаються відносини України з Росією, бо, висловлюючись алегорично, "Франція не буде воювати з Росією через Україну". По-друге, Ющенко закликав французьких інвесторів до України. Відносини України з ЄС не дуже актуальні для французів, проте її відносини з Францією - інша, цілком конкретна сфера, і прагматичні французи не захочуть залишитися осторонь інвестиційних процесів в Україні [8].
Питання євроінтеграції України і Франція
"Помаранчева революція" активізувала роздуми в ЄС стосовно євроінтеграційного курсу України. Не лишились осторонь цього і французькі політичні, дипломатичні та наукові кола. Журналістка А. Лазарєва, яка спеціалізується на дослідженні французької політики, зазначила у статті "Французькі примхи", що "коли Україна в розпал "помаранчевої революції" проголосила курс на європейську інтеграцію, Франція однією з перших країн - членів ЄС висловилася проти такої перспективи. Саме в Парижі проросійське лобі намагається переконати громадську думку, що вступ України до ЄС невигідний за більшістю параметрів" [9].
Спробуємо простежити, які ще, крім названих у статті А. Лазарєвої, існують у Франції підходи щодо євроінтеграції України і чим вони аргументуються. І чи не було випущено з уваги ознаки прихильного ставлення до українського майбутнього в ЄС?
Справді, у Франції досить поширена думка, що вступ України до ЄС не дуже бажаний. Її, зокрема, дотримується науковець Ж. Сапір, причому він у своїх висновках досить категоричний. Ж. Сапір наголошує, що Україна заборгувала Росії десь 1,5 - 3,2 мільярда доларів за енергоносії. Американці і європейці не готові їх погасити. Отже, Захід може зігнорувати Україну [10].
Існує і поміркована позиція. Так, політолог А. Дюбієн, вважає, що вибір В. Ющенка відкриває нові перспективи партнерства України із Заходом, особливо з ЄС. ЄС повинен виробити чітку позицію щодо українського кандидатування. Проте немає певності, що країни - нові члени ЄС, традиційні адвокати європейських прагнень Києва, зможуть переконати "стару Європу" піти далі "нової політики сусідства" для України [11].
Тим часом голова групи дружби "Франція -Україна" депутат Т. Марьяні переконаний: "Україна має посісти своє місце в Євросоюзі, питання лише в тому, коли це станеться". На його думку, нагальним завданням є врегулювання проблем, що виникають внаслідок приєднання десяти нових членів. Вступ України залежить передусім від неї самої. На початковому етапі не варто порушувати питання про негайний вступ України до ЄС, а укладати білатеральні угоди та намагатися отримати полегшення візового режиму.
Франція стосовно України дотримується обережної позиції, на думку Т. Марьяні, через свою недостатню обізнаність про нашу країну. Ще й нині обмін різними делегаціями незначний. Предметом дискусій стають, насамперед, такі питання, як наближення України до європейських стандартів демократії; правова захищеність інвесторів (адже були приклади, коли деякі французькі підприємці започатковували свій бізнес в Україні, однак він руйнувався шляхом сфабрикованих процесів).
Т. Марьяні вважає, що Україна має виявити ініціативу щодо розширення співробітництва з Францією [12].
Міжнародний коментатор Б. Гета розглядає дві можливі перспективи розвитку відносин ЄС з Україною. Перша - зачинити двері перед Україною і Туреччиною, запропонувавши їм звичайне "партнерство". На практиці це означає: не ламати голову над вирішенням складної проблеми, а скерувати ці країни до "іншого горизонту" - до Росії та мусульманського світу. Інша - відважитись на процес інтегрування України і Туреччини, пришвидчити їх об'єднання з ЄС, аби створити європейський авангард, який дозволить ЄС розширитись без ослаблення. Б. Гета зазначає, що це нелегкий шлях, але в глобалізованому світі, де Європі треба зміцнюватись економічно й політично, його необхідно подолати [13].
Ймовірно, українцям непросто розібратися в нюансах французьких підходів до проблеми "Україна - ЄС". На умовах конфіденційності один з французьких високопосадовців визнав, що Україна має підстави бути розчарованою французьким ставленням до цієї проблеми. Франція схильна розвивати політику сусідства ЄС, проте вона вважає передчасним вести мову про вступ України до Євросоюзу. Україна сприймає таку політику як нерішучість та обережність французів на тлі підходів інших країн ЄС. Однак Франція не ставить жодних перепон розвиткові співпраці, і якщо вона не веде зараз мови про вступ України до ЄС, то це зовсім не означає рішучого "ні". Франція наполягає на необхідності діалогу
Loading...

 
 

Цікаве