WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Україна і виклики постіндустріальної доби - Реферат

Україна і виклики постіндустріальної доби - Реферат

й складності, ніж проблеми геополітики й економіки. Останні, безумовно, дуже важливі, але є й інші проблеми, що можуть бути вирішені за допомогою глобалізації.
Виникає запитання: що потрібно робити, щоб стримати нинішню неузгодженість між біоеволюцією й техноеволюцією людської цивілізації, яка ставить під сумнів не тільки існування людства, а й самої природи? Чи спроможний нинішній світоустрій вирішити проблему ліквідації бідності мільярдів людей?
У сучасному світі бідні відрізняються від багатих не тільки розмірами доходів. У них усе інше: середовище проживання, стан здоров'я, хвороби, рівень освіти, матеріальні та духовні потреби, трудова діяльність, соціальне оточення, політична організація. Так, найбагатші країни розташовані у зонах помірного клімату, найбідніші - у тропіках і пустелях, часто віддалені від світових ринків. У найбідніших країнах люди набагато частіше страждають від корупції, внутрішніх конфліктів, економічних і політичних потрясінь.
Чи можливий діалог культур і цивілізацій - не на словах, а на ділі - як альтернатива нібито неминучому їхньому зіткненню? Проблем безліч, вони загальнолюдські, від їхнього вирішення залежить доля кожної країни і світової цивілізації в цілому.
Глобалізацію, в контексті її творчих можливостей, а не тільки тих ризиків і загроз, що вона у собі несе, варто розглядати як важливий ресурс української трансформації. Що цілком можливо за умови орієнтації української стратегії й політики на побудову постіндустріального суспільства.
Наші реформи 90-х років не стали адекватною відповіддю на історичний виклик епохи - створити передумови постіндустріального розвитку країни. Просування в цьому напрямку поки що майже не помітно. Тим часом, у реальності вимальовуються три можливі сценарії майбутнього розвитку.
Перший - це перетворення країни на сировинну базу і джерело дешевої робочої сили для розвинених країн Заходу й Сходу. Про таку перспективу свідчить стійка тенденція зниження і незатребуваності інтелектуального і культурного потенціалу. Зростає диференціація доходів, значна частина населення веде боротьбу за виживання. У духовній сфері цьому сценарію відповідає відмова (чи відхід) від цінностей і традицій вітчизняноїкультури на користь зразків західної масової культури, які активно насаджуються, що стає причиною втрати почуття національної гідності та появи комплексу національної неповноцінності.
Другий сценарій, на перший погляд, має привабливіший вигляд. Він пов'язаний з реалізацією ідеалів суспільства споживання, з досягненням вищого рівня життя й уявляється бажаним для значної частини українського населення. У рамках цього сценарію можливі різні варіанти: від розвитку з вищим ступенем економічної й політичної інтеграції країни з глобілізуючим світом до розвитку диференціації єдиного простору на зони різного життєвого рівня, орієнтованого на економічні зв'язки не всередині країни, а здебільш із зарубіжжям. У політичному плані ця тенденція може привести Україну до трансформації на конфедерацію, що надовго, якщо не назавжди, прирече її на перебування в другому ешелоні світової спільноти до нового циклу цивілізаційного розвитку, пов'язаного зі становленням посттехногенного, інформаційного суспільства.
Нарешті, третій сценарій - найбільш сприятливий, але такий, що його найважче реалізувати на практиці. Він орієнтований на формування та закладку передумов саме постіндустріального суспільства. Цей сценарій припускає не коректування нинішнього політичного курсу, а вироблення нової стратегії українського реформування та розвитку. У його рамках повинна відбутися зміна ідеалів суспільства споживання на систему цінностей, що утверджують пріоритет і престиж духовної та інтелектуальної сфер, культури, науки. Повинна відбутися також технологічна революція, пов'язана із впровадженням наукомістких, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, досягнень інформатики тощо.
Уже давно настав час від суперечок перейти до серйозного системного аналізу наших людських і природних ресурсів, критично переосмислити й оцінити існуючу практику їхнього використання, а відтак переосмислити державну політику у всіх її історично значимих напрямках та аспектах. І при цьому постійно мати на увазі, що найважливішою умовою успішної реалізації настільки масштабного, трудомісткого проекту є врахування стереотипів і архетипів національної свідомості й характеру, культурного коду громадян України, на мову яких повинна бути перекладена система цінностей, що формується постіндустріальним розвитком.
На сьогодні Україна переживає справжню драму мислення, яке ніби загрузло між минулим і майбутнім, у муках народжуючи нові підходи й ідеї світоустрою. Саме у цьому сенсі процес інтеграції, що розпочався у світі, є для неї ресурсом і додатковим стимулом власної реконструкції й трансформації. Глобалізація визначає не тільки головний вектор загальнолюдського розвитку, але й шлях входження України в єдиний світ.
Література:
1. На цьому розрізненні двох основних сенсів поняття "глобалізація" наголошує, зокрема, В. Толстих: Толстых В. И. Цивилизация и модернизация в контексте глобализации // Философия, наука, цивилизация. - М.: УРСС, 1999. - С. 273.
2. Див., наприклад: Hamelink C. J. Cultural autonomy in global communications: planning national information policy. - N. Y.: Longman, 1983. - 143 p.
3. Кувалдин В. Б. Глобализация и рождение мегаобщества // Практична філософія. - 2001. - № 2. - С. 7.
4. Див. докладніше: Тостоухов А. В., Парапан І. Г. Концептуальні підвалини глобалізації// Практична філософія. -2003.-№ 3. - С. 3-10.
5. Мегатренды мирового развития. - М.: Экономика, 2001. - С. 43.
6. Michael Mann, "Prodi Urges Fundamental Debate on Future of EU". Financial Times, February 14, 2001, p. 1.
7. Концепцію запропоновано В. Іноземцевим - див.: Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции. - М.: Academia-Наука, 1999. - С. 580.
8. С. Хантингтон. Столкновение цивилизаций. М.:АСТ, 2003, 603 с.
9. Столяров А. Сумерки богов. Послесловие // Бьюкенен П. Дж. Смерть Запада. - М.: Издательство АСТ, 2003. - С. 428.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве