WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат

Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат

орієнтації на підсвідоме людини. Реалізація фактора несвідомого тісно пов'язана з базовим/мотиваційним принципом задоволення. Практично всі медіа у тій чи іншій мірі формували запит на беззастережне задоволення інстинктів суб'єкта інформаційного впливу при майже повному ігноруванні ролі стримуючих зовнішніх впливів суспільства на особистість, їх цивілізаційних, культурних, суспільно-політичних складових. Це було домінуючим змістом мотиваційного рівня українського варіанту гедоністично-орієнтованої постмодерністської моделі створення віртуального простору.
До більш високих потреб мотиваційного рівня, за А. Маслоу [6], належать: потреба у безпеці; потреба в любові та приналежності; потреба в повазі і потреба в самоактуалізації.
Саме контраст між фізіологічним рівнем пропаганди провладного кандидата і гаслами опозиції, спрямованими на реалізацію вищих людських мотиваційних цінностей, забезпечували інтелектуальну перевагу останніх. Основне гасло такого рівня - "Встаньмо з колін!" підтримували тактичні гасла, що реалізували в тій чи іншій мірі потребу в безпеці ("Міліція з народом"), заклики до толерантності щодо політичних опонентів, задоволення потреб у повазі ("Ми не бидло, ми не козли") тощо.
До стратегій когнітивно-орієнтованого рівняналежать ті, що формують:
· бажання знати та розуміти;
· естетичні потреби.
До першого типу належить кредо 5-го каналу - "Канал чесних новин", до другого - висловлювання В. Ющенка про "елегантність" помаранчевої революції, високу культуру поведінки її учасників.
Вузькоіндивідуально-орієнтовані стратегії трансформації віртуального простору базуються на маніпуляції в певних цілях справжніми/удаваними порушеннями у забезпеченні в суспільстві базових інстинктів індивідів: інстинктів власності, самозбереження, сексуальних, травних тощо. Оскільки вони є інтегральним фактором соціального життя, колективним рефлексом, висвітлення їх фактичного/удаваного придушення може призвести до революційного руху, та, відповідно, встановлення нових параметрів і стандартів у цій сфері віртуального простору. У великій мірі саме їх ігнорування владою в Україні призвело до кризи наприкінці 2004 року.
Сучасні мас-медійні дискурси пропонуємо класифікувати за типом структури комунікативної ситуації, в якій вони розгортаються, та яку вони, відповідно, пропонують адресатові. Такий підхід є суттєвою складовою дискурсивного аналізу мас-медійної комунікації як соціолінгвального явища [7].
До першого типу відносимо традиційні мас-медійні дискурси: газетний; радіо; телевізійний.
За структурою передачі комунікативної/некомунікативної ситуації одиниці мовленнєвої діяльності, що утворюють ці дискурси (мовленнєві акти, ходи, трансакції), називаємо медійно транспонованими: вони у формі непрямої мови передають ті чи інші мовленнєві/немовленнєві дії своїх персонажів ("Президент привітав...", "Міністерство висловлює занепокоєння..." тощо). Адресат таких дискурсів за своїм статусом майже не відрізняється від традиційного читача/слухача/спостерігача, а недієвий автор виконує комунікативну роль переоповідача подій (така традиція була започаткована ще в давніх історичних хроніках).
З появою та бурхливим розвитком [8 - 12] Інтернету можливими стали принаймні два нові виразні напрямки, за якими розвиваються нові типи мас-медійних дискурсів. Перш за все, вони відрізняються явною відмовою від редагування (фреймінгу), характерного для газетного, радіо- та телевізійного дискурсів. Маємо на увазі стенографічні Інтернет-звіти, наприклад, дебатів парламенту Великої Британії. Полілогічний дискурс такого типу є реальною комунікацією, а користувач Інтернету виступає в цьому випадку у ролі стороннього слухача (англ. усталений термін теорії мовленнєвих актів - by-standing hearer), що, вочевидь, призводить до помітного зростання дієвості комунікативного впливу такого типу дискурсу на адресата.
Нарешті, в Інтернеті розвивається такий тип мас-медійного дискурсу, до якого належить, наприклад, Інтернет-опублікована християнська проповідь, що безпосередньо звертається за спрямованістю своїх мовленнєво-діяльнісних складових до користувача Інтернету. Такий тип мас-медійного дискурсу стає засобом квазі-реального прямого спілкування з адресатом. Схожим на нього за типом реалізації комунікативної ситуації мас-медійним Інтернет-дискурсом є Інтернет-оповідь, наприклад, така, що за формою є перехідною від традиційного формату мультфільму до інтерактивної гри (пор. відомі серіали з Масянею або "Веселі яйця").
Багатоаспектне вивчення явищ формування віртуального простору та ієрархії стратегій його трансформацій може стати науковим підґрунтям для розвитку цілої низки суспільних наук: політології, соціології, культурології, теорії комунікацій, журналістики та інших.
Література:
1. Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. - К.: Феникс, 2002. -С. 7 - 88.
2. Почепцов Г. Г. Динамка віртуального простору в рамках віртуальної війни і революції / Політичний менеджмент, №5 (8), 2004. - С. 3 - 14.
3. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні віносини. - К.: Освіта, 1999. - С. 196 - 237.
4. Зернецька О. В. Дипломатія мережева / Українська дипломатична енциклопедія у 2-х т./ Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. - К.: Знання України, 2004. - Т. 1. - С. 381.
5. Зернецький П. В. Типологія особистості: міжкультурні, психологічні та мовленнєві аспекти // Соціальна психологія. - К., 2004. - № 3 (5). - С. 119-131.
6. Маслоу А. Мотивация и личность. - М.; С.-П.: Питер, 2003. - С. 63 - 69.
7. Warnick B. Critical Literacy in a Digital Era. Technology, Rhetoric, and the public Interest. - London: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2002. - 160 p.p.
8. Barnes S. B. Online Connections. Internet Interpersonal Relations. - London: Hampton Press, 2001. - 224 p.
9. Sloane S. Digital Fictions. - London: Ablex Publishing, 2000. - 324 p.
10. Crystal D. Language and the Internet. - Cambridge: Cambridge University Press, 2001.-306 p.
11. Hutchby I. Conversation and Technolodgy: From the Telephone to the Internet. - Cambridge: Polity Press, 2001. - 284 p.
12. Wood A. F. & Smith M. J. Online Communication. Linking Technology, Identity and Culture. - London: Laurence Earlbaum Associates. Inc., 2004. -288 p.
13. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве