WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин - Реферат

Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин - Реферат

суспільство, що формується, чи міжнародне, що вже сформувалося (макроформалізм "світового суспільства"). Отже, предмет політології міжнародних відносин формально-теоретично імплікує три можливі формалізми - три "можливі форми можливих теорій" і три "стратегії дослідження".
Формалізм є смисловою структурою або "когнітивним кістяком" певної наукової дисципліни. Формалістичним є і зміст підручника, і метафізична система. Формалізм приблизно відповідає парсонівському визначенню систематичної теорії як "…сукупності логічно взаємопов'язаних узагальнених понять, котрі мають емпіричне значення. В ідеалі така система прагне стати "логічно замкненою", тобто досягнути стану логічної інтеграції…" [8]. Водночас слід наголосити, що жодна соціальна наука не спроможна створити єдину систематичну теорію (в парсонівському розумінні), а матиме їх, залежно від будови предмета, кілька. Оскільки виокремлюються три формалізми політології міжнародних відносин, то, відповідно, існують три альтернативні смислові структури цього підрозділу політичної науки.
Формалізм є комбінаторною матрицею, поєднуючи, відповідно до власної будови, різні теоретичні уявлення про міжнародно-політичні відносини. Формалізм у своїй інтерпретації як комбінаторної матриці відкриває шлях для формалізації суспільствознавства, тобто створення відповідника математичного природознавства. Разом з тим слід наголосити, що суспільствознавчі і політологічні формалізми мають більш філософський та якісно-структурний, ніж математичний характер. Можливо, саме філософія покликана відіграти в суспільствознавстві роль математики.
Отже: формалізм спрямовує міжнародно-політологічне мислення; визначає його структуру; структурно комбінує різні уявлення про міжнародну політику.
Метод призначений, відповідно до власної будови, розташовувати факти, перетворюючи власну структуру на принцип їх структурної диспозиції. Визріваючи в сферах "глибокого мислення", метод, багаторазово опосередковуючись, дієво поєднує емпіричну царину з цариною "високої" теорії. Він містить у собі максимум аналітичного і мінімум інтерпретаційного потенціалів.
Мислення, згідно з методом (методичнемислення), тотожне раціонально-технологічному умінню розташовувати факти у відповідну структуру. Водночас метод є лише корелятом технології, нагадуючи її винятково за формою і способом використання. Він є наскрізь нормативним утвором і містить у собі сувору послідовність процедур свого застосування. Саме цієї унормованої послідовності процедур необхідно дотримуватися, аби досягти належного результату, яким, з огляду на загальне спрямування пізнання і посутньо телеологічний характер будь-яких норм, постає так звана "істина".
Виокремлення цих чотирьох пізнавальних формацій здійснюється на підставі трьох груп гносеологічних уявлень. Згідно з першою групою, людина-політична має чотиривимірний соціоонтологічний статус. Вона - продукт антропологічної еволюції; частина історії і наступник історичних досвідів; істота мисляча, тобто спроможна до рефлексії; а також істота технологічна, тобто спроможна до перетворення власного середовища засобами технологій. Відповідно до кожного з цих вимірів, виокремлюються міжнародно-політологічні пізнавальні формації - архетип (продукт антропологічної еволюції); традиція (набутий історичний досвід); формалізм (результат рефлексії); метод (наслідування технології).
Згідно з другою групою уявлень, кожна з чотирьох пізнавальних формацій політології міжнародних відносин витворюється відповідною настановою людського мислення: архетип - естетичною настановою, традиція - етичною, формалізм - логічною та філософською, метод - технічною.
Згідно з третьою групою уявлень, чотири пізнавальні формації політології міжнародних відносин формуються через наслідування політологічним (науковим) знанням двох інших типів знань про політику - ціннісного і практичного. Перше формується, структурується, функціонує через "оцінювання", тобто зіставлення подій і фактів політичного життя з певними (суспільно значущими) цінностями (свобода, рівність, справедливість, порядок, солідарність тощо) або ж їх системами (політичні теології і філософія, ідеологія). Друге стосується безпосередньо фактів політичного життя (світу речей, а не світу ідей), надаючи знаряддя дії і, на відміну від ціннісного знання, не визнаючи кінцевих цілей і причин. Двома основними формами практичного (технічного) знання про політику є політичний досвід і політичні технології. Отже, традиція і формалізм виникають внаслідок наслідування і запозичення форм ціннісного знання про політику (відповідно - ідеологічного і філософського), а метод - внаслідок наслідування і запозичення форм технічного знання про політику. Архетип, оскільки йдеться про "празнання", є епістемною протоформою, а тому не потребує таких запозичень і наслідувань.
Література:
1. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход / Пер. с англ. Д. Г. Лахути. - М.: Эдиториал УРСС, - С. 154.
2. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход / Пер. с англ. Д. Г. Лахути. - М.: Эдиториал УРСС, - С. 159.
3. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход / Пер. с англ. Д. Г. Лахути. - М.: Эдиториал УРСС, - С. 154.
4. Фейерабенд П. Объяснения, редукция, эмпиризм // Избранные труды по методологи науки. - М.: Прогресс, 1986. С. 56, 57.
5. Фейерабенд П. Объяснения, редукция, эмпиризм // Избранные труды по методологи науки. - М.: Прогресс, 1986. - С. 77.
6. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. // Под. ред. Танчера В. - К.:, Абрис, 1996. - С. 45.
7. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / Сост. А. Я. Алхасов; пер. с англ. А. Я. Алхасова, Н. Я. Мазлумяновой. - М.: Ин.-т. Фонда "Общественное мнение", 2003. - С. 284.
8. Парсонс Т. О структуре социального действия. - М.: Академический проект, 2002. - С. 382.
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве