WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат

Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат

розвиток новітніх засобів масової комунікації, зокрема кабельного і супутникового телебачення. Індустріально розвинені країни за одне десятиліття перейшли від однієї телевізійної епохи до іншої. Саме в цей час впроваджуються нові, так звані "просто вдома" телевізійні канали. Потужного розвитку набуває кабельна технологія. З 1970-х років швидко розвиваються відеотекст і телетекст. Нині вже спостерігаємо диджитальну революцію, яка поклала початок конгломератів мас-медіа та комп'ютерних медіа. Медіа-індустрії стали відігравати особливо важливу роль у загальному процесі транснаціоналізації, оскільки засоби масової комунікації привертаютьувагу до будь-яких товарів взалі та медіа-продуктів зокрема. Усі ці процеси та явища спричиняють зміни віртуального простору та його структури і зумовлюють використання нових тактик і стратегій, які залучаються для цього.
Ми вважаємо, що (з огляду на змістову спрямованість) стратегії трасформацій віртуального простору утворюють певну ієрархію в залежності від орієнтації на певний рівень його організації - від найзагальнішого (цивілізаційного) аспекту до аспектів функціонування індивіда (когнітивного, мотиваційного тощо). Отже, стратегії трансформацій віртуального простору за цією ознакою можемо поділити на:
· цивілізаційно-орієнтовані;
· культурно-орієнтовані;
· релігійно-орієнтовані;
· політично-орієнтовані;
· мотиваційно-орієнтовані;
· когнітивно-орієнтовані,
· вузькоіндивідуально-орієнтовані.
Наприклад, до цивілізаційно-орієнтованих стратегій можна віднести ті, що спрямовуються на поширення історично утворених у протестантському християнстві (Дж. Локк) цінностей верховенства права, розподілу гілок влади, прав людини і плюралізму думок, які лежать в основі сучасних європейської та північноамериканської цивілізацій.
Існує протиставлення двох концепцій ідейно-ціннісних поглядів на цивілізаційний процес - соціоцентричного та персоналістичного.
Перша віддає перевагу колективному буттю: народ, держава, конфесія, клас тощо вважаються важливішими, ніж особистість, і є первинними стосовно особистості. Щодо особистості, то вона сприймається як функція, засіб; у давні часи проявом такого підходу було принесення людських жертв ідолові (державі, народу, конфесії тощо). Такі ідеології у своєму розвитку прагнуть до тоталітаризму.
Друга концепція віддає перевагу особистісному аспекту над соціальним. Цей підхід превалює в суспільствах, що базуються на певних формах релігійної свідомості, для яких особистість (тобто те, що пов'язується з її духовним станом) може безпосередньо спілкуватися з вищою сутністю - Богом, може ставити і давати відповідь на такі питання, як: що є життя і смерть, безсмертя, воля, визначеність, персональна відповідальність тощо.
Від тоталітаризму Україна перейшла (чи була свідомо переведена) до постмодерністського безціннісного і безідеологічного суспільства та ціннісної невизначеності й стагнації. Тільки події кінця 2004 року, пов'язані з президентськими виборами та помаранчевою революцією, дали суспільству через його віртуальний простір імпульс до більш-менш осяжної та інтегрованої перспективи персоналістичного західно-цивілізаційного розвитку. Індикатором спрямованості трансформацій саме у цьому напрямку могли слугувати, окрім суто змістових комунікативних стратегій команди В. Ющенка, зокрема, й активне запрошення до участі у виступах на Майдані священиків різних конфесій.
Акцентування комплексу соціоцентричних або персоналістичних поглядів на цивілізаційну складову суспільного життя чи їх нової конфігурації можуть становити змістову складову цього рівня стратегій трансформацій віртуального простору певної країни.
До культурно-орієнтовних стратегій ми відносимо ті, що спрямовуються на внесення відповідних змін до культурно-вмотивованих особливостей поведінки індивідів у таких сферах [5]:
· орієнтація в часі/подіях;
· дихотомічне/холістичне мислення;
· кризова/некризова орієнтація;
· орієнтація на завдання/на людину;
· фокусування на статусі/на досягненнях;
· приховування вразливості/бажання продемонструвати вразливість.
До релігійно-орієнтованих стратегій трансформацій віртуального простору належать переважно такі, що спрямовуються на інтегрування /ігнорування/заперечення тих чи інших релігійних цінностей у суспільне життя та/або надання/ненадання переваг однієї/груп релігій чи конфесій у духовній сфері життя суспільства.
Найефективніші у змістовому плані сучасні політично-орієнтовані стратегії можуть бути спрямовані, зокрема, на:
· перегляд програм локальної/національної/регіональної/глобальної політики;
· надання громадянам права голосу в ухваленні рішень у цих програмах;
· здійснення громадянами ініціативи та контролю у цих програмах;
· пропонування засобів прищепити урядам, міжнародним структурам та корпораціям відповідальність за свої дії та рішення.
У добу глобалізації участь суспільних, політичних організацій (від регіональних до ООН) орієнтують власну діяльність на трансформацію ситуацій в окремо взятих країнах, активно проводяться кампанії транснаціонального громадянського суспільства, наприклад, "Ювілей 2000" (кампанія списання боргів слаборозвинених країн), Міжнародна коаліція за утворення Міжнародного кримінального суду, кампанія проти Багатосторонньої угоди з інвестицій, кампанія за приєднання до Оттавської конвенції із заборони протипіхотних мін тощо.
Одними з найдієвіших стратегій трансформації віртуального простору цього рівня під час помаранчевої революції стали заклики до "моральної" політики, що включали саме сформульовані вище принципи прозорості політики влади в умовах громадянського суспільства.
Базові стратегії мотиваційно-орієнтованого рівня трансформацій спрямовуються на переконування реципієнтів у можливості досягнення їх цілей. Люди свідомо прагнуть того, що можуть, за їхньою оцінкою, реально досягти. Ілюстрацією стратегій такого рівня може слугувати заклик Майдану "Разом нас багато, нас не подолати" та відповідний приспів пісні "Гринджолів".
На цьому рівні в основі формування віртуального простору України кінця XX - початку XXI сторіччя до президентських виборів 2004 року лежало свідоме та/або підсвідоме широке використання владою мотиваційного фактора відповідності цілі, кількісний фактор мотивації, який є показником переважної
Loading...

 
 

Цікаве