WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сутність легітимації політики - Реферат

Сутність легітимації політики - Реферат

принципів політичного розвитку і бракові нових конструктивних орієнтирів, що достатньо мобілізують соціальну активність політично значимих сил; по-четверте, негнучкість, некомпетентність, аморальність, неузгодженість та запізніле реагування на дії інших суб'єктів політики; по-п'яте, брак необхідної інформації про плани інших учасників політичного процесу, можливі варіанти розвитку ситуації, а такождезінформація; по-шосте, нечіткість оцінки ситуації, невивіреність системи врахування можливих наслідків різних дій і подій через невироблення довгострокової стратегії політичної діяльності і розвитку легітимації політики як її складової.
Політична делегітимність є результатом кризи легітимації політики. Вона може бути охарактеризована як неможливість суб'єктів політики проводити певний курс внаслідок їх нездатності створювати і підтримувати у суб'єктів визнання переконання, що варіант здійснюваної політики найкращий з усіх можливих і його варто підтримувати. Політична делегітимність може виявлятися у відмові у визнанні правлячих суб'єктів, груп або режиму з боку інших держав, міжнародних організацій чи впливових кіл, що формують громадську думку. У випадку особистої політичної делегітимності зникає моральне схвалення осіб, що виконують владні ролі в рамках політичного режиму. Засобом "врятування" політики від делегітимності при цьому є відставка непопулярних політиків, що має не допустити їх ідентифікацію з політичною системою в цілому.
За структурної делегітимності, що означає недовіру до політичних інститутів, процедур і норм, вихід знаходять в ефективізації владних структур, дотриманні відкритості і законності їх функціонування, відмові від формалізму та адміністративного тиску при ухваленні рішень. Якщо має місце політична делегітимність ідеологічного характеру, що означає девальвацію цінностей і принципів, які складають ідеологічну основу діючих суб'єктів політики, необхідно, залежно від того, чи є це наслідком неадекватності ідеологічних настанов викликам сучасності, чи ці настанови не втілюються на практиці та мають лише декларативне значення, вирішити питання актуальної, дієвої ідеологічної складової політичної діяльності.
В Україні легітимація політики має свою специфіку. Вона носить не активний, а реактивний, пасивний характер. Це означає, що процес легітимації диктується обставинами. Він спрямований не на звільнення, розширення потенціалу політики, а на збереження соціальних, політичних, економічних та інших позицій правлячих груп. У багатьох випадках перевага віддається не визнанню державної політики широкою громадськістю, а визнанню з боку фінансово-економічних кіл, міжнародних блоків та організацій, впливових держав світу. Це призводить до того, що легітимація політики через демократичні, виборчі процедури носить багато в чому формальний характер. За висновками соціолога С. Макеєва, що грунтуються на опитуваннях Інституту соціології НАН України, більшість наших громадян не довіряє владі [6, c. 6]. В цих умовах політичні діячі замість того, щоби "постійно підтверджувати свою легітимність ефективними діями", звертаються до "технологій забезпечення самолегітимації" [6, c. 5, 7]. Іншими словами, вдаються до симулятивно-маніпулятивної легітимації, чим сприяють розвиткові негативних тенденцій як у внутрішній, так і у зовнішній легітимації державної політики.
Виходом з такої ситуації може бути лише ефективна реалізація стратегічних ліній українського державотворення, визначених у чинній Конституції. Йдеться про наповнення реальним політичним змістом конституційного положення про те, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" [5, c. 4]. Від того, в якій мірі в подальшому відбуватиметься реальне втілення означених ідеалів, залежить легітимація державної політики України.
Висновки
Отже, легітимація політики є невід'ємною складовою політичного процесу. Її можна визначити як процес створення, віднайдення можливостей для політичної реалізації, відкриття шляхів і перспектив для політики, бажаної певному суб'єктові. Завданнями легітимації є використання існуючих можливостей духовного, правового, організаційного, економічного, соціального та особистісного характеру. Виклики легітимації політики сприяють демократизації політичного процесу, соціальному, правовому та екологічному захисту людини, гуманізації взаємовідносин у суспільстві.
Література:
1. Аверинцев С. С. Вера // Новая философская энциклопедия: В 4 т.- М.: Мысль, 2001.- Т. 1.- С. 380.
2. Бергер П., Лукман Т. Конструирование социальной реальности. Трактат по социологии знания.- М.: "Academia-Центр", "МЕДИУМ", 1995.- 323 с.
3. Вебер М. Основные социологические понятия // Вебер М. Избранные произведения.- М.: Прогресс, 1990.- С. 602 - 643.
4. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения.- М.: Прогресс, 1990.- С. 644 - 706.
5. Конституція України.- К.: Українська правнича фундація, 1996.- 56 c.
6. Макеєв С. Десятирічна криза легітимності правлячих кіл // Політична думка.- 2001.- №3.- С. 5 - 9.
7. Burnham W. D. Crisis of American Political Legitimacy // Society.- 1972.- №10.- P. 24 - 31.
8. Callan E. Liberal Legitimacy, Justice, and Civic Education // Ethics.- 2000.- Vol. 111, №1 (Oct. 2000).- P. 141 - 155.
9. Habermas J. Legitimation crisis / Transl. by McCarthy Th. - Cambridge: Oxford : Blackwell: Polity press, 1997. - XXV, 166 p.
10. Horowitz I. L. Political Legitimacy and the Institutionalization of Crisis // Comparative Political Studies.- 1968.- №1.- P. 45 - 69;
11. Horowitz I. L. The Norm of Illegitimacy - Ten Years Later // Legitimation of Regimes. International Frameworks for Analysis. (Conference on Legitimation and Delegitimation of Regimes, City University of New York, 1977). Ed. by B. Denitch.- London; Beverly Hills, California: SAGE Publication Ltd, 1979.- P. 23 - 35.
12. Lipset S. M. Political Man: The Social Bases of Politics. - Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press, 1981.- 586 p.
13. Rothschild J. Political Legitimacy in Contemporary Europe // Legitimation of Regimes. International Frameworks for Analysis. (Conference on Legitimation and Delegitimation of Regimes, City University of New York, 1977). Ed. by B. Denitch.- London; Beverly Hills, California: SAGE Publication Ltd, 1979.- P. 37 - 54.
14. Simmons A. J. Justification and Legitimacy // Ethics.- 1999.- Vol. 109, №4 (Jul.1999).- P. 739 - 771.
15. Walen A. Reasonable Illegal Force: Justice and Legitimacy in a Pluralistic, Liberal Society // Ethics.- 2001.- Vol. 111, №2 (Jan. 2001).- P. 344 - 373.
16. Weber M. The Theory of Social and Economic Organization.- N.Y.: The Free Press; London: Collier-Macmillan Limited, 1968.- 436 p.
17. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве