WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин - Реферат

Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин - Реферат

позитивістсько-біхевіористська. В рамках першої суспільство осмислюється, а соціальні теорії витворюються в термінах "суперечності"; в рамках другої - шляхом конструювання складних "ідеальних типів" з наступною їх адаптацією до відповідного сегмента соціальної реальності; в рамках третьої - через індуктивний механізм збирання фактів та висновування з них максимально адекватних узагальнень. Причому, об'єктивний плюралізм теоретичної площини сучасного суспільствознавства не вичерпується цими трьома парадигмами-традиціями, які лише його ілюструють.
Об'єктивний плюралізм теоретичної площини соціальних наук не зводиться також до простої констатації розмаїття теорій. Адже тут йдеться не просто про різні теорії, а різні теоретичні й пізнавальні формації, способи теоретизування, ряди теорій. Одна справа мати різні теоретичні погляди на один предмет дослідження, інша - мислити і пізнавати по-різному суспільство взагалі. Власне, гносеологічна ситуація суспільствознавства і відрізняється від гносеологічної ситуації природознавства тим, що в першому випадку фактичноспівіснують кілька суспільствознавств, а соціальна теорія не має уніфікованої форми і структури, точніше - їх кілька. Саме такою гносеологічною ситуацією і можна пояснити те, що антична політична філософія, середньовічна християнська політична філософія, політична філософія Нового часу зберігають свою актуальність і донині, тоді як, наприклад, арістотелівська фізика цілковито відійшла в минуле.
Співіснування в теоретичному суспільствознавстві різних пізнавальних формацій, типів теорій і теоретизувань (а не просто різних теорій) обумовлюється, в тому числі, специфікою предмета пізнання. Адже соціальні науки досліджують об'єкти, спроможні до свідомої діяльності, тобто об'єкти цих наук є носіями мотиваційних комплексів, або, як стверджував А. Шютц, "типові конструкти, які формулюються соціальним науковцем для вирішення своєї проблеми, є, так би мовити, конструктами другого ступеня, а саме конструктами конструктів здорового глузду, в термінах котрих повсякденне мислення інтерпретує соціальний світ" [7]. Отже, суспільствознавству, на відміну від природознавства, притаманна "подвійна рефлексія", тобто спрямування на "осмислення смислів", що спричиняє виникнення різних пізнавальних формацій, типів і рядів теорій.
Політологія міжнародних відносин також має плюралістично облаштовану теоретичну площину. Тобто, тут співприсутні не просто різні теорії, а різні пізнавальні формації, типи теоретизувань, ряди теорій. Відтак, пропонується чотирикомпонентна версія теоретичного плюралізму цього підрозділу політичної науки. В рамках цієї версії виокремлюються чотири міжнародно-політологічні пізнавальні формації - архетипи, традиції, формалізми, методи.
Людське пізнання має історію, а, отже, й праісторію. Одвіку існують посутньо людські, притаманні винятково цьому мисляче-соціальному створінню, пізнавальні протоформи, котрі якщо й виникли, то в часи доісторичні. І через це визначаються як архетипи. В рамках політології міжнародних відносин виокремлюються два базові архетипи - архетип "війни" і архетип "миру".
Міфологія, мудрість, поезія стали першими формами мислення. В них містився певний пізнавальний потенціал, а потенційно - наука. Наукове розуміння Всесвіту "ембріонально" існувало в міфологічних системах, тлумаченнях мудреців, епічній поезії. Тобто - в символах Вічності і вічних символах, які завжди з людиною. Донаукове, дофілософське, дотехнологічне знання - вічне, герметичне, вроджене - було поволі витіснене перебігом Історії в колективне підсвідоме, чи доісторичну пам'ять. Таке архетипічне "празнання" передує будь-якій епістемній диференціації, постаючи вічною і незмінною підставою/підвалиною, до якої повертається мислення у випадку руйнації розгалужених і складних систем знань. У цьому сенсі архетипи постають "епістемним порятунком", гарантом пізнавального виживання, нижньою межею і першою умовою людського пізнання.
Політологічне пізнання користується і звертається до оформлених в Традицію ідеацій історичних досвідів. У процесі таких ідеацій виокремлюється ціннісний елемент, формується розуміюча структура, визначається референтний історичний досвід. Отже, суспільна наука увічнює "дух" певного часу, системно синхронізує історичну діахронію, перетворює історично-конкретний тип суспільного мислення на пізнавальну формацію.
Традиція міжнародно-політологічного мислення має власну будову. Вона складається з ціннісного елемента - ціннісного стрижня, догмату чи "об'єкта віри" вірного цій Традиції; розуміючої структури; референтного історичного досвіду. Таким чином, традиція слугує об'єктом віри, засобом пізнання, формою присутності Історії в суспільствознавстві.
В політології міжнародних відносин виокремлюються чотири основні традиції: реалізм, ідеалізм, модернізм, глобалізм.
Формалізм - найабстрактніша, логічно "найрафінованіша", теоретично найкомплексніша і найрозвиненіша передумова політологічного розуміння міжнародних відносин. Водночас він є найбільш штучною формою політологічного пізнання - результатом апріорного конструювання, яке можливе лише на досить високих ступенях розвитку пізнавального процесу, артефактом, продуктом винятково культури і культивування.
Формалізм є апріорно сконструйованою пізнавальною перспективою і ракурсом. Адже один і той же предмет може досліджуватися під різними пізнавальними кутами зору, відкриваючи різні аспекти своєї структури. Кількість таких кутів зору є функцією комплексності власне предмета, який потенційно містить у собі всі можливі погляди на себе.
Міжнародна політика потенційно має три можливі пізнавальні ракурси: "внутрішній погляд" із-середини національної політії (мікроформалізм "зовнішньої політики"); середньорівневий погляд з позиції міждержавної взаємодії (державоцентричний мезоформалізм); глобальний макропогляд на міжнародно-політичні відносини як на світове
Loading...

 
 

Цікаве