WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат

Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів - Реферат


Реферат на тему:
Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів
Сучасну епоху прийнято називати добою глобалізації, хоча й досі вчені дають суперечливі відповіді на запитання, що ж таке глобалізація, в чому її суть? Відрізняються також і відповіді на запитання про її хронологічні рамки та основні етапи. Загальноприйнятим є твердження, що наслідком процесу глобалізації стане перетворення людства на єдину структурно-функціональну систему. Ознакою системи є організація за принципом ієрархії, для якого притаманне забезпечення життєдіяльності системоутворюючих елементів та блоків за допомогою інших елементів та блоків [1]. Щодо сучасного світу, то не викликає сумніву очевидна нерівність між високорозвиненими країнами Заходу та іншими країнами. Отже, спостерігаємо, з одного боку, інформаційне суспільство, де все більше влади має так звана "датакратія", тобто люди або інституції, які володіють великим масивом інформації (інакше кажучи, інформаційною владою), та інші суспільства, які в більшій чи меншій мірі відстають від розвинених країн.
Глобальні закономірності і тенденції інформаційного суспільства, що зараз формується, визначаються переважно інтересами та можливостями країн так званого "золотого мільярда" і впливають на життя інших країн. Нинішня ієрархічна система базується на гегемонії Заходу у різних сферах: інформаційній, валютно-фінансовій, військово-політичній.
Людська цивілізація дуже залежить від комунікативних процесів. Різко збільшився обсяг інформації, яка виробляється та споживається. В структурі сучасної цивілізації комунікативний компонент значно впливає на політичні, економічні та військові системи. Але цікавим також є твердження американських аналітиків, що технології інформаційного суспільства дають можливість зрівняти індустріальні, постіндустріальні та доіндустріальні країни - всім країнам доступний інструментарій, що може використовуватися для інформаційної війни. Населення навіть найвідсталіших країн має телевізори або принаймні радіоприймачі. Відсталі за одними параметрами країни можуть бути розвиненими за якістю інформаційних технологій. Яскравим прикладом може бути Індія, яка володіє досить потужними інформаційними технологіями.
На різних етапах свого розвитку людська цивілізація породжувала різні системи цінностей та власні міфи. Сьогодні це роблять мас-медіа, кіно, масова література. Ці компоненти корелюють одне з одним та утворюють системну картину світу. Кожна країна у всі часи мала власні соціально-ціннісні системи, які визначають подальший її розвиток, в тій чи іншій мірі гарантують її самозбереження. Такі системи утворюють віртуальний простір, тобто сукупність соціальних, культурних, ціннісних чинників, котрі можуть суттєво впливати на реальність: створювати її, підтримувати, а можуть і руйнувати. Віртуальний простір може бути рушійною силою змін у соціальній системі. Якщо цей простір не може задовольняти вимог, що висуваються суспільством, то настає так звана "втома" віртуальної системи, і цей процес призводить до змін у ній [2].
Серед можливостей подальшого розвитку системи окреслюються такі: 1) руйнація системи та її заміна новим варіантом віртуальності; 2) збереження старої системи шляхом її трансформації; 3) повне відмежування від старих політичних гравців та старої віртуальності; 4) ритуалізація старого віртуального простору, яка є реакцією на його вичерпаність.
Головним конфліктом та рушійною силою процесу глобалізації є антогонізм між штучним ( і, в першу чергу, в інформаційних суспільствах - віртуальним) та природним компонентами сучасних цивілізацій. Процеси формування віртуального простору інформаційних суспільств відбуваються так швидко в історичному плані, а трансформації такого простору та його впливу на життя окремих країн у добу глобалізації є настільки непередбачуваними з точки зору сучасного знання людства, що перед ним постало завдання створення нового світобачення на основі синергетичної інтеграції релігії, науки та культури.
Засоби масової комунікації, починаючи від друкованих, потім - до радіо і телебачення, і, нарешті, завдяки Інтернету, поступово так скоротили простір і час обміну інформацією та збільшили феномен "присутності" індивіда в певних світових подіях, що на сучасному етапі динамічного розвитку країн "золотого мільярда", та, певною мірою, також суспільств, які до них наближаються (хоча б за розвитком інформаційної сфери), виникає і розвивається ефект "всеприсутності" індивіда в просторі, і, у великій мірі, навіть "всеприсутності" індивіда в часі завдяки його можливості швидко подорожувати як у сучасне, так і в минуле Інтернетом. Це надає індивідові певні трансцедентальні якості, котрі людство раніше приписувало лише Богові.
Межа ХХ - ХХІ століть характеризується новими політичними, економічними, культурними процесами і тенденціями, які поступово набули глобальних масштабів. Можемо спостерігати складні реалії сучасного світу з його непередбачуваною політичною динамікою та економічними і соціальними трансформаціями. Нинішні глобальні трансформації значно мірою зумовлені тим, що людство вступає в інформаційну еру, якій притаманні складні процеси комунікаційної революції, інформаційних та психологічних війн, що суттєво впливають на встановлення світового порядку.
"Глобалізація" стала ключовим словом кінця ХХ століття, яке вживається завжди, коли дискутуються процеси соціальних змін відповідно до різних аспектів суспільного розвитку.
Глобальний розвиток систем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушення. Масова комунікація, тобто виробництво інформації за допомогою найновітніших технічних засобів, зумовлює нові моделі поведінки для мас, і такі моделі уособлюються, зокрема, в масовій культурі.
У 1980-х роках утворюються технічні, економічні та політичні умови появи нового явища - глобальних засобів масової комунікації. У глобальних медіа-імперіях акумулюється величезна економічна влада, яка починає впливати на соціальне та політичне життя окремих країн і регіонів, на міжнародні відносини, міжнародну політику. Вже можна говорити про специфічні форми існування мас-медіа і міжнародних відносин - це медіа-дипломатія і віртуальна дипломатія [3] та мережова дипломатія [4].
Технічні відкриття та технологічні зміни останньої чверті ХХ століття забезпечили динамічний
Loading...

 
 

Цікаве